Справа № 576/625/20
Провадження № 2/576/278/20
26 серпня 2020 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Колодяжного А.О.,
за участю секретаря - Терені Л.О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
встановив:
08.04.2020 р. ПАТ КБ «Приватбанк» (надалі також - позивач) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач), посилаючись на те, що 11.11.2010 р. відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та підписав заяву від 11.11.2010 р. Відповідач при підписанні цієї заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між ним і банком договір. Підписавши таку заяву, між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг. Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за цим договором не виконує, в нього станом на 12.03.2020 р. утворилася заборгованість в розмірі 29445,92 грн., з яких: 19539,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19539,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1830,62 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 6197,39 грн. - заборгованість за пенею; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1378,38 грн. - штраф (процентна складова). Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача.
16.04.2020 р. суд відкрив провадження у цій справі і з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України та прохання сторони позивача, вирішив її розглянути у порядку спрощеного провадження. Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні.
22.06.2020 р. до суду надійшов відзив відповідача, який заперечував проти позову. Він посилався на те, що позивач документально не підтвердив розмір заборгованості; одночасне стягнення пені та штрафів не допускається; нарахування пені обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду; умови кредитування, як і тарифи банку, не були підписані ним, а тому їх не можна визнати складовою частиною договору.
Також відповідач заявив клопотання про витребування у позивача оригіналу Заяви-анкети про надання кредитної картки та первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредитних коштів. Оскільки дані клопотання не були конкретизовані і мотивовані, суд вирішив їх не задовольняти.
22.07.2020 р. від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивача зазначав, що форма кредитного договору між сторонами була дотримана. Зокрема, відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між ним і банком договір. На підставі вказаної заяви відповідачу було відкрито рахунок та надано кредитну карту. Також відповідач був ознайомлений із умовами кредитування. Зокрема, у підписаній ним заяві визначені відсотки за користування кредитом, штрафи, комісії, тощо. Розмір заборгованості підтверджений банківською випискою по рахунку відповідача. Спеціальний строк позовної давності було дотримано і стягнення штрафу та пені є правомірним.
28.07.2020 р. до суду надійшли заперечення відповідача, у яких він наголосив, що не знайомився із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, а тому вони не можуть бути складовою кредитного договору і нарахування заборгованості по ним є неправомірним.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали суд встановив наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В матеріалах справи мається анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, що підписана 11.11.2010 р. представником позивача та відповідачем. У цій заяві йдеться про те, що шляхом її підписання відповідач укладає із банком кредитний договір та просить видати йому кредитну карту «Універсальна» із кредитним лімітом у 3000 грн. Умов кредитування в анкеті-заяві не зазначено (а.с.31).
Водночас, згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 11.11.2010 р., з умовами якої відповідач погодився, про що свідчить його особистий підпис на вказаній довідці, зазначено тип картки MasterCard Mass, тип кредитної лінії відновлювальна, пільговий період (нарахування процентів здійснюється за ставкою 0,01 % річних) до 55 днів (пільгова ставка діє при умові погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості), базова відсоткова ставка 2,5% на місяць (розраховується на залишок заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів на рік), розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості, строк внесення платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним. Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості = пеня (1)+ пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка по договору)/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при наявності прострочення на суму 50 грн. і більше. Штраф при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів: 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих процентів та комісій (а. с. 32).
Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк», відповідачу були надані наступні кредитні картки: НОМЕР_1 з терміном дії до 09/14; НОМЕР_2 з терміном дії до 10/17; НОМЕР_3 з терміном дії до 02/18; НОМЕР_4 з терміном дії до 04/18; НОМЕР_5 з терміном дії до 03/22 (а.с.30).
Розмір кредитного ліміту по рахунку відповідача періодично змінювався (а.с.29).
Відповідач не оспорює тієї обставини, що він отримував кредитні кошти на картку, що також підтверджується банківською випискою по картковому рахунку (а.с.17-28).
Таким чином, факт укладення кредитного договору та використання відповідачем кредитних коштів є доведений.
Відтак з відповідача слід стягнути неповернутий борг за тілом кредиту. Крім того, з відповідача слід стягнути й відсотки нараховані на прострочений кредит в сумі 1830,62 грн., оскільки їх нарахування та порядок їх розрахунку (базова відсоткова ставка 2,5% на місяць, розраховується на залишок заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів на рік) були чітко передбачені у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яку відповідач підписав.
Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку (а.с.5-16) та банківської виписки по картковому рахунку, яка і є первинним бухгалтерським документом (а.с.17-28), суд погоджується з розміром визначеної в ньому заборгованості за простроченим тілом кредиту та відсотками. Інших доказів на противагу цьому розрахунку відповідач не надав.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів та пені, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21.10.2015 р. № 6-2003цс15.
У довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», за одне і те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачено нарахування, крім пені, штрафу. Таким чином їх одночасне стягнення є неправомірним.
У зв'язку з цим суд, з урахуванням обставин справи, того, що неустойка не може бути джерелом невиправданого збагачення, балансу інтересів сторін, відсутності належного обґрунтування позивачем, що ним при обрахуванні пені були дотримані вимоги ч. 2 ст. 258 ЦК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача неустойку у вигляді штрафів в розмірі 1878 грн 38 коп., що складається з фіксованої частини - 500 грн. та процентної складової - 1378 грн. 38 коп. - 5 % від суми заборгованості.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на 78,95 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий пропорційно до задоволених вимог в сумі 1659,53 грн.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 3, 509, 526, 527, 530, 551, 554, 651, 654, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 19, 85, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 23248 (двадцять три тисячі двісті сорок вісім) грн. 53 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 11.11.2010 р. та 1659 (одна тисяча шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 53 коп. судового збору.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня з дня складання цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О. Колодяжний