27 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 925/52/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
15.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП" (далі - ТОВ "ІК "Агросоюз - РП", Відповідач) звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2020 зазначену касаційну скаргу залишено без руху на підставі частин другої, третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржник не зазначив обґрунтування передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень, а також запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення встановленого строку оскарження; надано строк для усунення недоліків до 03.08.2020, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
14.07.2020 на виконання вимог ухвали суду скаржник направив письмові уточнення до касаційної скарги, що надійшли на адресу Касаційного господарського суду 10.08.2020.
У поданих уточненнях, пославшись на пункт 1 частини першої статті 287, частину першу статті 288 ГПК України, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№ 540-ІХ), постанову Кабінету Міністрів України № 255 від 02.04.2020 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020, скаржник зазначив, що строк для оскарження рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій є продовженим до закінчення дії карантину, тобто до 30.07.2020 і, відповідно, є підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Скаржник також вказав, що послався на зазначені акти законодавства, оскільки примірник оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 засобами поштового зв'язку не отримував, а дізнався про її існування з Єдиного державного реєстру судових рішень під час карантину 14.04.2020, що, на його думку, і є датою отримання, тому негайно 15.04.2020 подав нарочно касаційну скаргу через канцелярію суду апеляційної інстанції, отже наявні об'єктивні причини, які перешкоджали зверненню з касаційною скаргою в межах встановленого строку.
Також скаржник звернув увагу щодо надання Верховним Судом роз'яснення з того приводу, що запропоновані зміни, що набули чинності з моменту опублікування вказаного Закону № 540-ІХ від 02.04.2020, тобто з 02.04.2020, не встановлюють нових обов?язків, не скасовують і не звужують прав учасників судового процесу, не обмежують їх використання, вони мають зворотну силу; вказаним законом визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються. Відтак, строк, на який продовжені процесуальні строки, визначений строком закінчення карантину, тобто моментом, коли Кабінет Міністрів України ухвалить офіційне рішення про його закінчення, що свідчить про продовження всіх процесуальних строків.
Втім, в ухвалі від 22.06.2020 Верховний Суд уже звертав увагу скаржника на те, що строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 закінчився 30.12.2020, тобто до встановлення з 12.03.2020 на території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Щодо доводів про неотримання примірника оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду засобами поштового зв'язку варто зазначити таке.
Як свідчать матеріали справи, оскаржувана постанова Північним апеляційним господарським судом від 04.12.2019 прийнята за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2019, поданої скаржником - ТОВ "ІК "Агросоюз - РП", представник якого Скриннікова Н. С. була присутня в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 04.12.2019, що також підтверджується протоколом судового засідання.
Примірник постанови апеляційного господарського суду від 04.12.2019 направлено учасникам справи 12.12.2019, що підтверджується відміткою на зворотньому боці останнього аркуша постанови, примірник якої вручений 25.12.2019 представнику за довіреністю ТОВ "ІК "Агросоюз - РП" Плахтій, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 73, том V).
Крім того, постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 оприлюднена 12.12.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є відкритими та загальнодоступними.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас, як наголошує Європейський суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 37 - 38 рішення у справі "Мушта проти України").
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку Суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України").
Частинами другою - четвертою статті 13 ГПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин, суд повинен надати оцінку доводам, наведеним в обґрунтування клопотання про поновлення строку оскарження, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску цього строку.
З огляду на викладене, наведені скаржником причини як то неотримання примірника оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку, а також посилання на те, що про вказану постанову він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 14.04.2020 на час дії карантинних заходів, що свідчить про продовження строку оскарження, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а обґрунтування наявності інших обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про об'єктивну неможливість звернутися з касаційною скаргою на прийняті у справі судові рішення у межах встановленого строку оскарження, скаржник не наводить.
Враховуючи наведене, вказані причини пропуску строку оскарження прийнятих у справі судових рішень Суд вважає неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин відсутні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019, тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз - РП" має бути відмовлено.
Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі №925/52/18.
2. Направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз - РП" копію цієї ухвали, касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами, письмові уточнення до касаційної скарги та клопотання про зупинення виконання судових рішень з додатками всього на 35 арк; копії касаційної скарги та письмових уточнень до касаційної скарги залишаються в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак