Справа № 362/4454/20
Провадження № 1-кс/362/1110/20
26.08.2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
26.08.2020 року старший слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що в ході досудового розслідування встановлено, 24.08.2020 року, приблизно о 14 год. 30 хв., між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_6 виник прямий умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_7 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
У подальшому, ОСОБА_6 , реалізуючи свій прямий умисел, направлений на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_7 та бажаючи їх настання, завдав один удар клинком ножа в область живота ОСОБА_7 , таким чином спричинивши останній тілесне ушкодження.
24.08.2020 року, о 19 год. 25 хв., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, крім того йому повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється.
25.08.2020 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 cт. 121 КК України за участі захисника ОСОБА_5 .
Слідчим в клопотанні вказано, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення воліна строк від п'яти до восьми років, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення,вливати на потерпілу та свідків, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення істини в кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та може незаконно впливати на свідків, потерпілу адресу якої він знає, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчий підтримав заявлене клопотання, вказуючи на те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні та інших осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, просив у його задоволенні відмовити та застосувати щодо нього більш м'який запобіжний захід.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_5 просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризиків передбачених ст. 177 КПК України прокурором та слідчим не доведено, а тому просив застосувати щодо його підзахисного більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, оскільки він має постійне місце проживання.
Заслухавши слідчих, прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 12020110140001487 від 24.08.2020 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваному та його захиснику 26.08.2020 року, о 11 год. 28 хв., приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості за якими 24.08.2020 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110140001487 від 24.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а саме: умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння (а.с. 6).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.08.2020 року, 24.08.2020 року, о 19 годині 25 хвилин, (фактичний час затримання) за адресою: АДРЕСА_1 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19-20).
25.08.2020 року о 17 год. 25 хв., старшим слідчим СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, в присутності захисника ОСОБА_5 (а.с.20-21).
Підозра ОСОБА_6 підтверджується протоколом ОМП від 24.08.2020 року (а.с.8-9), протоколом допиту потерпілого від 26.08.2020 року, протоколом допиту свідка від 24.08.2020 року (а.с. 10), протоколом затримання ОСОБА_6 від 24.08.2020 року (а.с.19-20), довідкою КНП ВРР Васильківської ЦРЛ № 115 від 24.08.2020 року (а.с.13) та матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Відповідно до довідки КНП ВРР Васильківської ЦРЛ № 115 від 24.08.2020 року, в потерпілої ОСОБА_7 , виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани живота з наскрізним пошкодженням петельної кишки, лапаратомія.
Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року(Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".
Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;
7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);
8) наявність судимостей у підозрюваного;
9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України; його вік, стан здоров'я, доказів тяжких захворювань стороною захисту надано не було; міцність соціальних зв'язків у місці його фактичного проживання, а саме те, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює не офіційно, проживає у м. Києві, як внутрішньо переміщена особа, зареєстрованого в м. Макіївка, Донецькій області, раніше судимого, тому слідчий суддя вважає, що під важкістю відповідальності, підозрюваний може зникнути від органів досудового розслідування, а також може незаконно впливати на свідків, у даному ж кримінальному провадженні, доказів в спростування вказаного захисником слідчому судді надано не було, а тому приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує, що підозрюваний може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, оскільки останній зареєстрований в Донецькій області, яка на даний час є окупованою територією, також незаконно впливати на потерпілих, один з яких перебуває в реанімації в Васильківський ЦРЛ, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні на даній стадій досудового розслідування, тому слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому клопотання слідчого підлягає до задоволення, оскільки слідчий, прокурор довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на даній стадії досудового розслідування на свободу.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Розмір застави, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає, так-як дане кримінальне провадження стосується злочину, який вчинено із застосуванням насильства.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176,177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України- задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької обл., українця, громадянина України, що має середню освіту, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 22 жовтня 2020 року, включно.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначати.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту затримання, а саме до 22 жовтня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9