27 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/2140/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:
- визнати неправомірним рішення відповідача, що оформлене відповіддю від 04.06.2020 за № 5/2368с про припинення розгляду звернення ОСОБА_1 про підготовку та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення, станом на 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції, що існувала до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103), із обов'язковим зазначенням в довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 29.01.2020 перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати відповідача розглянути та вирішити по суті звернення ОСОБА_1 від 03.06.2020 про підготовку та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення, станом на 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції, що існувала до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103), із обов'язковим зазначенням в довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 29.01.2020 перерахунку основного розміру пенсії.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», тому пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відновив свою попередню редакцію, що існувала до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, а отже виникли підстави для перерахунку його пенсії про що зазначено у зверненні від 03.06.2020. Тому позивач вважає, що відповідач не дотримався норм статті 8 Закону України «Про звернення громадян», оскільки не врахував, що звернення від 08.05.2020 та звернення від 03.06.2020 є різними в частині підстав їх подання.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що порядок підготовки та направлення на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії вже було роз'яснено позивачу листом від 13.05.2020 вих. № 5/2092с. Тому, відповідаючи на звернення ОСОБА_1 від 03.06.2020, листом від 04.06.2020 вих. № 5/2368с позивачу вказано, що порядок підготовки та направлення на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії був роз'яснений йому листом від 13.05.2020 вих. № 5/2092с, у зв'язку з чим, відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян», повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, не розглядаються.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
08.05.2020 позивач звернувся до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою в якій просив: з метою проведення йому перерахунку пенсії, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням в довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії (а.с. 7).
Листом від 13.05.2020 № 5/2092с позивачу було роз'яснено порядок складення та надіслання відповідної довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та вказано на відсутність правових підстав для задоволення його заяви (а.с. 8).
03.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою в якій просив: з метою проведення йому перерахунку пенсії, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення, станом на 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції, що існувала до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018), із обов'язковим зазначенням в довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії, для проведення з 29.01.2020 перерахунку основного розміру пенсії (а.с. 5).
Листом від 04.06.2020 за вих. №5/2368с позивача повідомлено, що на питання, викладені в зверненні від 03.06.2020 йому надана повна та обґрунтована відповідь від 13.05.2020 за вих. № 5/2092с року, тому відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян» відсутні підстави повторно надавати роз'яснення з одного і того ж питання (а.с. 6).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з частинами першою та третьою статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (частина перша статті 15 Закону України «Про звернення громадян»).
За приписами частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що кожен має право звернутися із заявою, скаргою чи пропозицією до органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадової особи. Цьому праву відповідає обов'язок відповідних суб'єктів своєчасно, об'єктивно розглянути звернення, надати обґрунтовану та вичерпну відповідь по кожному з поставлених у зверненні питань, або, у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою, роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення чи передати її на розгляд до іншого органу, до повноважень якого віднесено вирішення порушених у зверненні питань.
Водночас, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Проаналізувавши звернення позивача від 08.05.2020 та від 03.06.2020, суд прийшов до висновку, що вони містять прохання щодо сприяння в реалізації закріплених Конституцією України та чинним законодавством прав стосовно подання довідок до компетентного органу про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Однак, вказані звернення стосуються різних періодів підвищень розміру грошового забезпечення та підстав, зокрема, які пов'язані зі зміною законодавства в частині грошового забезпечення, та як наслідок необхідності подання відповідачем оновленої довідки.
За таких обставин, відповідач протиправно не розглянув звернення позивача пославшись на приписи частини другої статті 8 Закону України «Про звернення громадян».
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача, шляхом визнання протиправним рішення відповідача, викладене в листі від 04.06.2020 за вих. № 5/2368с про відмову у розгляді заяви позивача від 03.06.2020 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03.06.2020 про підготовку та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення, станом на 29.01.2020 і надати відповідь в порядку та строки визначені Законом України «Про звернення громадян».
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи слідує, що позивач звільнений від сплати судового збору та поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 13.07.2020.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду: договір про надання правової допомоги від 01.11.2019, акт прийому-передачі виконаних робіт з розрахунком витраченого часу для підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару) згідно договору про надання правової допомоги від 07.07.2020 на суму 3000,00 грн.
Так, в акті прийому-передачі виконаних робіт від 07.07.2020 описані роботи (надані послуги), виконані адвокатом загальною тривалістю 6 год.00 хв.
Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 3000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною в частині часу їх виконання (6 год.00 хв.). Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».
Даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині написання позову, підготовки інших процесуальних документів.
Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин та з урахуванням складності справи, суд вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 2000,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Гетьмана Полуботка, буд. 68, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 08536958) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, викладене в листі від 04.06.2020 за вих. № 5/2368с про відмову у розгляді заяви ОСОБА_1 від 03.06.2020.
Зобов'язати Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2020 про підготовку та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення, станом на 29.01.2020, та надати відповідь в порядку і строки визначені Законом України «Про звернення громадян».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.08.2020.
Суддя В.О. Непочатих