Справа № 591/4824/20
Провадження № 1-кс/591/2259/20
26 серпня 2020 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Сумської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Зарічного районного суду м. Суми зі скаргами звернувся ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Сумської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), які підтримав та мотивував тим, що 28 липня 2020 року він звернувся до органів прокуратури з заявою про вчинений на його думку злочин працівниками Роменського ВП стосовно фальсифікації справи за його обвинуваченням та здійснення примусу до заявника. Проте прокурором відповідних відомостей до ЄРДР внесено не було, тому просив зобов'язати прокурора вчинити ці дії.
Представник прокуратури заперечив проти задоволення скарг, мотивуючи це відсутністю підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя, заслухавши сторони, вивчивши надані матеріали, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та не спростовано сторонами, що 28 липня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до прокуратури Сумської області з заявою про вчинення на його думку наведеного злочину.
Відомості по заяві ОСОБА_3 до ЄРДР внесені не були, про що свідчить лист прокуратури від 06 серпня 2020 року.
В контексті ч. 4 ст. 214 КПК України, суд вважає, що дії прокуратури Сумської області відповідали вимогам закону, оскільки заява ОСОБА_3 була прийнята та зареєстрована в цій установі, чого також не спростували сторони.
Ст. 214 КПК України та пп. 1 п. 2 Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної Прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139, передбачено обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення.
Зі змісту цих норм випливає, що відомості, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, повинні наводитись заявником саме в заяві, з якою він звернувся до правоохоронних органів і відсутність наведених даних в такому зверненні в контексті вказаних норм закону може вказувати на відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Відтак, суд, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для внесення даних до ЄРДР (а отже про наявність або відсутність підстав для задоволення скарги), повинен робити такі висновки саме з дослідження заяви особи про вчинений на його думку злочин.
З дослідженого судом звернення ОСОБА_3 вбачається те, що, хоча його заявник і вважає заявою про злочин, проте в ньому взагалі відсутнє наведення достатніх ознак вчинення працівниками поліції кримінальних правопорушень як такових, тим більше в контексті наведених заявником норм КК України, на які він посилається.
Зокрема, в ньому взагалі не наведено в чому саме полягали неправомірні дії працівників поліції, а наведене виключно формальне посилання на статті КК України та загальні фрази щодо вчинених на думку заявника неправомірних дій, тобто не наведено конкретних дій чи бездіяльності правоохоронців, що могли б свідчити про вчинення ними злочинів.
Іншими словами, заявником не наводяться в заяві обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а зазначається лише формальне посилання на статті КК України, за якими заявник просить внести відомості до ЄРДР.
Ч. 2 ст. 307 КПК України передбачений перелік рішень за наслідками розгляду скарг осіб, на бездіяльність правоохоронних органів, в тому числі і на бездіяльність, пов'язану з невнесенням відомостей до ЄРДР. Згідно п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, результатом розгляду скарги на бездіяльність відповідної службової особи, може бути рішення про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи наведене, а також за відсутності наведених в заяві скаржника, а також в наданих поясненнях достатніх даних, що могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення, на думку суду прокуратурою Сумської області обґрунтовано по зазначеному зверненню ОСОБА_3 не були внесені відомості до ЄРДР.
Інші обставини, наведені в скаргах заявника не доводять його вимог щодо необхідності внесення даних до ЄРДР, як і не спростовують зазначених висновків суду, з огляду на зміст дослідженого в судовому засіданні звернення та наданих матеріалів.
Таким чином, з поданих скарг та матеріалів не вбачається, а в судовому засіданні так і не було встановлено наявності достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР, а тому скарги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарг ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Сумської області, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві від 28 липня 2020 року про вчинення на думку заявника злочинів працівниками Роменського ВП, відмовити.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1