25 серпня 2020 року
Київ
справа №300/49/20
адміністративне провадження №К/9901/20814/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Стрелець Т.Г., Желєзного І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №300/49/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про стягнення шкоди,-
11.08.2020 до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №300/49/20.
Спір у даній справі стосується стягнення з відповідачів шкоди у зв'язку з визнанням неконституційним положення абзацу 1 підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала суду апеляційної інстанції прийнята 06.07.2020. При цьому, касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції 11.08.2020, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником причин пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції ним було отримано 16.07.2020, що підтверджує вхідним штампом на копії супровідного листа суду апеляційної інстанції.
Проте, вхідний штамп на копії супровідного листа свідчить лише про дату внутрішньої реєстрації документа установою та не може слугувати беззаперечним доказом (без надання конверта, довідки органу поштового зв'язку тощо) в підтвердження дати отримання цього рішення.
Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
Згідно із частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того скаржником до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Натомість скаржник зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки спір у даній справі стосується відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.
З огляду на такі доводи колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень спір у даній справі стосується стягнення матеріальної шкоди, завданої прийняттям нормативно-правового акта, що був визнаний неконституційним, а не внаслідок незаконного рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
Таким чином посилання скаржника на пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними.
Крім того на відповідача не поширюються положення законодавства щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Правом на звільнення від сплати судового збору у даній категорії справ наділяються виключно позивачі.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05.11.2019 у справі №906/770/17.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 2102,00 грн.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом направлення до суду касаційної інстанції відповідних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку на подачу касаційної скарги та документа про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, суд,-
Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №300/49/20 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець
І.В. Желєзний,
Судді Верховного Суду