про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2020 року справа № 580/3297/20
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 18.03.2020 за №17 про відмову у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р (II) 2019 на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 за №18-287вих-20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 за №18-287вих-20 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач до позовної заяви доказів сплати судового збору не додав.
У позовній заяві просить суд звільнити його від сплати судового збору, зменшити або відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.
Приписами ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виходячи з вимог цієї норми, суд має можливість вирішити у спосіб визначений наведеною нормою питання щодо судового збору, в той же час наявність такого майнового стану сторони, який не надає можливості здійснити сплату судового збору на час звернення до суду, підлягає підтвердженню саме з боку цієї сторони.
Посилання позивача на положення вимог КАС України, Закону України «Про судовий збір», як на підставу для звільнення від сплати судового збору, жодним чином не впливає на об'єм прав позивача щодо такого звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати. Питання полягає не у наявності такого права позивача та можливість суду звільнити від сплати судового збору, а у необхідності та обов'язку з боку такої сторони підтвердити наявність таких обставин, що надають змогу прийти до переконання та висновку про можливість звільнити від такої сплати.
Суд не є тим органом, який встановлює правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати. Суд лише застосовує вимоги закону та за певних умов може, вирішити питання щодо судового збору у спосіб визначений ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Посилання позивача на те що він має скрутне матеріальне становище, нічим не підтверджено.
В даному випадку, щоб мати можливість переконатися у наявності такого майнового стану позивача, які б дали змогу суду враховуючи такі обставини, вирішити питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору, як того він просить, слід було надати до суду документи, що дали б змогу суду повно та об'єктивно розглянути вказане клопотання.
Суд зазначає, що доказів наявності обставин, які надають позивачу право на звільнення від сплати судового збору позивачем не надано.
Перевіривши позовну заяву та доводи поданого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав, для звільнення позивача від сплати судового збору.
Частиною 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано, фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Таким чином, за позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення необхідно було сплатити 840 грн 80 коп. судового збору.
Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38031150; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA418999980313121206084023002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення доказів, суд виходив із наступного.
Частинами 1, 2 статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно із частинами 1, 3, 5 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
В даному ж випадку, заявлені позивачем вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже обставини, які на його думку вказують на наявність ризику втрати цих документів, полягають у тому, що він тривалий час не може отримати копії документів, на підставі яких має намір звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, а не у тому, що такі документи в майбутньому не вдасться отримати взагалі, тому вказане клопотання буде вирішено у разі відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, зменшення або відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гарань