26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 826/612/16
адміністративне провадження № К/9901/63232/18, К/9901/62895/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Приходько Н.І.
представника позивача - Пальчуковського Ю.І., Куща К.Ф.
представника відповідача - Зденика Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №826/612/16
за позовом Демократичного об'єднання «Українська національна рада» до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Київська міська рада, Печерська районна у м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про зобов'язання виконати рішення 7-ї сесії V скликання Печерської районної у м. Києві ради від 16 вересня 2008 року № 6, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року (суд у складі головуючого судді - Вєкуа Н.Г.) і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Епель О.В., суддів: Бабенка К.А., Карпушової О.В.) та Демократичного об'єднання «Українська національна рада» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Епель О.В., суддів: Бабенка К.А., Карпушової О.В.)
Короткий зміст позовних вимог
1. Демократичне об'єднання «Українська національна рада» звернулося до суду з позовом до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Київська міська рада, Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», в якому просило зобов'язати Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати рішення 7-ї сесії V скликання Печерської районної у м. Києві ради від 16.09.2008 року № 6 «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва» щодо приватизації шляхом викупу ДО «Українська Національна Рада» нежилого приміщення у жилому будинку АДРЕСА_1 .
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у вчинені дій, спрямованих на виконання рішення 7 сесії V скликання Печерської районної у місті Києві ради від 16.09.2008 року №6 "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва" про приватизацію шляхом викупу ДО "Українська Національна Рада" нежилого приміщення у жилому будинку АДРЕСА_1 . Дані протиправні дії перешкоджають у реалізації прав позивача на приватизацію вказаного житлового приміщення.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року закрито провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неналежністю розглядати справу в порядку адміністративного судочинства. При цьому, суд вказав, що спірні правовідносини у даному випадку виникли з приводу реалізації повноважень власника щодо відчуження (приватизації) його майна та укладання відповідного договору, а тому мають вирішуватись за правилами господарського судочинства.
4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд зазначив, що до компетенції відповідача відноситься вчинення організаційних дій із виконання рішень щодо питань приватизації комунального майна, які є владно - управлінськими функціями, що вказує на необхідність розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Суд також звернув увагу на те, що в адміністративному позові позивач не порушує питання про зобов'язання Департаменту вчинити дії по укладенню договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, що виключає можливість розгляду його в порядку адміністративної юрисдикції.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
5. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати рішення 7 сесії V скликання Печерської районної у місті Києві ради від 16.09.2008 року №6 "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва" про приватизацію шляхом викупу ДО "Українська Національна Рада" нежилого приміщення у жилому будинку АДРЕСА_1 .
6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Рішення 7 сесії 5 скликання Печерської районної у місті Києві ради від 16.09.2008 року №6 «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва» є чинним та підлягає виконанню. Строки підготовки спірного об'єкта до приватизації відповідачем порушені, що є підставою для задоволення позову шляхом зобов'язання Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати вказаного вище рішення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
7. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо невиконання рішення 7-ї сесії V скликання Печерської районної у м. Києві ради від 16.09.2008 р. № 6 «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва» щодо приватизації шляхом викупу ДО «Українська Національна Рада» нежилого приміщення у жилому будинку АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
8. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що в ході судового розгляду підтвердився факт вчинення відповідачем протиправної бездіяльності щодо невиконання спірного рішення, проте, у суду відсутні достатні правові підстави для зобов'язання відповідача виконати вказане рішення в силу наявності в останнього дискреційних повноважень у даній області. Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, з метою повного і всебічного захисту прав та інтересів позивача, є необхідність вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання вказаного рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення та відмовити у задоволенні позову.
10. Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем порушено строк на звернення до суду з даним позовом, що вказує на недотримання судами норм процесуального права.
Касатор також вказує, що спірне приміщення переведено з жилого у нежитлове саме рішенням Київської міської ради від 24.05.2012 року № 501/7838, що виключає можливість виконання протиправного рішення Печерської районної у місті Києві ради від 16.09.2008 року № 6. На час прийняття рішення Печерської районної у місті Києві ради від 16.09.2008 року № 6 спірне приміщення - квартира АДРЕСА_2 , відносилося до житлового фонду, а тому не могло бути приватизоване за правилами, встановленими Законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (діяли на момент прийняття рішення).
