ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2020 року м. Київ № 640/19796/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви
Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16)
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д)
про визнання протиправними дій, скасування постанови, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - ГУ ПФУ в м. Києві, позивач) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі також -відповідач), якому позивач просить суд:
визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Гречух О.Я. щодо накладення штрафу на позивача;
скасувати постанову про накладення штрафу від 31 липня 2020 року, винесену по ВП № 61036427 у розмірі 5 100, 00 грн. в повному обсязі.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За приписами п. 2 ч. 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 09 жовтня 2019 року "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції", зокрема, утворено як юридичну особу публічного права Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602).
Між тим, позивачем зазначено у якості відповідача Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), проте ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) - 34691374 належить Головному територіальному управлінню юстиції у місті Києві (перебуває в процесі припинення).
Тому, позивачу необхідно уточнити суб'єктивний склад учасників справи (відповідачів) із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» (далі також - Закон) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Водночас, згідно з ч. 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання позовної заяви немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 статті 6 Закону).
Частиною 1 статті 4 Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року у розмірі 2102 гривні.
З урахуванням викладеного, позивачем, в порушення вимог чинного законодавства до позовної заяви не додано документи про сплату судового збору у загальному розмірі 4 204, 00 грн. (2 102, 00 грн. за немайнову вимогу про визнання протиправними дій та 2 102, 00 грн. за майнову вимогу про скасування постанови про накладення штрафу).
При цьому, позовна заява містить в собі клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю у позивача коштів для його сплати.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням наданих на його обґрунтування доказів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частинами 1 та 2 статті 132 КАС України, встановлено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Разом з тим, згідно ч. 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відтак, суд дійшов висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки ГУ ПФУ в м. Києві зазначеним вимога закону не відповідає.
За правилами ч. 1 та ч. 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами ч. 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що оскаржувана постанова надійшла на адресу ГУ ПФУ в м. Києві 07 серпня 2020 року, тому саме з цієї дати починається відлік часу на її оскарження, в порядку визначеному статтею 287 КАС України.
Водночас, з даним адміністративним позовом ГУ ПФУ в м. Києві звернулось до суду лише 25 серпня 2020 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.
При цьому, позивачем в порушення процесуальних норм не додано до позову окремої заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160-161 КАС України.
Відповідно до чч. 1-2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору за подання даної позовної заяви у загальному розмірі 4 204, 00 грн., сплачений на рахунок для сплати судового збору Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: *;101; код ЄДРПОУ платника; Судовий збір за позовом_____, Окружний адміністративний суд міста Києва); зазначення вірного коду ЄДРПОУ суб'єкта владних повноважень, який виступає відповідачем у справі; надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 КАС України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору.
2. Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві без руху.
3. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.В. Вовк