26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 420/7835/19
адміністративне провадження № К/9901/19460/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Меламеда Вадима Борисовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі № 420/7835/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просила:
- визнати бездіяльність відповідача щодо не поновлення пенсії позивачки - протиправною;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 викладені в листах від 09.10.2019 та листі від 21.10.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату раніше призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року, яке залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо не поновлення пенсії ОСОБА_1 протиправною.
Визнано протиправними та скасовано рішення про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 викладені в рішенні від 09.10.2019 та листі від 21.10.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату раніше призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 з 18.09.2019 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, представник позивача подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, змінити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року в частині строку з якого має бути поновлена пенсія позивачки та в частині зобов'язання виплатити позивачці компенсації втрати частини доходу, відповідно до ст. 46 Закону України та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату раніше призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
З касаційної скарги убачається, що позивач оскаржує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року, яке прийняте в порядку спрощеного провадження, та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, ухвалену за результатами апеляційного перегляду.
Предметом розгляду даної справи є визнання протиправною бездіяльність щодо не поновлення пенсії; визнання протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії; зобов'язання поновити виплату раніше призначеної пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В касаційній скарзі представник позивача посилається на частину четверту статті 328 КАС України, зазначаючи, що підставою касаційного оскарження судових рішень вказаних у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною п'ятою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Також скаржник зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції не узгоджуються з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 646/6250/17, від 19.03.2018 у справі № 806/1952/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що позивач наводить підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбачені частиною четвертою та не зазначає у скарзі підстави передбачені частиною п'ятою статті 328 КАС України.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Меламеда Вадима Борисовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі № 420/7835/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Г. Стрелець