Справа№592/7920/20
Провадження №2/592/2478/20
26 серпня 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який підтримав у заяві про розгляд справи без його участі, та вимоги мотивує тим, що з 20.07.1977 року по 08.10.2018 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське НВО»; був звільнений у зв'язку з невиконанням відповідачем умов колективного договору, на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. В подальшому, 05.12.2019 року його було повторно працевлаштовано токарем до ремонтно-експлуатаційного управління в АТ «Сумське НВО». 12.03.2020 року наказом АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» №1344/ВК від 12.03.2019 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки. При звільненні, внаслідок відсутності грошових коштів, відповідач не виплатив позивачу заборгованості по заробітній платі. Крім того, рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.05.2019 року по справі №592/6069/19 з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість із заробітної плати в розмірі 25462,93 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в період з 09.10.2018 року по 30.05.2019 року в сумі 24912,80 грн., які, станом на 25.08.2020 року, виплачені не були. Тому в заяві про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 13776,77 грн., а також середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 03.06.2019 року по 25.08.2020 року в розмірі 78934,24, за період з 13.03.2020 року по 25.08.2020 року в розмірі 62514,00 грн.
Ухвалою суду від 06.07.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.
Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.12.2019 року по 12.03.2020 року перебував у трудових відносинах з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», а саме працював на посаді токаря 6-го розряду в ремонтно-експлуатаційному управлінні, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.11).
Наказом АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» №1344/ВК від 12.03.2020 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с.11).
При звільненні відповідач не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі, яка станом на квітень 2020 року становила 13776 грн. 77 коп., що підтверджується розрахунковим листом Товариства за роботу в цеху №257 за квітень 2020 року (а.с.13), сума заборгованості не була виплачена до цього часу.
Між сторонами склалися трудові правовідносини, що регулюються КЗпП України.
Згідно ст. ст. 22, 94, 97 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 ЗУ «Про оплату праці», на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу покладений обов'язок виплачувати працівнику заробітну плату.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати (за вирахуванням податків) в розмірі 13776 грн. 77 коп.
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.
Зазначену правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду України № 6-64 цс13 від 03.07.2013 р., та № 6-76цс14 від 02.07.2014 р., які відповідно до ст. 417 ЦПК України є обов'язковими для судів.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується у випадках, крім іншого, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи з середньої заробітної плати.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Розділу 2 вказаного Порядку, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно п. 8 Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки позивач був звільнений 12.03.2020 року, тому для розрахунку середньоденної заробітної плати, відповідно до вимог вищевказаного Порядку №100, слід брати розмір заробітної плати та кількість фактично відпрацьованих робочих днів за січень та лютий 2020 року, що становить 21 та 20 робочих днів відповідно.
Як вбачається з Індивідуальних відомостей Пенсійного фонду України про застраховану особу, розмір фактичного заробітку ОСОБА_1 , визначений АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», становить: за січень 2020 року - 11344,00 грн., за лютий 2020 року - 10944,00 грн., що в сумі складає 22228,00 грн.
Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 543 грн. 60 коп. (22288,00 грн. : 41 роб.дн. = 543,60 грн.).
Аналогічний розрахунок розміру середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 викладено позивачем у позовній заяві та не спростовано жодними належними та допустимими доказами відповідача.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 був звільнений 12.03.2020 року, а остаточний розрахунок з ним проведено не було, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 60883 грн. 20 коп. за період з 13.03.2020 р. по 25.08.2020 р., що складає 112 робочих днів, при середньоденній заробітній платі позивача 543,60 грн.
Крім того, з 20.07.1977 року по 08.10.2018 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське НВО»; був звільнений у зв'язку з невиконанням відповідачем умов колективного договору, на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.05.2019 року по справі №592/6069/19 з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати в розмірі 25462,93 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в період з 09.10.2018 року по 30.05.2019 року в сумі 24912,80 грн., які, станом на 25.08.2020 року, позивачу виплачені не були. Згідно даного рішення, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 становив 262,24 грн.; рішення набрало законної сили 02.08.2019 року (а.с.15-17).
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Передбачений частиною першою ст. 117 КЗпП обов'язок роботодавця з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає при невиплаті з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку (постанова Верховного Суду України від 02.07.2014 року по справі №6-76цс14).
Згідно наказу ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» від 21.03.2014 р. №75 «Про встановлення режиму неповного робочого тижня» в Товаристві з 26.05.2014 р. встановлений режим неповного робочого тижня, а саме триденний робочий тиждень, де робочими днями є понеділок, вівторок, середа.
Наказом ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» №81 від 16.04.2019 року дію Наказу «Про встановлення режиму неповного робочого тижня» №75 від 21.03.2014 року відмінено з 01.07.2019 року, у зв'язку із запланованим підвищенням обсягів виробництва (а.с.11).
За таких обставин, оскільки станом на 25.08.2020 року остаточного розрахунку з ОСОБА_1 за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.05.2019 року по справі №592/6069/19 проведено не було, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 78934 грн. 24 коп. за період з 03.06.2019 р. по 25.08.2020 р., що складає 301 робочий день (враховуючи триденний робочий тиждень до 01.07.2020 року), при середньоденній заробітній платі позивача 262,24 грн.
У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1535,94 грн., оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати, за вирахуванням податків, в розмірі 13776 грн. 77 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.03.2020 року по 25.08.2020 року в розмірі 60883 грн. 20 коп., без урахування податків, зборів, обов'язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.06.2019 року по 25.08.2020 року в розмірі 78934 грн. 24 коп., без урахування податків, зборів, обов'язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь держави судовий збір у розмірі 1535 грн. 94 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його отримання через Ковпаківський районний суд м. Суми до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.М. Фоменко