ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 серпня 2020 року м. Київ № 640/11815/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Делівері»
доГоловного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області
провизнання протиправним та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Делівері» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Делівері») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держспоживслужби) про визнання протиправною та скасування постанови від 09 квітня 2020 року №5.0-30.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, оскільки в акті перевірки відображена недостовірна інформація стосовно ненадання до перевірки документів, а сам акт не підписаний одним з перевіряючих; оскільки юридична адреса позивача м. Київ, перевірка повинна бути проведена ГУ Держспоживслужби у м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки перевірку проведено у відповідності до вимог законодавства та за результатами її проведення винесено оскаржувану постанову.
У відповіді на відзив позивачем зазначено, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, зокрема, в частині складання і підписання акта перевірки, який мав би бути вручений у день складання позивачу; позивач був позбавлений можливості надати документи до перевірки, оскільки посадові особи відповідача провели перевірку не за місцем провадження позивачем господарської діяльності без присутності посадових осіб позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУ Держспоживслужби від 24 січня 2020 року №187 «Про внесення змін до наказу про проведення позапланового заходу державного нагляду №33 від 09.01.2020 року» відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись п.п.11 п.10 Положення про ГУ Держспоживслужби від 21 липня 2017 року №579, на підставі доповідної записки від 22 січня 2020 року внесено зміни до наказу «Про проведення позапланових заходів державного нагляду» від 09 січня 2020 року №33 та викладено пункт 1.2 наказу у наступній редакції: «ТОВ «Делівері» (м.Харків, вул. Роганська, б. 147) з питань, зазначених у зверненні споживача, а саме неякісно наданої послуги, відмови відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої від споживача для виконання робіт (надання послуг) відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів» на підставі звернення гр. ОСОБА_1 відповідно до погодження Мінекономрозвитку з 06 лютого 2020 року по 19 лютого 2020 року».
На підставі Наказу відповідачем видано направлення на проведення перевірки від 24 січня 2020 року №288 з відміткою про отримання посадовою особою позивача 06 лютого 2020 року.
06 лютого 2020 року позивачу вручено вимогу, відповідно до якої, керуючись ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для проведення позапланової перевірки на підставі направлення №288 від 06 лютого 2020 року, щодо питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, позивачу необхідно надати Держспоживінспекції за адресою м. Харків, вул. Сумська, 45, не пізніше 12:00 години 13 лютого 2020 року документи згідно переліку.
19 лютого 2020 року відповідачем складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів №288, яким встановлено, що при проведенні позапланової перевірки з 06 лютого 2020 року по 19 лютого 2020 року ТОВ «Делівері» за адресою м. Харків, вул. Роганська, б. 147 на підставі звернення гр. ОСОБА_1 було вручено направлення від 06 лютого 2020 року №288 на проведення позапланової перевірки уповноваженій особі за довіреністю №415-19 Северину А. О.; станом на останній день перевірки, а саме 19 лютого 2020 року ТОВ «Делівері» в призначений термін не надало необхідних документів (їх копії) для повного та всебічного розгляду звернення гр. ОСОБА_2 та проведення перевірки, у зв'язку з чим перевірити факти, викладені у зверненні, не має можливості; таким чином ТОВ «Делівері» створено перешкоди посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, чим порушено вимоги п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», абз. 4 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
За наслідками розгляду скарги ТОВ «Делівері» на акт перевірки відповідач листом від 07 квітня 2020 року №23.2-10/1/2179 повідомив, що з приводу зазначених у зверненні питань щодо скасування акту та протоколу зазначено, що вказані документи не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а тому оскарженню не підлягають.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем винесено постанову від 09 квітня 2020 року №5.0-30 «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист споживачів» за створення перешкод посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів до ТОВ «Делівері» застосовано штраф у розмірі 160 517,14 грн.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2004 року (далі по тексту - Закон №877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно із статтею 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Згідно частини другої статті 7 Закону № 877-V на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Згідно із положеннями статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату укладення акту; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
При цьому, положеннями частини другої статті 8 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; ознайомити керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.
Статтею 10 Закону № 877-V обумовлено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб.
Відповідно до статті 11 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Уразі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (стаття 12 Закону № 877-V).
