Справа № 583/2135/20
3/583/1019/20
Іменем України
26 серпня 2020 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренко Р.В., за участю секретаря Шаміладзе В.В., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Шевченка Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Сумській обл. національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що не працює, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2
за ч. 4 ст. 121 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 01.06.2020 близько 23:43 год. по вул. Сумській, у м. Охтирці, Сумської обл. керував транспортним засобом ГАЗ 2705 д.н. НОМЕР_2 на якому було виявлено технічну несправність, а саме - відсутні передбачені конструкцією бризковики, що є порушенням п. 31.4.7.е Правил дорожнього руху України. Правопорушення було вчинене повторно протягом року, оскільки 21.02.2020 він притягався до адміністративної відповідальності за таке правопорушення.
Крім того, 02.06.2020 в м. Охтирці по вул. Сумській було зупинено транспортний засіб ГАЗ 2705 д.н. НОМЕР_2 від керуванням водія ОСОБА_1 .. Останній не виконував законну вимогу, не залишався на місці, намагався уникнути відповідальності та чинив супротив під час затримання.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, пояснив що він не перевіряв наявність бризковиків перед виїздом, але після притягнення його до адміністративної відповідальності першого разу усував зазначену несправність. Він не чинив опору працівникам поліції, не збирався покидати місце зупинки.
Захисник також зазначив про безпідставність складених на його підзахисного протоколів. У водія не було наміру порушувати правила дорожнього руху в частині керування транспортним засобом не обладнаним бризковиками. Зазначене обладнання можливо було втрачене під час поїздки по бездоріжжю. Тобто в даному випадку відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Також водій не чинив ані опор, ані злісної непокори законним вимогам працівнику поліції, адже у поліцейського відсутнє законне право звертатись до особи з такою вимогою. Також сам водій залишався на місці і не збирався його покидати.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до п. 31.4 Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам, зокрема, згідно п. 31.4.7 «е» ПДР, якщо відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП настає, зокрема, і за повторне, протягом року, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Об'єктом правопорушень, передбачених ст. 121 КУпАП є безпечність руху транспортних засобів.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП полягає у порушені водієм правил експлуатації транспортних засобів, які не відповідають вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації транспортних засобів.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 121 КпАП України підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №136591 від 02.06.2020 у якому зафіксовані обставини інкримінованого йому правопорушення; протоколом про адміністративне затримання АЗ №146210 від 02.06.2020 згідно якого згідно якого ОСОБА_1 було затримано 02.06.2020 о 00:05 год. з метою припинення правопорушення та складання адміністративних матеріалів; довідкою та копією постанови згідно яких ОСОБА_1 на протязі року, а саме - 21.02.2020 вже притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення.
До пояснень водія про те, що він несправність помітив тільки після зупинки суд відноситься критично та розцінює їх як обраний спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне. Так, із переглянутого відео з бодікамер поліцейських та відео реєстратора авто видно, як водій агресивно реагує на сам факт зупинки працівниками поліції, допускає висловлювання нецензурною лайкою, висловлює претензії щодо самого факту зупинки та щодо вказівки поліцейського на недопустимість руху авто не обладнаного бризковиками. Висловлює свою позицію про те, що відсутність бризковиків не є перешкодою для використання наявного у нього транспортного засобу, він це не вважає порушенням. При цьому водій ані в поясненнях поліцейським, ані у протоколі чи у окремому письмовому поясненні не зазначав про те, що на момент виїзду авто за маршрутом бризковики були в наявності. Навпаки, під час судового розгляду водій визнав ту обставину, що безпосередньо перед виїздом він не перевіряв наявність бризковиків у транспортному засобі.
Доводи апелянта про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, вважаю безпідставними, оскільки суб'єктивна сторона даного правопорушення може бути як умисною, так і необережною.
З вкладеного роблю висновок про те, що водій свідомо використовував транспортний засіб, що не був обладнаний бризковиками.
Стосовно інкримінованого водію порушення за ст. 185 КпАП України, приходжу до висновку про те, що факт скоєння правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №651417 від 02.06.2020 року, рапортом працівника поліції Ленської І.Ю., та змістом відеозапису зафіксованого порушення зафіксованим на нагрудні камери працівників поліції.
У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26.06.1992 року (зі змінами) роз'яснено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, що адміністративна відповідальність за ст. 185 КпАП України настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
Законом України «Про національну поліцію» закріплені повноваження поліцейського, в тому числі їх права та обов'язки, з яких вбачається, що вимоги працівника поліції та розпорядження - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, та має бути законодавчо обґрунтований.
Із відео чітко видно про те, що водія повідомляють про виявлене правопорушення з його боку - керування транспортним засобом не обладнаним бризковиками та вимагають надати посвідчення водія з метою вирішення питання про складання протоколу за вказане адміністративне правопорушення. У відповідь на неодноразові вимоги працівників поліції водій поводить себе агресивно та зухвало, відмовляється надавати посвідчення, висловлюється про намір покинути місце події на власному транспортному засобі та вчиняє реальні дії з цього приводу. На неодноразові, чіткі вимоги працівників поліції залишатись на місці водій не реагував, а, навпаки, намагався покинути місце події, після чого на законних підставах було проведене його затримання та доставлено до Охтирського ВП для складання протоколів про адміністративні правопорушення. Доводи водія про те, що він не розчув чи неправильно зрозумів вимогу поліцейського спростовуються змістом переглянутого відео.
Дослідивши обставин справи у їх сукупності приходжу до висновку про те, що вимога інспектора поліції залишатись на місці на час складання протоколу про адміністративне правопорушення носила законний характер, а ОСОБА_1 вчинив злісну непокору.
При призначенні стягнення враховую характер скоєного, особу яка притягається до адміністративної відповідальності. Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд не знаходить.
Відповідно до положень ст. 36 КпАП України накласти стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховую ту обставину, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вину не визнає, його поведінка при розгляді адміністративної справи інспектором на місці події носила зухвалий характер. Із урахуванням всіх обставин справи вважає доцільним накласти стягнення у вигляді адміністративного арешту.
Відповідно до положень ст. 40-1 КпАП України з особи яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір в прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 121 ч. 4, 185, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 121 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 гривень в прибуток держави, що підлягає сплаті на рахунок: стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу судовий збір пункт 5.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайсуд шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко