27 серпня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/645/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, про визнання дій протиправними,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Чернівецької області щодо проведення вимірювань (зважування) без дотримання положень Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року, Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом МІ України від 28.07.2016 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22.08.2016 року за № 1171/29301, Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року 1567, - щодо неналежного облаштування пересувного пункту габаритно-вагового контролю із застосуванням вимірювальних технічних приладів без свідоцтва про повірку засобів вимірювальної техніки, декларації про відповідність таких засобів вимірювальної техніки, сертифікатів перевірки типу, сертифікатів відповідності із додатками, щодо не надання довідки про результати габаритно- вагового контролю та копій інших оформлених письмових документів на місці водію - власнику вантажу, щодо проведення розгляду справи у відсутності особи та її неналежного повідомлення;
- скасувати постанову посадової особи Управління Укртрансбезпеки у Чернівецький області про застосування адміністративно - господарського штрафу №174924 СЕ від 16.04.2020 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- стягнути з відповідача судовий збір.
І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки позивач не здійснював перевезення вантажу і не є перевізником, окрім того на його думку відповідачем порушено порядок проведення та оформлення габаритно вагового контролю і порядок розгляду справи про порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» . Зокрема вважає, що з його боку відсутні порушення вимог Порядку здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та Правил дорожнього руху щодо вантажних перевезень, а також відсутні будь-які підстави для здійснення відповідачем розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Звертав увагу суду на те, що вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології та свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію повинні бути пред'явлені під час проведення вимірювань (зважувань) і зазначені у відповідній довідці.
За викладених обставин, порядок і вимоги до здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яким керувався відповідач, не було дотримано.
На думку позивача, відсутність дотримання нормативних вимог до облаштування ППГВК унеможливлює проведення точного габаритно-вагового контролю та встановлення факту порушення вагових параметрів, оскільки вони в будь-якому випадку при зважуванні автомобіля у динамічному стані (русі) не будуть відображати дійсну його вагу по осях.
2. Представник відповідачів - подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.
Зазначив, що у відповідності до вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, виявлені під час перевірки позивачем порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. Так, дотримуючись вимог чинного законодавства посадовими особами відповідача складено акт від 20.02.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Також зазначив, що 12.02.2020 року позивачеві на його адресу направлено рекомендований лист із повідомленням про розгляд справи - 19.02.2020 року, але дане повідомлення не вручене з невідомих причин, після чого 16 квітня 2020 року посадовими особами відповідача винесена постанова про застосування адміністративного - штрафу № 174924 СЕ у відповідності до вимог абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Крім того зазначив, що згідно наданих документів ДП філія "Чернівецькийоблавтодор", зокрема копій свідоцтва про державну метрологічну атестацію № 34-1192 від 08.09.2009 року, сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-М1/1р-1275-2010 від 13.01.2010 року, сертифікату про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/3046 від 27.07.2019 року чинне до 27.08.2020 року вбачається, що зважувальне обладнання за допомогою якого проводилось зважування вищевказаного транспортного засобу знаходилось в робочому та справному стані.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
2. 18 серпня 2020 року ухвалою суду провадження у справі в частині позовних вимог - щодо визнання протиправними дій посадових осіб Управління Укртрансбезпеки в Чернівецькій області по проведенню габаритно-вагового контролю та нарахуванню плати за проїзд - закрито.
ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. За результатами проведеної перевірки посадовими особами Управління Укртраснбезпеки у Чернівецькій області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 194956 від 20.02.2020 року, довідку № 024560 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0002465 від 20.02.2020 року. Згідно вказаних документів встановлено перевезення водієм транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , вантажу фактичною масою 38,5 т, з фактичними навантаженнями: на першу вісь - 16 т, при нормативно допустимій - 16; на другу вісь - 25 т, при нормативно допустимій - 13,5 т. (а.с.15, 16,21)
2. На підставі вищевказаних документів проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 2465 від 20.02.2020 року та нарахована плата за проїзд у сумі 573, 30 євро. (а.с.17)
3. 16.04.2020 року відповідачем винесено постанову №174924 СЕ про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", та застосовано штраф в сумі 34000,00 грн. (абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". (а.с.19)
4. Судом також дослідженні товарно - транспортна накладна №00103 від 20.02.2020 року, згідно якої автомобільним перевізником зазначено - ОСОБА_2 , водієм зазначено - ОСОБА_2 , вантажоодержувачем зазначено - ОСОБА_2 (одну і ту ж особу) на транспортному засобі - марки: РЕНО 5729, яким здійснено внутрішнє перевезення вантажу з с.Іспас до м. Чернівці, вантажовідправником є ФОП ОСОБА_3 (а.с.22); відомості про вантаж (а.с.23), копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником якого ОСОБА_1 (позивач). (а.с.12)
5. В матеріалах справи також наявне свідоцтво про Державну метрологічну атестацію № 34-1198 від 08.09.2009 року з додатками. (а.с.44,45,46)
ІV. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
3. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
4. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року. Відповідно до пунктів 3,4 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
5. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.
6. Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в тому числі, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування: нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок здійснення державного контролю), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного контролю, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
7. Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007р. "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок здійснення габаритно-вагового контролю).
З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
8. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про дорожній рух", Законом України "Про автомобільні дороги", Закон України "Про автомобільний транспорт", Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 (далі - Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті та Порядком здійснення габаритно-вагового контролю.
Частиною 2 статті 29 Закону "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує Формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 7 статті 6 Закону "Про автомобільний транспорт" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті габаритно - ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до вимог статті 33 Закону "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно - правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу частиною 4 статті 48 Закону "Про автомобільний транспорт" визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Стаття 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно з абз. 15 частини статті 60 Закону за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу до автомобільного перевізника застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно- вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок, затверджений спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року №1007/1207 (далі - Порядок взаємодії).
Згідно з пунктом 4 Порядку взаємодії посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пункти 5, 6 даного Порядку визначають повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг.
Пунктами 16, 18 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
При цьому, відповідно до вимог пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, слід дійти висновку, що дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі норми.
Судом встановлено, що водій транспортного засобу марки РЕНО, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 надав для перевірки посадовим особам відповідача наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки РЕНО номерний знак НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 ; товарно-транспортну накладу №00103 від 20.02.2020 року, в якій (як і зазначалось вище) останній зазначений перевізником.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Рено, номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль на праві власності належить ОСОБА_1 .
Також судом встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки РЕНО, номерний знак НОМЕР_1 , посадовими особами відповідача зафіксовано навантаження на одиночну вісь вказаного транспортного засобу 25 т, при нормативно допустимому 16т.
Вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю також підтверджуються матеріалами справи, зокрема згідно відомостей довідки про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 20.02.2020 року.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, у зв'язку з виявленням під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами відповідача складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0002465 від 20.02.2020 року.
Факт відсутності дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, (виданий компетентними уповноваженими органами) зафіксовано в акті проведення перевірки №194956 від 20.02.2020 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується те, що 20 лютого 2020 року належний на праві власності позивачу транспортний засіб рухався автомобільними дорогами з перевищенням встановлених вагових обмежень, при цьому у водія - і в той же час перевізника даного транспортного засобу був відсутній дозвіл, який дає право на рух вказаним автомобілем.
Водночас слід зазначити й те що, аргументи позивача про те, що зважування транспортного засобу здійснено із порушенням технічних умов ваг та методики, що унеможливлює встановлення фактичних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно встановлення факту порушення, суд оцінює критично, позаяк Порядком здійснення габаритно-вагового контролю не передбачено необхідності застосування певної методики зважування, так як пункт 19 даного Порядку, який передбачав обов'язок Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671.
