Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
26 серпня 2020 р. № 520/7927/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сагайдака В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00255-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 14110,38 грн., №00254-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 16383,60 грн., №00253-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 19059,59 грн., №0034957-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 25640,33 грн.
Відповідач надав до суду відзив, згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що позивач є власником 1/2 частини нежитлового приміщення №1 у будівлі літ. А-1 і нежитлової будівлі літ. А1-2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна площа частки, яка належить позивачу, становить 682,65 кв. м. Право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Тимофєєвою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №270.
Згідно технічного паспорту від 17.05.2005 року, будівлі визначені як «виробничі». Водночас, відповідачем нежитлові приміщення позивача були розцінені як офісні/торгівельні, що призвело, на думку позивача, до помилки в сумі визначених податкових зобов'язань.
27.06.2019 року ГУДПС у Харківській області було прийнято стосовно ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №0136006- 58062036, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно за 2018 рік. Не погоджуючись з сумою нарахованого податку, позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення звірки від 04.03.2020 року, посилаючись на невірне визначення площі нерухомого майна та неправильно застосовану ставку.
Листом № 5154/Л/20-40-58-06-20 від 23.04.2020 року відповідач повідомив про скасування (відкликання) ППР № 0136006-58062036 від 27.06.2019 року та винесення замість нього нових ППР за 2016-2019 роки, а саме:
- ППР № 00255-5806-2036 від 23.04.2020 року, визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно за 2016 рік у розмірі 18813,84 грн.;
- ППР № 00254-5806-2036 від 23.04.2020 року, визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно за 2017 рік у розмірі 21844,80 грн.;
- ППР № 00253-5806-2036 від 23.04.2020 року, визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно за 2018 рік у розмірі 25415,06 грн.;
- ППР № 0034957-5806-2036 від 23.04.2020 року, визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно за 2019 рік у розмірі 28486,98 грн.
На думку позивача, в нових ППР відповідачем невірно застосовано ставку податку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно п. 6.1. статті 6 Податкового Кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно п. 16.1 статті 16 ПК України платник податків, зокрема, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст. 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
У відповідності п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.
Підпунктом є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Судом встановлено, відповідно експлікації приміщень до плану поверхів виробничого будинку АДРЕСА_3 , в графі «призначення приміщень» зазначено, що за літ. «А-1» за планом розміщений цех; за літ. «А1-2» розміщений участок, склад та котельня, коридор.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (ДК БС), затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. №507, об'єктами класифікації в ДК БС є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
До будівель промислових належать об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251, що включає підкласи 1251.1-1251.9.
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості відповідно до ДК 018-2000.
У даному випадку податковим органом було не вірно визначено, до якого класу споруд відноситься нежитлова нерухомість №1 у будівлі літ. А-1 та у будівлі літ. А1-2, за адресою: м. Харків, пров. Ново-Мирський, 17, що належить на праві власності позивачу.
Згідно із п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
В свою чергу, відповідно до п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.
Рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 року № 1793/15 "Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 року № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України", запроваджено на території міста Харкова податок на майно, який складається, окрім іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові згідно з додатком 1 до цього рішення. Зазначеним рішенням встановлено ставки податку на нерухоме майно на 2016 рік щодо:
- будівель офісних/торгівельних 4-ї зони (Орджонікідзевський/Індустріальний район м. Харкова) в розмірі 1,2% від мінімальної заробітної плати (16,54 грн.) за кв.м;
- будівель промислових та складів в розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати (6,89 грн.) за кв.м.
Відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 22.02.2017 року № 542/17, встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки податок на майно, який складається, окрім іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Рішенням встановлено ставки податку на нерухоме майно щодо:
- будівель офісних/торгівельних в розмірі 1% від мінімальної заробітної плати (32,00 грн. в 2017 році та 37,23 грн. у 2018 році) за кв.м;
- будівель промислових та складів в розмірі 0,25% від мінімальної заробітної плати (8,00 грн.) в 2017 році та 9,31 грн. в 2018 році) за кв.м.
Цим же рішенням (зі змінами в редакції рішення 23-ї сесії 7-го скликання Харківської міської ради Харківської області № 1284/18 від 28.11.2018 року) було виключено пп.5 п.5 Додатка 1, яким передбачені ставки для будівель промислових та складів, та встановлено ставки податку на нерухоме майно на 2019 рік щодо:
- будівель офісних/торгівельних в розмірі 1% від мінімальної заробітної плати (41,73 грн.) за кв.м;
- інших будівель (у тому числі промислових) в розмірі 0,1% від мінімальної заробітної плати (4,17 грн.) за кв.м.
Отже, ставка податку на нерухоме майно, яка підлягає застосуванню для категорії "будівлі промислові та склади" у:
- 2016 році складає 0,5% від мінімальної заробітної плати, та підлягає сплаті у сумі 4703,46 грн. (682,65 кв.м*6,89 грн.);
- 2017 році складає 0,25% від мінімальної заробітної плати, та підлягає сплаті у сумі 5461,20 грн. (682,65 кв.м*8,00 грн.);
- 2018 році складає 0,25% від мінімальної заробітної плати, та підлягає сплаті у сумі 6355,47 грн. (682,65 кв.м*9,31 грн.);
- 2019 році складає 0,1% від мінімальної заробітної плати, та підлягає сплаті у сумі 2846,65 грн. (682,65 кв.м*4,17 грн.).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області №00255-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 14110,38 грн., №00254-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 16383,60 грн., №00253-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 19059,59 грн., №0034957-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 25640,33 грн.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00255-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 14110,38 грн., №00254-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 16383,60 грн., №00253-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 19059,59 грн., №0034957-5806-2036 від 23.04.2020 року в частині 25640,33 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) судові витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26 серпня 2020 року.
Суддя Сагайдак В.В.