У касаційній скарзі заявник звертає увагу, що позивач не подавав до відповідача, як органу приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва, заяву про приватизацію спірного приміщення за встановленої Фондом державного майна України формою. Отже, неподання позивачем заяви про приватизацію спірного приміщення за встановленою формою свідчить про відсутність між ним та відповідачем правовідносин, пов'язаних з виконанням/невиконанням рішення Печерської районної у місті Києві ради від 16.09.2008 року № 6 в частині приватизації спірного приміщення, оскільки подання вказаної заяви передує вчиненню дій щодо підготовки до приватизації об'єкта малої приватизації (прийняття рішення про приватизацію та про оцінку, проведення оцінки та затвердження її результатів, тощо), кінцевим результатом якого є, зокрема, укладання договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації.
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П., ухвалою від 16 жовтня 2018 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року.
12. Позивач - Демократичне об'єднання «Українська національна рада» також звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13. Касаційна скарга аргументована тим, що суд апеляційної інстанції помилково вказав про наявність у відповідача дискреційних повноважень щодо виконання спірного рішення Печерської районної у місті Києві ради від 16.09.2008 року № 6, оскільки питання виконання чи не виконання обов'язкового для виконання рішення, не охоплюється його дискреційними повноваженнями.
Касатор стверджує, що суд апеляційної інстанції прийняв формальне судове рішення, яке не припинило спір, не відновило порушене право позивача на приватизацію, надане йому рішенням Печерської районної у місті Києві ради № 6 від 16.09.2008 року, а навпаки - поставило вирішення цього питання у ситуацію правової невизначеності, оскільки визнання бездіяльності Відповідача протиправною не зобов'язує останнього до вчинення будь-яких дій.
14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П., ухвалою від 11 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Демократичного об'єднання «Українська національна рада» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року.
15. У зв'язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т. О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційних скарг у справі №826/612/16 (провадження К/9901/62895/18, К/9901/63232/18).
16. Згідно протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В. справу передано головуючому судді.
17. Позивач та відповідач надали відзиви на касаційній скарги, в яких просили залишити їх без задоволення.
18. Відповідно до розпорядження Печерської районної в м. Києві ради від 23.03.2007 року № 125-р «Про надання в орендне користування нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_2» Демократичному об'єднанню «Українська національна рада» (далі - ДО «УНР») надано в орендне користування нежитлові цокольні приміщення площею 46,0 кв.м для розміщення органу управління в будинку АДРЕСА_2.
19. Рішенням Печерської районної у м. Києві ради від 16.09.2008 року № 6 «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва» знято заборону та затверджено на приватизацію шляхом викупу орендарями вбудованих нежилих приміщень та будівель, згідно з додатком, а Фонду приватизації доручено здійснити приватизацію вказаних об'єктів, у тому числі -приміщення по АДРЕСА_1 .
20. Листом від 17.07.2015 року № 062/10/13-7948 відповідач відмовив позивачу у приватизації нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_2 посилаючись на те, що на момент прийняття Печерською районною радою рішення про приватизацію вказаних нежилих приміщень вони належали до житлового фонду, а тому виконання його Департаментом розцінюватиметься як порушення чинного законодавства.
21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
22. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
24. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
25. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
26. Аналізуючи доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
27. Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.
28. Відповідно до частин другої та третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
29. За положеннями частини 4 статті 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» 4 березня 1992 року № 2163-XII, який діяв на час звернення позивача до суду, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Частиною 2 цієї статті визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються, крім закладів охорони здоров'я, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
У касаційній скарзі відповідач вказує, що на час прийняття рішення Печерської районної у місті Києві ради від 16.09.2008 року № 6 спірне приміщення - квартира АДРЕСА_2 , відносилося до житлового фонду, а тому спірні правовідносини не підпадали під дію Законів України «Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», а мали вирішуватися у відповідності до процедури, передбаченої Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року N 2482-XII.
