про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2020 року справа № 697/1377/20
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування суми збитків,
До Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати відповідача винним у спричиненні ним збитків державі сумі 78000,00 грн, внаслідок втрати ввіреного йому державного майна;
- зобов'язати ОСОБА_1 суму збитків в розмірі 78000,00 грн відшкодувати в повному обсязі та перерахувати на розрахунковий рахунок військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28.07.2020 справу передано на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Дана справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 17.08.2020 та передана шляхом автоматизованого розподілу на розгляд судді Гараню С.М., у зв'язку з чим суддя вважає за необхідне прийняти її до свого провадження.
Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
До позовної заяви позивач додав клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання послався на відсутність коштів на сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, згідно вказаних приписів, вказані норми підлягають застосуванню виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Отже, фактично єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідною є оцінка майнового стану особи, яка звернулася з позовом. Предмет спору жодним чином не впливає на вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.
Як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Заявивши клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач не надав доказів свого майнового стану на підтвердження того, що існують очевидні перешкоди для сплати судового збору.
Зокрема, позивач не надав доказів про наявність усіх відкритих рахунків у банківських установах та відсутність на них грошових коштів, відсутність джерел фінансування; не надав доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору.
Враховуючи вищевказане, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 № 294-IX прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Позовна заява містить вимогу про стягнення збитків в сумі 78000,00 грн, яка є вимогою майнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити 2 102 грн судового збору. Розрахунок: (78000 грн) (ціна позову) х 1,5% (ставка судового збору) = 1170 грн, однак не менше 2 102 грн.
З огляду на викладене позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 2 102 грн.
Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38031150; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA418999980313121206084023002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя,
Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 697/1377/20 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування суми збитків.
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування суми збитків - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гарань