25 серпня 2020 року
Київ
справа №9901/243/20
адміністративне провадження №П/9901/243/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Желєзного І.В., Стародуба О.П., Стрелець Т.Г., Шарапи В.М.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання протиправними та скасування рішень,
14 серпня 2020 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ВККС, у якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати абзац 3 резолютивної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, а саме: «Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»;
- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення, про яке зазначено в передостанньому абзаці мотивувальної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19, відповідно до якого колегією згідно з вимогами підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України прийнято протокольне рішення про винесення на розгляд ВККС у пленарному складі питання щодо підтримки рішення на відповідність займаній посаді судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Також позивач просить витребувати у ВККС належним чином завірену копію протокольного рішення, про яке зазначено в передостанньому абзаці мотивувальної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19, відповідно до якого колегією згідно з вимогами підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України прийнято протокольне рішення про винесення на розгляд ВККС у пленарному складі питання щодо підтримки рішення на відповідність займаній посаді судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того у позовній заяві міститься клопотання про поновлення строку звернення до суду.
У зв'язку із постановленням Верховним Судом ухвали від 19 серпня 2020 року про відведення судді-доповідача Пасічник С.С. від розгляду матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до ВККС у справі № 9901/243/20 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 серпня 2020 року визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Желєзний І.В., Стародуб О.П., Стрелець Т.Г., Шарапа В.М., позовну заяву передано головуючому судді.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, судом встановлено наступне.
Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви чітко визначені у статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята цієї статті).
Пунктом 17 частини четвертої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відтак, строк для оскарження позивачем рішення ВККС становить один місяць і його відлік розпочинається з дня, коли позивач дізнався чи мав дізнатися про прийняте рішення.
Позовна заява на рішення ВККС (у тому числі і протокольне) від 22 липня 2019 року подана 14 серпня 2020 року (безпосередньо до Суду), тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до адміністративного суду.
На обґрунтування клопотання про поновлення цього строку ОСОБА_1 зазначив таке.
Верховний Суд рішенням від 07.07.2020 в адміністративній справі № 9901/23/20 за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення, встановив та констатував, що в рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 рішенням ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19 були внесені зміни, тому рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 з моменту внесення в нього змін рішенням ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19 діяло з урахуванням зазначених змін.
Після набрання 14.08.2020 законної сили рішенням Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 9901/23/20, яким визнано протиправним та скасовано рішення ВККС від 07.08.2019 про виправлення допущеної описки, яким внесено зміни до рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19, останнє продовжило свою дію вже без змін в своєму первинному вигляді.
За таких обставин, як зазначає позивач, рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 в первинному вигляді діяло з 22.07.2019 - дата його прийняття до 07.08.2019 - дата прийняття рішення про зміни, тобто 16 днів. А потім діяло з вищевказаними змінами, внесеними рішенням ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19.
Тобто після внесення змін рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 в первинному вигляді не могло бути предметом оскарження, що включало юридичну можливість його оскарження до суду в первинному вигляді, зокрема, абзац 3 резолютивної частини рішення в його первинному стані та протокольне рішення в його первинному стані, доки існувало рішення ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19, яким внесено зміни в оскаржувану частину рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 та в оскаржуване протокольне рішення ВККС.
Враховуючи викладене, на думку позивача, рішення ВККС від 22.07.2019 № 646/ко-19 після набрання вищезазначеним судовим рішенням у справі № 9901/23/20 законної сили продовжило свою дію у первинному вигляді та є самостійним актом, який може бути оскаржено в суді.
На переконання позивача перебіг тридцятиденного строку на оскарження рішення колегії ВККС від 22.07.2019 № 646\ко-19 в частині та протокольного рішення в їх первинному вигляді починається з 23.07.2019 - з наступного дня після прийняття оскаржуваних рішень, перервався 07.08.2019 - з дня прийняття рішення ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19, продовжився з 14.08.2020 - з дати набрання законної сили судового рішення в адміністративній справі № 9901/23/20, тобто цей строк не сплинув.
Посилаючись на наведені доводи, позивач вважає, що процесуальний строк звернення до суду ним не пропущено, разом із тим просить його поновити.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Такий строк для звернення з позовом у справі щодо оскарження рішення про кваліфікаційне оцінювання відповідності займаній посаді судді становить місяць.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує рішення колегії ВККС України від 22.07.2019 № 646/ко-19 та протокольне рішення про яке зазначено у цьому ж рішенні. При цьому, позивач в заяві не заперечує факту обізнаності щодо прийняття оскаржуваних рішень. Отже, строк на їх оскарження закінчився 22.08.2019.
За правилами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов'язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, які є фактичними та/або юридичними обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
Виходячи з наведеного, доводи позивача про вплив на обчислення строку звернення до адміністративного суду такої обставини як набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, яким скасовано рішення ВККС, яким внесено зміни до рішення колегії ВККС, що оскаржується в цій справі, є безпідставними та не ґрунтуються на законі. Позаяк наслідки для позивача у частині порядку набрання чинності рішення колегії ВККС про відповідність судді займаній посаді настали з моменту прийняття такого рішення (акта індивідуальної дії) і не переставали існувати протягом внесення до нього змін рішенням ВККС від 07.08.2019 № 745/ко-19 у частині визначення порядку набрання ним чинності.
Отже, наведені позивачем обставини не дають достатніх і переконливих підстав вважати, що позовну заяву подано з дотриманням процесуальних строків звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Позивач, також зазначив, що просить поновити строк звернення до адміністративного суду, у разі, якщо суд визнає його пропущеним.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту початку перебігу, закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку до дати звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі «розумного строку».
Таким чином, наведені позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, ОСОБА_1 не надано доказів існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на звернення до адміністративного суду будуть визнанні неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали, протягом якого позивач має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку на звернення до суду, в якій слід вказати поважні причини його пропуску, тобто обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій та надати належним чином завірені копії документів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з позовом до суду.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 266, пунктом 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку та надання належним чином завірених копій документів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з позовом до суду.
Встановлений судом строк може бути продовжний за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити позивачеві, що у разі якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Судді: І.В. Желєзний
О.П. Стародуб
Т.Г. Стрелець
В.М. Шарапа