Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
25 серпня 2020 р. № 520/6773/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Кирпичова, буд. 2, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 02071180) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) про скасування рішення,-
Позивач, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 13 травня 2020 року № 6.0-09.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення прийнято безпідставно, з огляду на те, що при проведені перевірки Головним управлінням порушено вимоги Закону.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.
Встановлено строк позивачу для подання до суду відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання ним відзиву.
Встановлено строк відповідачу для подання до суду заперечення на відповідь позивача протягом трьох днів з дня отримання відповіді позивача на відзив.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити, оскільки Головним управлінням при проведені перевірки дотримано усі вимоги чинного законодавства, однак саме через здійснення зі сторони НТУ «ХПІ» перешкод, які полягали в не отримані необхідних документів для проведення перевірки чим створено перешкоди і було його притягнуто до відповідальності.
Позивачем надано відповідь на відзив.
Заперечення від відповідача не надходили.
Згідно п. 3 розділу VI прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).
Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом встановлено, що на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшли звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 стосовно дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів) на проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності.
За результатами погодження Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів поданих звернень, останньою надіслано вказані звернення до Головного управління для виконання.
На підставі вищевказаних погоджень Держпродспоживслужби, наказу №935 від 05.05.2020 та направлення №1137 від 05.05.2020 спеціалістами Головного управління 06 травня 2020 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), а саме - позапланову перевірку НТУ «ХПІ».
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №1137 від 06.05.2020 (далі - акт № 1137).
Відповідно до якого, в.о ректора НТУ «ХПІ» Марченко А.П. вищевказані документи, а саме: направлення, погодження Держпродспоживслужби та вимогу про надання документів, отримувати відмовився.
У зв'язку з чим, на думку відповідача, створив перешкоди для виконання покладених на них функції, оскільки не надав можливості розглянути звернення студентів.
На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням прийнято рішення про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №6.0-09 від 13.05.2020, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 34000,0 грн., за порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та абз.4 ст.11 Закону.
Не погоджуючись з рішенням про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 13 травня 2020 року № 6.0-09 Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (надалі за текстом - Закон № 877-V), заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Тобто, необхідними умовами для проведення позапланового заходу суб'єкта господарювання за зверненням фізичної особи є: 1) отримання погодження відповідного органу та 2) обов'язок його пред'явлення перевіряємій особі.
Під час розгляду справи встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки позивача стали звернення громадян, які звернулися за захистом порушених прав до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
В матеріалах справи міститься копія наданого відповідачем погодження.
Проте, доказів вручення та/або отримання її копії позивачем перед початком позапланової перевірки (відмітка на погодженні, зазначення про отримання/вручення в акті перевірки, ін.) матеріали справи не містять та відповідачем таких не надано.
Таким чином, ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області при проведенні позапланової перевірки не дотримано вимог ч. 1 ст. 6 Закону 877-V.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, суд зазначає наступне.
До суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 4 ч.1 ст. 20 Закону № 5007-VI).
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення про застосування санкції у розмірі 34000 грн., відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону № 5007-VI, відповідач зазначив про невиконання вимог органу державного нагляду (контролю) та створення перешкод для виконання покладених функцій.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закон №5007-VI, уповноважені органи мають право одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу.
Так, абзацом 4 частини 1 статті 11 Закону №877-V, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Таким чином, положення вказаних статей передбачають право надання суб'єктом господарювання різного роду як копій документів (платіжні доручення, квитанції, довідки, зразки продукції, ін.), так і пояснень як в письмовому так і усному вигляді з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю). При цьому, документи та пояснення до перевірки надаються перевіряємою особою в тому обсязі, який він вважає необхідним. Чіткого переліку документів, які необхідно надати перевіряючим для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктом господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, положення вказаних статей не містять.
Згідно зі ст.10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на час проведення відповідачем планового заходу останній не затвердив та не оприлюднив на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
Згідно з положеннями ч.15 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Частиною 2 ст. 5 названого Закону встановлено, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.
Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методики), розробляються Державною регуляторною службою України, і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Дані Методики затверджені постановою КМУ від 10.05.2018 № 342.
Пунктом 2 цієї постанови визнані такими, що втратили чинність: постанова КМУ від 28.08.2013 р. №752 "Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)"; постанова КМУ від 24.05.2017р. №362 "Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)"; п.20 змін, що вносяться до постанов КМУ, затверджених постановою КМУ від 18.12.2017р. № 1103.
Переліки питань залежно від ступеня ризику містяться виключно в уніфікованих формах актів, затверджених органами державного нагляду (контролю) відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ від 10.05.2018 №342.
Отже, з початком застосування нових Методик всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі Методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342, є нечинними.
Органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.
Тобто, якщо органом державного нагляду (контролю) не затверджена та не оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).
Вказана правова позиція щодо правомірності недопуску до здійснення державного нагляду (контролю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, висловлена Державною регуляторною службою України та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті.
Відповідачем не надано суду доказів оприлюднення уніфікованих форм актів.
На підставі викладеного позивач законно відмовив представникам Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області у проведенні перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 241 - 247, 255, 257, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Кирпичова, буд. 2, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 02071180) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 13 травня 2020 року № 6.0-09.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (код ЄДРПОУ 40324829) на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (код ЄДРПОУ 02071180) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто від гривні).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 25 серпня 2020 року.
Суддя Кухар М.Д.