З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до преамбули Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» цей Закон визначає правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання. Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.
Статтею 1 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» застосовується до правовідносин з приводу приватизації фізичними особами державного житлового фонду. Натомість, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку із реалізацією юридичною особою - Демократичним об'єднанням «Українська національна рада» права на приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень, що перебували у комунальній власності територіальної громади Печерського району міста Києва, що виключає можливість застосування норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норми Закону України «Про приватизацію державного майна» 4 березня 1992 року № 2163-XII (далі - Закон № 2163-XII).
30. Згідно зі статтею 30 цього Закону спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Отже, за загальним правилом спори щодо приватизації комунального майна відносяться до юрисдикції господарських судів. Винятки з цього правила можливі, якщо спори щодо приватизації виникають із публічно-правових відносин і тоді, коли ці спори віднесені до компетенції адміністративних судів.
Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори, пов'язані з приватизацією.
При визначенні юрисдикції цієї справи слід виходити із характеру спірних правовідносин, на захист яких прав, свобод та інтересів спрямоване звернення позивача.
31. Зі змісту позовної заяви, характеру, суті та спрямованості заявлених вимог вбачається, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з огляду на відмову відповідача виконати рішення органу місцевого самоврядування - Печерської районної у м. Києві ради від 16.09.2008 р. № 6 про приватизацію шляхом викупу об'єкта комунальної власності - нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_2 що перебувало у власності територіальної громади Печерського району міста Києва.
32. Отже, якщо узагальнити зміст та характер вимог Демократичного об'єднання «Українська національна рада», об'єкт власності, на які спрямовані ці вимоги, та спосіб отримання позивачем у власність такого об'єкта у поєднанні з діями та бездіяльністю відповідача - Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), то спірні правовідносини виникли у зв'язку із ініціативою позивача приватизувати об'єкт комунальної власності шляхом викупу та охоплюються поняттям «приватизація комунального майна».
З юридичної точки зору під даним поняттям розуміється майнова угода між суб'єктами приватизації, змістом якої є оплатне, частково сплатне або безоплатне відчуження (перевласнення) комунального майна.
Викладене дає підстави для висновку, що оскільки вимоги позивача стосуються приватизації комунального майна, то цей спір не є публічно-правовим, а відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 20 ГПК України має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
З огляду на характер спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред'явлення позову, у тому числі, до суб'єкта владних повноважень, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку адміністративного судочинства.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 826/612/16.
33. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що питання визначення юрисдикції даного спору уже вирішувалося судами першої та апеляційної інстанцій.
За результатом такого розгляду Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 травня 2016 року дійшов висновку, що спірні правовідносини слід вирішувати за правилами адміністративного судочинства та вказав що в адміністративному позові позивач не порушує питання про зобов'язання Департаменту вчинити дії по укладенню договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, що виключає можливість розгляду його в порядку адміністративної юрисдикції.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про зобов'язання Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати рішення 7-ї сесії V скликання Печерської районної у м. Києві ради від 16.09.2008 року № 6 «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва» щодо приватизації шляхом викупу ДО «Українська Національна Рада» нежилого приміщення у жилому будинку АДРЕСА_1 за своєю суттю спрямовані на спонукання органу державної влади передати вказане майно у приватну власність позивачу шляхом укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
Відтак, вказані обставини виключають можливість розгляду даного спору за правилами адміністративного судочинства.
34. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі пункту 5 частини першої статті 349 цього Кодексу суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.
За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
35. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі.
36. Керуючись статтями 238, 341, 344, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційні скарги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Демократичного об'єднання «Українська національна рада» - задовольнити частково.
2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року по справі №826/612/16 - скасувати.
3. Провадження у справі №826/612/16 за позовом Демократичного об'єднання «Українська національна рада» до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Київська міська рада, Печерська районна у м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про зобов'язання виконати рішення 7-ї сесії V скликання Печерської районної у м. Києві ради від 16 вересня 2008 року № 6 - закрити.
4. Роз'яснити Демократичному об'єднанню «Українська національна рада», що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
5. Роз'яснити Демократичному об'єднанню «Українська національна рада» його право протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
6. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій