про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2321/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивачка звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.07.2019 року № 0005821305 та зобов'язати податковий орган виключити з облікової картки по єдиному внеску штрафні санкції у сумі 19738,95 грн, що відображені на підставі рішення від 16.07.2019 року № 0005821305 та відновити всі сплати (переплату) по єдиному внеску, які здійснені ФОП ОСОБА_1 у період з 12.08.2019 року по 01.08.2020 року.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 123, 160-161 КАС України виходячи з такого.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно з ч. 14 ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", серед іншого, визначено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення. Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Положеннями ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) серед іншого визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманим рішенням про нарахування пені та застосування штрафів, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.07.2019 року у справі № 0740/1050/18.
За змістом позовної заяви, позивачка вказує, що про оскаржуване рішення від 16.07.2019 року їй стало відомо з електронного кабінету, текст самого рішення не отримувала, при цьому дату коли стало відомо не зазначає.
З метою перевірки дотримання строків звернення до суду із цим позовом позивачці необхідно зазначити дату з якої стало відомо про оскаржуване рішення від 16.07.2019 року.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем доказів сплати судового збору суду не надано.
Відтак, позовна заява містить одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового.
Розмір ставки судового збору згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" за подання фізичною особою-підприємцем адміністративного позову майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ...; немайнового - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Враховуючи наведене, позивачці необхідно сплатити судовий збір у сумі 2942,80 грн (2102,00 грн за немайнову вимогу + 840,80 грн за майнову) та надати суду відповідний платіжний документ.
Тому така заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачці строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2321/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Попов