26 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2679/19 пров. № А/857/5274/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Бруновської Н.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року (прийняте в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську суддею Микитюком Р.В.) в адміністративній справі № 300/2679/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом та просила скасувати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.10.2019, який прийнятий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворським М.Й.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що цей припис прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила ОСОБА_1 , яка вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необрунтованим у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам та матеріалам справи. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував того, що господарська будівля встановлена без улаштування фундаменту і є тимчасовою, а тому її зведення не потребує дозволу на початок будівельних робіт та оформлення будівельного паспорту. Вказує також на порушення процедури проведення перевірки, що є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки, зокрема зазначає, що візит представника відповідача відбувся 07.10.2020, коли фактично перевірка була проведена, отже акт перевірки, протокол і припис повинні бути підписані і датовані цим же днем. Також зазначає, що 07.10.2020 їй були вручені акт перевірки, протокол і припис, які чомусь датовані 16.10.2020. При цьому ці документи виготовлені і заповнені за допомогою комп'ютерного обладнання, тобто представник відповідача прибув для проведення перевірки з уже заповненими формами документів, що вказує на те, що рішення про результати перевірки було заздалегідь прийняте, а візит інспектора і сама перевірка носили суто формальний характер. Зазначає, що про ці факти вона повідомила Коломийську місцеву прокуратуру листом від 08.10.2019.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, згідно наказу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області № 401-П/1009/1.5/2019 від 02.10.2019 та направлення № 401/1009/m.7/2019 від 02.10.2019, на колективне звернення жителів будинку АДРЕСА_1 від 20.09.2019 провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на будівництві господарської будівлі по АДРЕСА_1, про що склав Акт за № 401/1009/m.8/2019 від 16.10.2019 (а.с. 11 - 18, 41 - 42).
Вищезазначеним Актом перевірки встановлено порушення п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема: будівництво господарської будівлі із збірно-розбірних металічних конструкцій площею 37,2 кв. м. по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 проводиться без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт (а.с. 17).
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статей 254, 255 та 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено протокол від 16.10.2019 про те, що суб'єкт містобудування порушив п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 8 - 10).
У зв'язку з виявленими порушеннями головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, виніс оскаржуваний припис від 16.10.2019, яким позивача зобов'язано усунути виявлені порушення до 16.12.2019 шляхом оформлення дозвільних документів або привести у відповідність до затвердженої проектної документації (а.с. 7).
Не погоджуючись з винесеним приписом, позивач звернулася до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач особисто підписалася у акті № 401/1009/m.8/2019, протоколі про адміністративне правопорушення від 16.10.2019 та оскаржуваному приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.10.2019, своїх заперечень, зауважень чи спростувань не виклала, як у відповідній графі Акта перевірки так і під час розгляду справи в приміщенні інспекції.
Також, суд звернув увагу на те, що позивач не навела жодних спростувань щодо відсутності виявлених порушень та не виклала з цього приводу жодних заперечень в позовній заяві.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (далі - Положення № 294), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VI зокрема передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Відповідно до пункту 7 Положення № 294 Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
Згідно із пунктом 1 Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.06.2017 № 924, Управління є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Як видно з матеріалів справи, позивач отримала матеріали перевірки від 16.10.2019, що засвідчується підписом останньої, зауважень до проведення позапланового заходу не надала.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відповідачем допущено порушення процедури проведення державного-архітектурно-будівельного контролю, з огляду на таке.
Згідно направлення управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській № 401/1009/m.7/2019 від 02.10.2019 головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворського М.Й. направлено на здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на будівництві господарської будівлі по АДРЕСА_1 .
Строк дії направлення з 02.10.2019 по 16.10.2019.
З наведеного видно, що перевірка може бути проведена у будь-який день з 02.10.2019 по 16.10.2019 і не свідчить про те, що останнім днем перевірки є саме 16.10.2019.
З пояснень позивачки видно, що візит представника відповідача відбувся 07.10.2020, тобто перевірка фактично проведена 07.10.2020. Також зазначає, що 07.10.2020 їй були вручені акт перевірки, протокол і припис, які чомусь датовані 16.10.2020. При цьому ці документи виготовлені і заповнені за допомогою комп'ютерного обладнання.
Позивач також вказує, що представник відповідача прибув для проведення перевірки з уже заповненими формами документів, що вказує на те, що рішення про результати перевірки було заздалегідь прийняте, а візит інспектора і сама перевірка носили суто формальний характер.
У матеріалах справи є також копія заяви позивачки в Коломийську місцеву прокуратуру в якій вона повідомляла про ці факти, в додатках до якої зазначаються акт перевірки, протокол і припис. Ця заява зареєстрована Коломийській місцевій прокуратурі 08.10.2019.
Щодо цих доводів відповідач не навів жодних спростувань чи заперечень.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
А згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не надав достатньо доказів на спростування тверджень позивача і наданих ним доказів щодо допущення ним порушень при проведенні процедури перевірки. А наведені доводи позивача свідчить про те, що відповідачем було порушено принцип об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій зокрема у постанові від 07.02.2019 у справі № 201/301/17, від 26.02.2019 у справі № 821/2424/15-а, від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17 порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки.
За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апелянта є підставними, оскільки рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року в адміністративній справі № 300/2679/19 скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.10.2019, який прийнятий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворським М.Й.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Бруновська
Постанова складена у повному обсязі 26 серпня 2020 року.