Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
27.08.2020 р. справа № 520/9370/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, пенсіонер) до Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба (далі за текстом - владний суб'єкт, Університету, ХНУПС) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Матеріали позову одержані судом 20.07.2020р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 21.07.2020р. Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 21.08.2020р.
Позивач, ОСОБА_1 , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба з приводу не нарахуванні і не виплаті компенсації втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016р.-20.09.2018р. за рішенням Харківського окружного адміністративного сулу від 08.11.2019 р. по справі №520/8903/19; 2) зобов'язання нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016р.-20.09.2018р., згідно з ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що оплата часу служби не у повному обсязі спричинила затримку у виплаті належних платежів і зумовила виникнення правової підстави для виплати компенсації втрати частини доходу.
Відповідач, Харківський національний університет Повітряних Сил імені І. Кожедуба (далі за текстом - Університет), з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що вказаний спір вже було вирішено у межах адміністративної справи №520/8903/19, а тому даний адміністративний позов належить залишити без розгляду.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник проходив публічну військову службу в Харківському національному університеті повітряних сил ім. І. Кожедуба на посаді заступника начальника кафедри, звідки був звільнений в запас і виключений зі списку особового складу та з усіх видів забезпечення з 20.09.2018р. Індексація грошового забезпечення за період 01.01.2016р.-20.09.2018 р. при звільненні виплачена не була.
Спір між заявником та Університетом з приводу виплати згаданої індексації був вирішений рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019р. по справі №520/8903/19.
Дане судове рішення було виконано шляхом проведення на користь заявника виплати індексації у травні 2020 року без нарахування і перерахування на користь заявника коштів у вигляді компенсації втрати доходів. Викладені обставини відповідачем не спростовані.
Не погодившись із невиплатою компенсації втрати частини доходів, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону оскарженого діяння владного суб'єкта, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Частиною 2 ст.19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізми індексації грошових доходів населення та компенсації втрати частини доходів громадян у зв'язку з порушенням строків виплати запроваджені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», спрямовані на досягнення однієї і тієї ж мети, застосовуються з однієї і тієї ж причини.
Так, за визначенням ч.ч.1, 6 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частинами 1, 2, 6 статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Таким чином, індексація грошового забезпечення військовослужбовця є складовою частиною грошового забезпечення у якості збільшення арифметичного значення відповідного платежу - компоненту структури винагороди, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті, так як належить до основних державних гарантій щодо оплати праці.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.
Суд вважає, що проведення виплат на виконання рішень суду не змінює правової природи та характеру тих правовідносин, у яких виник спір як правовідносин з приводу оплати праці, тобто проведення регулярних, постійних та систематичних виплат коштів на користь фізичної особи - громадянина.
Саме такий правовий висновок з приводу юридичної природи індексації як регулярного систематичного платежу у сфері оплати праці (служби) викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2019р. у справі №638/9697/17.
З урахуванням обставини проведення виплати на користь заявника індексації саме за рішенням суду (а не унаслідок власного вільного та невимушеного волевиявлення) слід вважати доведеним факт існування вини у діянні Університету з приводу виплати індексації грошового забезпечення заявника.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
У силу ч. 2 ст. 2 цього закону під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Суд зазначає, що з урахуванням правових висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020р. у справі №815/1226/18 та постанови Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №461/5775/16-а положення ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" у силу ч.5 ст.242 КАС України слід тлумачити як відсутність будь-яких правових перепон для цього.
Оскільки факт отримання позивачем виплат за з індексації грошового забезпечення (як складової регулярного щомісячного платежу) із затримкою внаслідок протиправного діяння владного суб'єкта було встановлено судовим рішення, то суд у даному конкретному випадку не знаходить правових підстав для звільнення владного суб'єкта від виконання обов'язку за ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Стосовно доводів відповідача про те, що даний спір вже було вирішено у межах іншої адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Дійсно, у межах справи Харківського окружного адміністративного суду №520/8903/19 мав місце спір між тими самими сторонами - Університетом та ОСОБА_1 , про зобов'язання Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.09.2018 та компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.09.2018.
Рішенням від 08.11.2019 р. позов було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.09.2018; зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.09.2018.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено у зв'язку з передчасністю.
Отже, заявлені у межах даної адміністративної справи вимоги щодо компенсації втрати частини доходів по суті не вирішувалися, підстав ані для закриття провадження у порядку ст. 238 КАС України, ані для залишення без розгляду у порядку ст. 240 КАС України судом не виявлено.
Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України.
Між тим, у ході розгляду справи відповідач як владний суб'єкт не подав до суду доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого волевиявлення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Клопотання про залишення позову без розгляду - залишити без задоволення.
Позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба з приводу не нарахування і не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за платежами по судовому рішенню у справі №520/8903/19.
Зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба (місцезнаходження - 61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 77/79, ідентифікаційний код - 24980799) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 компенсації втрати частини доходів у порядку Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за платежами по судовому рішенню у справі №520/8903/19.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко