Справа № 500/1563/20
27 серпня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій,
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, позивач, ГУ ПФУ в Тернопільській області) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (надалі, відповідач), в якому просило стягнути заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період 01.04.2020 по 30.06.2020 в сумі 49899,97грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на суму 49899,97 грн., яка відповідачем добровільно не сплачується, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду 13.07.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали. У вказаний судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвалою суду від 23.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Дана ухвала суду отримана представником відповідача за довіреністю 27.07.2020, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на момент прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про пенсійне забезпечення" не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов'язкового платежу. Вказав, що у позовній заяві викладені вимоги щодо стягнення відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій колишніх працівників відповідача, яким було призначено пенсії на пільгових умовах, в той же час не вказано за яким списком. Вважає, що норма абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно визначення об'єктом оподаткування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суперечить Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На думку відповідача, наданий розрахунок не є належним доказом понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки він не є розрахунковим документом що підтверджує факт сплати органом Пенсійного фонду України пільгових пенсій та витрат на їх доставку. Інших доказів понесення витрат не надано. Також вважає, що якщо відповідно до п.15 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особа працювала на роботах із шкідливими і важкими умовами праці до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", то порядок пенсійного забезпечення та порядок призначення пенсій має визначатись відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а не статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а отже підстав для застосування позивачем п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при нарахуванні до сплати Відповідачу певних внесків, немає. Адже, як вважає відповідач, не підлягають відшкодуванню підприємствами фактичні витрати нa виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за ст.100 закону.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, якій зазначив, що пенсія призначається відповідно до ст.100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, якщо особа набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до 01 січня 1992 року, і після цієї дати не працювала на зазначених роботах. Зазначені в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особи працювали на роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах після 1 січня 1992 року. Вказав, що особам, які до і після 01 січня 1992 року працювали на роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, пенсії призначаються відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Крім цього, зазначив, що доказів того, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на підставі яких подано позов, оскаржувались або були скасовані відповідачем не надано.
Ухвалою суду від 27.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Таким чином, з врахуванням положень ст.ст.262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), розгляд даної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Крім цього, відповідно до частини шостої ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Головним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області проведено та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 01.04.2020 по 30.06.2020.
Вказані розрахунки відповідачем не оскаржувалися та не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах на загальну суму 49899,97 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Пунктами "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (надалі Закон № 1788-ХІІ) передбачено перелік професій та посад, а також необхідний стаж роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Процедура відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями) (надалі Інструкція).
Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків.
Згідно з пунктами 6.4, 6.7 даної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У спірному випадку за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 01.04.2020 по 30.06.2020 в розмірі 49899,97 грн., яка підтверджується вищевказаними доказами.
Суд вважає, що позивачем доведено обов'язок відповідача проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а тому сума заборгованості підлягає до стягнення.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки, відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" на користь Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.04.2020 року по 30.06.2020 року у розмірі 49899 (сорок дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 серпня 2020 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 ЄДРПОУ 14035769);
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (місцезнаходження: вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль,46010 ЄДРПОУ:01268970 ).
Головуюча суддя Дерех Н.В.