Справа № 2а-18946/10
6-а/357/77/20
Категорія
25 серпня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді - Цуранова А. Ю. , при секретарі - Севериненко Д. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні,
У серпні 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена заява, в якій заявник посилаючись на ст. 379 КАС України просить суд: 1) замінити стягувача - ОСОБА_2 по справі № 2а-18946/10 від 22.04.2011 року за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м.Біла Церква про зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, на її правонаступника - ОСОБА_1 ; 2) замінити боржника Управління пенсійного фонду України в м.Біла Церква по справі № 2а-18946 на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Заява обґрунтована тим, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2011 року зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок та виплачувати щомісячно підвищення до пенсії ОСОБА_2 , передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Вказане рішення набрало законної сили 22.04.2011 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Єдиний спадкоємцем після її смерті являється ОСОБА_1 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається з недоотриманої доплати до пенсії в сумі 2 767,59 грн., призначених померлому згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2011 року № 2а-18946/2010 р. Крім того, 22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», відповідно до якої встановлено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком. Згідно додатку до вказаної постанови Білоцерківське об'єднане управління пенсійного фонду України Київської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Приписами ч. 2 ст. 379 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
22.04.2011 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 2а-18946/10 задоволено позов ОСОБА_2 , зобов'язано Управління пенсійного фонду у м. Біла Церква провести перерахунок та виплачувати щомісячно підвищення до пенсії ОСОБА_2 , передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 відсотків від визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком /розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність передбаченого в Законах про державний бюджет на відповідний рік/ починаючи з 13.03.2010 року щомісячно з врахуванням виплачених сум.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 року постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2011 року залишено без змін.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої доплати до пенсії за період з 13.03.2010 року по 22.07.2011 року в сумі 2 767,69 грн., призначених померлому згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2011 року у справі № 2а-18946/2010 року.
Згідно частин 1 та 4 ст. 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрала законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових та службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Згідно ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Таким чином, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, зобов'язано відповідача провести нарахування та здійснювати певні виплати ОСОБА_2 , які не були виплачені останній за життя і право на отримання яких перейшло в порядку спадкування до заявника, тому остання як правонаступник має право щодо набуття статусу стягувача відносно цих коштів.
22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», відповідно до якої постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком. Згідно додатку до вказаної постанови Білоцерківське об'єднане управління пенсійного фонду України Київської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (ч. 1 ст. 104 ЦК України).
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області припинено 21.08.2019 року, номер запису 13531120002008793.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області є правонаступником Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визначено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
З метою реалізації вказаного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Згідно з ч. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У рішенні № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в п. 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, стягнення коштів з органу державної влади здійснюється за спеціальною процедурою, яка починаючи з 2011 року внаслідок прийняття нормативно-правових актів зазнає певних змін.
Разом з цим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі "Immobiliare Saffi" проти Італії", заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 (пункт 53 рішення ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004).
Згідно рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) "Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень" Консультативна рада Європейських суддів вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх ex-officio. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним.
З цих підстав, суд вважає за можливе до спірних відносин застосувати положення ч. 4 ст. 379 КАС України, яка передбачає можливість заміни сторони за виконавчим документом до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Таким чином, враховуючи принцип обов'язковості судових рішень, а також наявність чітко визначеної процедури заміни сторони у виконавчому провадженні внаслідок правонаступництва, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу заяви про заміну боржника за постановою суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 52, 248, 294, 379 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити сторону стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , а також сторону боржника Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2011 року у справі № 2а-18946/10.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
СуддяА. Ю. Цуранов