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу та направлення на проведення перевірки у період з 06 лютого 2020 року по 19 лютого 2020 року відповідачем здійснено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 19 лютого 2020 року; в акті перевірки зафіксовано, що при проведенні позапланової перевірки з 06 лютого 2020 року по 19 лютого 2020 року ТОВ «Делівері» за адресою м. Харків, вул. Роганська, б. 147 на підставі звернення гр. ОСОБА_1 було вручено направлення від 06 лютого 2020 року №288 на проведення позапланової перевірки уповноваженій особі за довіреністю №415-19 Северину А. О.; станом на останній день перевірки, а саме 19 лютого 2020 року ТОВ «Делівері» в призначений термін не надало необхідних документів (їх копії) для повного та всебічного розгляду звернення гр. ОСОБА_2 та проведення перевірки, у зв'язку з чим перевірити факти, викладені у зверненні, не має можливості; таким чином ТОВ «Делівері» створено перешкоди посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, чим порушено вимоги п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», абз. 4 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
При цьому, позивач зазначив, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, оскільки в акті перевірки відображена недостовірна інформація стосовно ненадання до перевірки документів, а сам акт не підписаний одним з перевіряючих; оскільки юридична адреса позивача м. Київ, перевірка повинна бути проведена ГУ Держспоживслужби у м. Києві; позивач був позбавлений можливості надати документи до перевірки, оскільки посадові особи відповідача провели перевірку не за місцем провадження позивачем господарської діяльності без присутності посадових осіб позивача, у зв'язку з чим був позбавлений можливості надати документи.
Проте, суд не погоджується з посиланнями позивача щодо неправомірності проведення перевірки відповідачем, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держспоживслужби від 24 лютого 2020 року №164 визначено, що відповідач є територіальним органом Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
В акті перевірки зафіксовано та не спростовується позивачем, що місцезнаходженням ТОВ «Делівері» є м. Київ; місцем здійснення господарської діяльності в межах спірних відносин є м. Харків, вул. Роганська, 147.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем правомірно здійснено у відношенні позивача захід державного нагляду (контролю) у вигляді проведення позапланової перевірки.
При цьому, частина перша статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» надає право відповідачу на здійснення заходу державного нагляду (контролю), зокрема, приміщенні органу державного нагляду (контролю), чим спростовуються доводи позивача щодо неможливості надання витребуваних документів у зв'язку з тим, що відповідач фактично не знаходився за місцем провадження господарської діяльності позивача станом на дату, до якої позивача зобов'язано надати документи для перевірки.
Щодо посилань позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на відсутність в акті перевірки підпису одного з перевіряючих, суд зазначає, що Верховним судом у справі № 808/353/17 сформовано позицію, відповідно до якої акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов'язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.
За встановлених обставин та доводів касаційної скарги судова палата приходить до висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначеної, зокрема у постанові від 03 грудня 2019 року № 1440/1965/18 та вважає за потрібне сформулювати такий правовий висновок.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте, позивачем жодним чином не спростовано викладені в акті перевірки порушення та не надано жодних доказів на підтвердження надання ним документів для перевірки на виконання вимоги від 06 лютого 2020 року, з урахуванням чого суд вважає, що саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обовязку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування спірної постанови.
При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача стосовно того, що він був позбавлений можливості надати документи до перевірки, оскільки посадові особи відповідача провели перевірку не за місцем провадження позивачем господарської діяльності без присутності посадових осіб позивача, оскільки з часу складення акта перевірки та до моменту винесення спірної постанови минуло більше двох місяців. При цьому, позивачем у вказаний термін були подані пояснення на звернення гр. ОСОБА_1 , скаргу на дії посадових осіб щодо проведення перевірки, проте, не виконано вимоги законодавства в частині надання документів на вимогу контролюючого органу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції.
Згідно пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як зазначалося вище, за наслідками проведеної перевірки відповідачем винесено постанову від 09 квітня 2020 року №5.0-30 «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист споживачів» за створення перешкод посадивим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів до ТОВ «Делівері» застосовано штраф у розмірі 160 517,14 грн.
При цьому, доводи позивача щодо неправомірності проведення перевірки не знайшли свого підтвердження, з урахуванням чого суд дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність вчинених дій та винесення оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Делівері» не підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» - відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова