18 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/2026/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Скиді В.А.,
за участю представника позивача Акуленка В.М., представника відповідача Долі С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 149 від 02.03.2020 «Про результати службового розслідування», відповідно до якого, майора ОСОБА_1 було притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 15 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 149 від 02.03.2020 «Про результати службового розслідування», не встановлено ні підстав ні умов притягнення до матеріальної відповідальності позивача. Вказує на порушення порядку проведення службового розслідування по факту виходу з ладу двигуна автомобіля БОГДАН-2251 в/н НОМЕР_2 щодо строків його призначення та проведення, встановлення вини позивача та завданих збитків.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що проведеним службовим розслідуванням встановлено вину позивача у тому, що після виходу з ладу автомобіля санітарного «Богдан 2251» Y6L22511MHL200014, дослідження (розбирання) рекламаційного виробу було здійснено без представника постачальника ДП «АСЗ№2» АТ «АК «Богдан Моторс», що призвело до втрати гарантійних зобов'язань (відповідно до пункту 001.80 «Настанови щодо експлуатації санітарного автомобіля Богдан-2251»). При цьому, відповідальною особою - позивачем, було здійснено повідомлення про виклик представника постачальника тільки 22.07.2019 за № 2279. Тому відповідач вважає дії командування військової частини НОМЕР_1 щодо прийняття наказу від 02.03.2020 № 149 «Про результати службового розслідування» такими, що відповідають вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2018 № 189 майор медичної служби ОСОБА_1 , з 28.07.2018 проходить військову службу на посаді начальника медичної служби штабу військової частини НОМЕР_1 , ВОС 9001013 (а.с. 27).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2020 № 185 «Про перепризначення проведення службового розслідування призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2020 № 54 (рапорт від 10.01.2020 № 14)» було наказано майору ОСОБА_2 , заступнику начальника штабу бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом виходу з ладу санітарного автомобіля Богдан-2251 військовий номер НОМЕР_2 (а.с. 6).
В подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2020 № 322 продовжено термін службового розслідування до 26.02.2020 (а.с. 22).
За результатами службового розслідування було складено акт від 25.02.2020, яким встановлено, що відповідно до наряду військово-медичного департаменту Міністерства оборони України № 368-17 від 02.06.2017 військовою частиною п/п НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ) було прийнято від військової частини НОМЕР_4 м. Полтава санітарний автомобіль «Богдан 2251» НОМЕР_5 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2017 № 108, акту прийому передачі посади командира медичної роти від 24.10.2017 № 1057, акту технічного стану № 298/32 від 06.10.2017 було здійснено прийом передача санітарного автомобіля «Богдан 2251» військовий номер НОМЕР_2 від майора ОСОБА_3 до старшого лейтенанта ОСОБА_4 в технічному справному стані. Після прибуття санітарно автомобіля до розташування військової частини відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2017 № 41 даний автомобіль був закріплений за прапорщиком ОСОБА_5 , хоча акт прийому-передачі від старшого лейтенанта ОСОБА_4 в службі діловодства військової частини НОМЕР_1 відсутній, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.03.2018 № 330 та додатку № 2 цього наказу санітарний автомобіль «Богдан 2251» військовий номер НОМЕР_2 був закріплений за прапорщиком ОСОБА_5 .
Відповідно до акту виконаних робіт № CN-0003821 від 30.10.2018 представником військової частини НОМЕР_1 колишнім начальником автомобільної служби майором ОСОБА_6 було здійснено приймання санітарного автомобіля «Богдан 2251» військовий номер НОМЕР_2 від ТОВ «Богдан-Авто Чернігів» після проведення ремонту автомобіля, про що було складено акт комісійного приймання невідповідностей санітарного автомобіля «Богдан 2251» від 30.10.2018, де було вказано, що недоліки усунуто в повному обсязі. Після ремонту, автомобіль «Богдан 2251» відповідає вимогам експлуатаційної та ремонтної документації, придатний до експлуатації. Зауважень щодо якості автомобіля немає.
Після приймання санітарного автомобіля з ремонту автомобіль не експлуатувався в період з 30.10.2018 по 29.11.2018, що підтверджено дорожніми листами № 7416 від 30.11.2018 та № 7421 від 01.12.2018. Відповідно до даних дорожніх листів автомобіль «Богдан 2251» після проведення ремонту двигуна, в період з 30.11.2018 по 04.12.2018, пройшов 463 км. Під час здійснення рейсу до в/ч НОМЕР_6 м. Чернігів водій відчув, що двигун втратив потужність. Водій здійснив зупинку та перевірив технічний стан автомобіля, не виявивши порушень провів запуск двигуна та продовжив рух. Рухаючись за маршрутом по м. Чернігів, не доїжджаючи до місця призначення, автомобіль втратив потужність та зупинився. Спроби запуску двигуна не дали результатів. Водій доповів про поломку т.в.о. командира медичної роти лейтенанту Лихошерст Ю.М. По прибуттю засобів евакуації автомобіль був доставлений до стронції технічного обслуговування ТВО «Богдан - Авто Чернігів» з метою встановлення несправностей.
Відповідно до вимог ГОСТ В 20.57.108-78 «Порядок пред'явлення та задоволення рекламацій на військову техніку» військова частина не пізніше 1 доби з дня виявлення дефекту у виробі направляє на ремонтне підприємство письмове сповіщення про виклик його представника для участі в складанні рекламаційного акту і усунення дефекту в той же час вносить дані про виявлений дефект в формуляр (паспорт) виробу. При виявленні дефекту у виробі зобов'язана припинити його експлуатацію, занести дані про дефект в формуляр і до прибуття представника ремонтного підприємства забезпечити зберігання виробу в умовах, що виключають погіршення його якості. До прибуття представника або до отримання згоди підприємства на складання одностороннього рекламаційного акта військової частини забороняється проводити дослідження (розбирання) рекламаційного виробу.
Дані вимоги були не виконані, повідомлення про виклик представника постачальника було надане тільки від 22.07.2019 за № 2279, дослідження (розбирання) рекламаційного виробу було здійснено без представника постачальника ДП «АСЗ№2» АТ «АК «Богдан Моторс», що призвело до втрати гарантійних зобов'язань (відповідно до пункту 001.80 «Настанови щодо експлуатації санітарного автомобіля «Богдан-2251»), про що до військової частини НОМЕР_1 були надіслані повідомлення від 09.08.2019 № 132/06, від 13.09.2019 № 154/06, від 16.09.2019 № 157/06, від 14.09.2019 № 557/06, від 08.10.2019 № 168/06, від 18.10.2019 № 176/06, від 04.11.2019 № 191/06, від 12.11.2019 № 191/06, від 10.12.2019 № 218/06 (а.с. 14-21).
За результатами вказаного службового розслідування пунктом 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2020 № 149 «Про результати службового розслідування», відповідно до статей 5, 7, 9, 10, 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі» від 03.10.2019 № 160-ІХ, за неналежне виконати службових обов'язків пов'язаних з порушенням вимог статей 3.1.7, 3.1.11, 3.1.17 наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 № 300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», статті 2.1.1 ГОСТ В 20.57.108-78 «Порядок пред'явлення та задоволення рекламацій на військову техніку», статті 001.80 Настанови щодо експлуатації санітарного автомобіля «Богдан 2251» № НОМЕР_7 , начальника медичної служби військової частини майора ОСОБА_1 було притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 15 (п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб) (а.с. 7-13).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).
Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України від 03.10.2019 № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-IX).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 160-IX пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Частиною першою та другою статті 3 Закону № 160-IX встановлено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірни рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Згідно статті 5 Закону № 160-IX особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.
Командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
Статтею 8 Закону № 160-IX визначено, що посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наказ доводиться до винної особи під підпис.
У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до матеріальної відповідальності може бути притягнено військовослужбовця, у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки чи бездіяльності, а також наявності взаємозв'язку між заподіяною шкодою.
Як вбачається з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2020 № 149 «Про результати службового розслідування», санітарний автомобіль «Богдан-2251» в/н НОМЕР_2 , вийшов з ладу 04.12.2018 під час руху до 407-го військового шпиталю, проїхавши близько 300 км після проведення робіт по капітальному ремонту двигуна. Санітарний автомобіль негайно був транспортований технічними засобами до СТО ТВО «Богдан-Авто Чернігів», яка має ліцензію ДП АСЗ № 2 АТ «АК «Богдан Моторс» на ремонт даної техніки. Про дану подію була здійснена усна доповідь т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 в ППД та начальника автомобільної служби.
Також судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2018 № 192 ОСОБА_1 з 03.08.2018 був відряджений в райони проведення операції об'єднаних сил та засобів на території Луганської та Донецької областей. Тимчасове виконання обов'язків начальника медичної служби штабу покладено на молодшого лейтенанта ОСОБА_7 (а.с. 28).
Відповідно до копії довідки військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2020 № 161 ОСОБА_1 у період з 04.08.2018 по 18.10.2018, з 06.11.2018 по 03.03.2019 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (а.с. 135).
Таким чином, станом на день виходу з ладу санітарного автомобіля «Богдан-2251» (04.12.2018) позивач знаходився в районі проведення операції об'єднаних сил та засобів на території Луганської та Донецької областей, а тимчасове виконання обов'язків начальника медичної служби штабу було покладено на молодшого лейтенанта ОСОБА_7 .
Отже, позивач не порушив установлений порядок використання військового майна передбаченого законодавством, оскільки виконання обов'язків начальника медичної служби штабу здійснював молодший лейтенант ОСОБА_7 .
За таких обставин, відповідачем не доведено заподіяння саме позивачем шкоди через його протиправну поведінку у формі непрямого умислу внаслідок неналежного виконання своїх функціональних обов'язків, не встановлено вину позивача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою і настанням шкоди.
Стосовно інших посилань учасників справи, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 149 від 02.03.2020 «Про результати службового розслідування» в частині притягнення майора ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 15 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання протиправним та скасування пункту наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 149 від 02.03.2020 «Про результати службового розслідування» в частині притягнення майора ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 15 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.08.2020.
Суддя В.О. Непочатих