Суд вважає за необхідне зазначити й те, що в ході судового розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про несправність зважувального обладнання, за допомогою якого проводилось зважування вищевказаного транспортного засобу, а тому суд відхиляє аргументи позивача в цій частині.
9. Отже, враховуючи підтвердження факту перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що є порушенням законодавства про автомобільний транспорт, суд погоджується з висновками та запереченнями відповідача.
10. Незважаючи на наведені вище мотиви судового рішення, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з інших підстав.
Відповідно до вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Так, під час здійснення перевірки посадовими особами відповідача встановлено порушення автомобільним перевізником ст.48 Закону "Про автомобільний транспорт", що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.
За визначеннями наведеними в статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник це - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
З огляду на викладені вище норми, слід дійти висновку, що відповідальність за порушення норм законодавства «Про автомобільний транспорт» несуть перевізники фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.
11. Згідно "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених Міністерством транспорту України 14.10.1997 р. № 363, визначені такі терміни:
Товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Отже, ТТН є обов'язковим документом при перевезенні автомобільним транспортом, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Крім того, вказані правила визначають терміни: перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані доставкою вантажів автомобільним транспортом.
Судовим розглядом встановлено, що згідно товарно - транспортної накладної №00103 від 20.02.2020 року, автомобільним перевізником, влдієм та вантажоотримувачем є одна і таж особа - ОСОБА_2 (на транспортному засобі - марки: РЕНО 5729), яким здійснювалось внутрішнє перевезення вантажу з с.Іспас до м. Чернівці. При цьому, вантажовідправником є ФОП ОСОБА_3 . Іншими словами, позивач ОСОБА_1 у спірних правовідносинах щодо відправки/навантаження, перевезення або ж отримання вантажу не мала жодного відношення. (а.с.22)
З аналізу встановлених обставин справи вбачається, що в ході проведення перевірки вищезазначеного транспортного засобу, посадовими особами відповідача було визначено статус позивача ( ОСОБА_1 ) - як автомобільного перевізника, ґрунтуючись лише на реєстраційних документах транспортного засобу, та не враховані дані які вказані в товарно - транспортній накладні.
Іншими словами, відповідачем ототожнено власника транспортного засобу з автомобільним перевізником, в той час коли останній немає жодного відношення до вчинення у спірних правовідносинах господарської діяльності щодо перевезення вантажів, або ж діяльності пов'язаної з особистими потребами.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що на час проведення перевірки, позивач не здійснював перевезення, а тому не підпадає під статус перевізника, який надає послуги з перевезення вантажу, при цьому доказів про інше, відповідачем надано не було.
Вказана позиція суду, також узгоджується з визначенням наведеним в абз.5 п.1.4 розділу 1 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 N 385. Згідно норм Інструкції перевізники це - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
12. Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідач не довів, що саме позивач здійснював перевезення вантажу з порушенням вищевказаних вимог закону, а надані докази підтверджують, що цю діяльність виконувала третя особа, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1.Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 5 та 6 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.
У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд (окрім іншого) враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Звертаючись до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,20 грн, як за дві позовні вимоги (квитанція 58 від 12.05.2020 року). Разом з тим, по своїй суті заявлені дві позовні вимоги позивача випливають одна з іншої, і стосуються одних і тих же правовідносин.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач звертаючись до суду сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж того вимагає стаття 4 Закону України «Про судовий збір», а тому надміру сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України (з розрахунку 1681,20грн. - 840,80 грн = 840,40 грн).
2. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - судовий збір в сумі 840,40грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області про застосування адміністративно - господарського штрафу №174924 СЕ від 16.04.2020 року у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір в сумі 840,80 грн.
4. Повернути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 840,40 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код РНОКПП: НОМЕР_3 )
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ: 39816845)
(вул. Руська, 248 У, м. Чернівці) Відповідач - Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області (вул. Руська, 248 У, м. Чернівці).
Суддя О.В. Боднарюк