Справа № 320/5029/20 Суддя першої інстанції: Лисенко В.І.
25 серпня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Кобаля М.І. та Костюк Л.О.,
за участю секретаря - Доник М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року, яке проголошене о 17 год. 03 хв., у справі за адміністративним позовом Офісу великих платників податків ДПС до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу,
У червні 2020 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17 лютого 2020 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 58908428.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що рішення суду залишається невиконаним із поважних причин.
Відзив на апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС до суду не надходив.
Під час судового засідання представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених й ній.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив та про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 3 ст. 268 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника відповідача. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року - без змін, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Справа за адміністративним позовом Офісу великих платників податків ДПС належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 287 КАС України, та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 810/291/18 було частково задоволено адміністративний позов ТОВ «Автобансервіс», а саме:
- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Офісу великих платників податків ДФС від 22 грудня 2017 року № 366-17;
- визнано протиправним та скасовано рішення Офісу великих платників податків ДФС про опис майна у податкову заставу від 22 грудня 2017 року № 66453/10/28-10-17-02-23;
- зобов'язано Офіс великих платників податків ДФС вжити заходи щодо припинення податкової застави майна ТОВ «Автобансервіс» та внесення про це інформацію до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;
- визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо не приведення у відповідність інтегрованої картки особового рахунку ТОВ «Автобансервіс» шляхом відображення сплати сум податку на додану вартість за 2015 рік за платіжними дорученнями від 04 вересня 2015 року №№ 213057844, 213057841, 213057840, 213057839, 213057838, 213057845;
- зобов'язано Офіс великих платників податків ДФС привести у відповідність інтегровану картку особового рахунку ТОВ «Автобансервіс» шляхом відображення сплати сум податку на додану вартість за 2015 рік за платіжними дорученнями від 04 вересня 2015 року №№ 213057844, 213057841, 213057840, 213057839, 213057838, 213057845.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 810/291/18 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на вказане судове рішення було повернуто скаржнику, а ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року - відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року.
Зазначені обставини вказують на те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 810/291/18 набрало законної сили 26 грудня 2018 року.
Постановою державного виконавця від 16 квітня 2019 року було відкрито виконавче провадження ВП № 58908428 з примусового виконання виконавчого листа і № 810/291/18 від 03 квітня 2019 року, виданого Київським окружним адміністративним судом на підставі рішення суду від 22 травня 2018 року.
Офіс великих платників податків ДПС 25 квітня 2019 року звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення у справі № 810/291/18, у якій просив повідомити яким чином здійснити приведення у відповідність інтегровану картку особового рахунку ТОВ «Автобансервіс» шляхом відображення сплати сум податку на додану вартість за 2015 рік за відсутності зарахування їх на єдиний казначейський рахунок.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2020 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
Старший державний виконавець Гаврилів А.В. направив на адресу Офісу великих платників податків ДФС вимогу виконавця від 06 листопада 2019 року № 58908428/11, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду та повідомити про його виконання протягом п'яти днів. Вказану вимогу позивач отримав 08 листопада 2019 року.
Офіс великих платників податків ДПС звернувся до ДПС України із листом від 12 листопада 2019 року № 1424/8/28-10-45-06-08 про надання роз'яснення щодо механізму виконання рішення суду в частині відображення сплачених сум згідно платіжних доручень по податку на додану вартість в інтегрованій картці платника податку ТОВ «Автобансервіс».
Одночасно листом від 13 листопада 2019 року № 1206/9/28-10-45-06 Офіс великих платників податків ДПС повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві про вжиття заходів, передбачених чинним законодавством, для виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 810/291/18 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 квітня 2019 року ВП №58908428, а також зазначив, що після отримання роз'яснення механізму виконання рішення суду будуть вжиті заходи згідно з чинним законодавством.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві від 17 лютого 2020 року ВП № 58908428 за невиконання без поважних причин рішення суду на Офіс великих платників податків ДФС було накладено штраф у розмірі 5100 грн 00 коп. та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Не погоджуюсь із постановою про накладення штрафу від 17 лютого 2020 року, Офіс великих платників податків ДПС (який є правонаступником Офісу великих платників податків ДФС), звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання її протиправною та скасування.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Офісу великих платників податків ДПС, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем доводи (звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення та звернення до ДПС України із листом про надання роз'яснення щодо механізму виконання рішення суду в частині відображення сплачених сум згідно платіжних доручень), не можуть вважатися поважними причинами невиконання вимог судового рішення, адже способи та шляхи усунення допущених позивачем порушень норм податкового законодавства обумовлюються виключно його обов'язками.
Також позивач наголошував, що сума ПДВ може бути відображена в інтегрованій картці платника тільки у разі отримання податковими органами відомостей від органів Державної казначейської служби України про зарахування вказаної суми відповідного податку.
Також суд першої інстанції критично оцінив доводи боржника про те, що сума податку на додану вартість може бути відображена в інтегрованій картці платника тільки у разі отримання податковими органами відомостей від органів Державної казначейської служби України про зарахування суми відповідного податку та зазначив, що такі питання мають вирішуватися органами ДПС України та органами Державного казначейства України між собою, і не можуть вважатися поважними причинами невиконання судового рішення.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову Офісу великих платників ДПС, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Предметом позову є постанова про накладення штрафу від 17 лютого 2020 року у виконавчому провадженні № 58908428 у розмірі 5100 грн 00 коп.
Матеріально-правовою підставою для накладення штрафу на позивача зазначені ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 2 ст. 63 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Зазначені норми права вказують на те, що державним виконавцем може бути винесено постанову про накладення штрафу виключно у разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Перелік причин, які можуть визнаватися поважними, Законом України «Про виконавче провадження» - не визначений.
У зв'язку з цим суд, вирішуючи питання про наявність чи відсутність у боржника поважних причин невиконання судового рішення, керується власним переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні приєднаних до матеріалів справи доказів, як це передбачено ч. 1 ст. 90 КАС України.
Перевіряючи обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність поважних причин невиконання судового рішення, колегія суддів враховує, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 810/291/18 залишається невиконаним у частині, якою Офіс великих платників податків ДФС зобов'язано привести у відповідність інтегровану картку особового рахунку ТОВ «Автобансервіс» шляхом відображення сплати сум податку на додану вартість за 2015 рік за платіжними дорученнями від 04 вересня 2015 року №№ 213057844, 213057841, 213057840, 213057839, 213057838, 213057845.
Позивач стверджує, що судове рішення у вказаній частині залишається невиконаним із поважних причин.
Перевіривши доводи Офісу великих платників податків ДПС щодо причин невиконання рішення суду від 22 травня 2018 року, колегія суддів встановила, що вони полягають у відсутності технічної можливості відобразити сплату коштів в інтегрованій картці особового рахунку ТОВ «Автобансервіс».
Також позивач фактично посилається на незаконність рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року.
Надаючи правову оцінку зазначеним доводам, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок) для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку після розміщення на відповідному сервері для завантаження інформації органів Казначейства відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B та відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім'я органів ДФС, у вигляді технологічного файла @E інформаційною системою органів ДФС забезпечується автоматична обробка таких файлів та виконується розподіл записів за критеріями: рознесені платежі; нерознесені платежі; виключені з обробки платежі.
Рознесені платежі відображаються в ІКП відповідними обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля «Призначення платежу» документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419.
Зазначені норми права вказують на те, що відображення в інтегрованій картці платника факту сплати податку здійснюється на підставі відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків, які надходять від органів Казначейства у вигляді технологічного файла.
Рішенням суду від 22 травня 2018 року Офіс великих платників податків ДФС було зобов'язано відобразити сплату сум податку на додану вартість в інтегрованій картці платника. Порядок вчинення таких дій визначений нормативно-правовим актом, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422.
Закріплений у Порядку механізм відображення сплати податку розрахований на випадки, коли перераховані платником податку суми коштів фактично надходять на відповідний казначейський рахунок.
Натомість судовим рішенням у справі № 810/291/18 відповідача зобов'язано відобразити в інтегрованій картці платника сплату сум податку на додану вартість, які на відповідний казначейський рахунок не надійшли.
Механізм та практична можливість відображення сплати податку в такому випадку Порядком прямо не передбачена.
Колегія суддів враховує, що п. 5 розділу І Порядку передбачена можливість коригування облікових показників інтегрованої картки платника у ручному режимі за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, проте можливість вчинення таких дій пов'язана зі здійсненням контролю за достовірністю відображення в інтегрованій картці платника показників щодо надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску.
Згідно з п. 5 розділу ІІІ Порядку з метою контролю за повнотою та достовірністю відображення в інтегрованій картці платника показників щодо надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, щоденно формує реєстр надходжень і повернень за банківський день та наростаючим підсумком з початку року у розрізі платежів. У разі виявлення розбіжностей між реєстром надходжень і повернень та звітами органу Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та про надходження страхових коштів підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, щоденно проводиться опрацювання нерознесених податків, зборів, єдиного внеску та усунення розбіжностей між таким реєстром і звітами органу Казначейства. Перенесення даних про надходження платежів до бюджету вважається проведеним достовірно та повністю у разі відсутності розбіжностей між реєстрами надходжень і повернень, сформованими органами ДФС у розрізі платежів, та відповідними звітами органу Казначейства.
Враховуючи, що розбіжність між реєстром надходжень і повернень та звітами органу Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами відсутня, корегування показників інтегрованої картки платника не могло бути здійснене в ручному режимі відповідно до п. 5 Порядку.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.
Під час розгляду і вирішення апеляційної скарги колегія суддів виходить із того, що відсутність в інформаційних системах органів ДФС, у тому числі в інтегрованій картці платника, технічної можливості для задоволення встановленої судовим рішенням потреби у відображенні сплати податку не може бути підставою для невиконання рішення суду, що набрало законної сили.
Разом з тим, відсутність такої технічної можливості може бути визнана поважною причиною невиконання судового рішення протягом розумного строку, необхідного для врегулювання ситуації, що склалася.
Як раніше зазначалося, рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 810/291/18 набрало законної сили 26 грудня 2018 року.
Виконавче провадження з виконання вказаного судового рішення було відкрите постановою державного виконавця від 16 квітня 2019 року.
Із заявою про роз'яснення судового рішення Офіс великих платників податків ДПС звернувся 25 квітня 2019 року, яка була розглянута судом 02 травня 2020 року.
Лист про надання роз'яснення щодо механізму виконання рішення суду Офіс великих платників податків ДПС направив до ДПС України лише 12 листопада 2019 року, тобто після отримання вимоги виконавця від 06 листопада 2019 року.
Зазначені обставини у свої сукупності вказують на те, що боржник своєчасно не вживав заходів, спрямованих на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 810/291/18, у зв'язку з чим накладення на нього штрафу в розмірі 5100 грн 00 коп. повністю узгоджується із вимогами ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Офісу великих платників податків ДПС.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 21 липня 2020 року, та не можуть бути підставами для його скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року - без змін.
Згідно з ч. 4 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 287 та 288 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 268, 272, 287, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк