ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
26 серпня 2020 року м. Київ № 640/18449/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воскресенcька 12Г» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», приватне підприємство «Укрбалтбуд» про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воскресенcька 12Г» з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», приватне підприємство «Укрбалтбуд», у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 03.11.2015 № ІУ115153072151, що виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд» на будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі м. Києва, з підстав порушення відповідачем при видачі оскаржуваного дозволу положень норм ст.19 Конституції України, підпункту 3 пункту 1 частини 4 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011.
Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом п'ятим частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, спір виник у зв'язку з видачею Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд» дозволу на виконання будівельних робіт від 03.11.2015 № ІУ115153072151 житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2а в Дніпровському районі м. Києва.
Позивач зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2019 залучено ОСББ «Воскресенська 12Г» до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі № 640/15978/19 за позовом Приватного підприємства «Укрбалтбуд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна Компанія «Укрбуд Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Житло-Капітал», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воскресенська 12Г» про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт № IУ115153072151 від 03.11.2015.
Наведені обставини дають підстави стверджувати, що про порушення своїх прав внаслідок видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» дозволу на виконання будівельних робіт № IУ115153072151 від 03.11.2015, з яким не погоджується позивач, останньому мало б бути відомо принаймні з моменту залучення ОСББ «Воскресенська 12Г» до участі у справі № 640/15978/19 у якості третьої особи, а саме, з жовтня 2019 року.
Таким чином, строк звернення з цим позовом сплинув у квітні 2020 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ було доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3, відповідно до якого: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, в силу вищенаведених положень КАС України на період дії карантину були продовжені процесуальні строки.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 255, від 22.04.2020 №291, та від 04.05.2020 № 343) установлено з 12.03.2020 по 22.05.2020 на усій території України карантин.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500) установлено дію карантину з 22.05.2020 до 31.07.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено продовжити на всій території України дію карантину з 1 серпня до 31 серпня 2020 року.
Разом з тим, Законом України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020, було внесено зміни до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено його новим абзацом.
Так, відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, в силу положень Закону №731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону № 540-IX, у тому числі, строки, встановленні для звернення до адміністративного суду, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом № 731-IX, тобто 06.08.2020.
У той же час, до суду позивач звернувся лише 10.08.2020, тобто за межами процесуальних строків, встановлених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на те, що йому лише 16.06.2020, після ознайомлення з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020 у справі № 640/15978/19, стало відомо про порушення його прав.
Разом з цим, викладені обставини не можуть бути самостійною підставою для визнання підстав пропущення строку поважними. При цьому, що позивач сам зазначає у позові, що приймав участь у справі № 640/15978/19, а відтак суд дійшов до висновку, що останньому було відомо про видачу дозволу на будівництво житлового комплексу від 03.11.2015 ще з жовтня 2019 року.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, саме лише посилання позивача на те, що йому лише 16.06.2020 стало відомо про порушення його прав, без зазначення обставин, що свідчать про об'єктивну неможливість дізнатись про факти такого порушення раніше, не свідчить про пропуск позивачем строків звернення до суду з поважних причин.
За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, у даному випадку зазначені позивачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення. Отже, судом не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачем реалізувати своє право на подання належним чином оформленої позовної заяви протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, враховуючи, що зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду, визнано судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воскресенська 12Г» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», приватне підприємство «Укрбалтбуд» про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, - повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві за адресою, яка зазначена у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Т.П. Балась