Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 серпня 2020 р. Справа № 520/10234/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (просп. Науки, буд. 17-А, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 03196593) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської обласної ради по не нарахуванню та невиплати позивачеві одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської обласної ради нарахувати та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу як учаснику бойових дій за період 2016-2020 рік в сумі 28985 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано термін - десять календарних днів з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду зокрема заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску, а саме, в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача по не нарахуванню та невиплати позивачеві одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за період 2016-2019 роки та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської обласної ради нарахувати та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу як учаснику бойових дій за період 2016-2019 рік.
ОСОБА_1 20.08.2020 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 11.08.2020 року, надав до канцелярії суду заяву, в якій зазначив, що отримує соціальні виплати щорічно до 05 травня, однак позивач не мав можливості раніше 27.02.2020 дізнатися про рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №1-247/2018 (3393/18), у зв'язку з чим позивачем не порушено строк подання позовної заяви, перебіг якого почався з 27.02.2020 року.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що позивач просить суд, серед іншого, визнати протиправною бездіяльність відповідача по не нарахуванню та невиплати позивачеві одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (за період 2016-2019 роки) та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської обласної ради нарахувати та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу як учаснику бойових дій за період 2016-2019 рік, натомість до суду звернувся 04.08.2020 року, тобто, з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач звернувшись до суду із вказаним позовом 04.08.2020, однак посилаючись на те, що позивачем не порушено строк подання позовної заяви, оскільки перебіг якого почався з 27.02.2020 року, тобто з часу винесення Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі №1-247/2018 (3393/18).
Поряд із тим, судом встановлено, що позивач станом на 2016 рік перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги у Шевченківському району м. Харкова та був отримувачем одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій щорічно до 05 травня.
Положеннями статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку ст. 123 КАС України.
Визначення початку або встановлення такого строку виходить з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В цьому випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об'єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про ті чи інші обставини, що можуть впливати на порушення прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов'язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.
При цьому, суд зауважує, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Суд також звертає увагу, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Між тим необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи, що позивач щорічно отримуючи одноразову грошову допомогу з 2016 року та отримуючи таку виплату до 05 травня відповідного року у меншому розмірі, повинен був бути обізнаним про неналежне виконання своїх обов'язків з боку відповідача, в період з 2016 року по 2019 рік, у передбачений законом строк, а саме: до 06 листопада 2016, до 06 листопада 2017, до 06 листопада 2018 та до 06 листопада 2019, в той час своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за судовим захистом, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, який встановлений ч.2 ст.122 КАС України.
Звертаючись до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 11.08.2020 року, позивач зазначив, що не мав можливості раніше 27.02.2020 дізнатися про рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №1-247/2018 (3393/18), у зв'язку з чим позивачем не порушено строк подання позовної заяви, перебіг якого почався з 27.02.2020 року.
З цього приводу суд зазначає, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Враховуючи, що позивач щорічно є отримувачем одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня, тому, отримуючи на думку позивача її в меншому розмірі, ніж передбачено законом, мав дізнатися про порушення своїх прав, отримуючи таку виплату за відповідний рік до 05 травня 2020 року. Позивач, звернувшись до суду 04.08.2020 року з даним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача по не нарахуванню та невиплати позивачеві одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (за період 2016-2019 роки) та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської обласної ради нарахувати та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу як учаснику бойових дій за період зокрема 2016-2019 рік, пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви позивача від 20.08.2020 року на виконання ухвали суду від 11.08.2020 року.
Позивачем, жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві від 20.08.2020 року, позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого ч.2 ст.122 КАС України, зазначені позивачем в заяві від 20.08.2020 року підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.
Керуючись статтями 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу, а саме в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради по не нарахуванню та невиплати позивачеві одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за період 2016-2019 роки та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської обласної ради нарахувати та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу як учаснику бойових дій за період 2016-2019 рік.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Ю. О. Супрун