ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 серпня 2020 року м. Київ № 640/11877/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк"
до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича
треті особи ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Акціонерне товариство "Кредобанк" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Михайла Андрійовича в рамках виконавчого провадження № 60745312 щодо непередання п'ятикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 180,30 кв.м., житловою площею 118,30 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на реалізацію шляхом формування, перевірки, підписання та надіслання заявки на реалізацію арештованого майна організатору електронних торгів ДП "Сетам" в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів до центральної бази даних системи електронних торгів; зобов'язати Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Михайла Андрійовича в рамках виконавчого провадження № 60745312 передати п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 180,30 кв.м., житловою площею 118,30 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на реалізацію шляхом формування, перевірки, підписання та надіслання заявки на реалізацію арештованого майна організатору електронних торгів ДП "Сетам" в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів до центральної бази даних системи електронних торгів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постановою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Михайла Андрійовича від 28 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження №60745312 з примусового виконання виконавчого напису №3542, виданого 20 листопада 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме п'яти кімнатну квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 180,30 кв.м., житловою площею 118,30 кв.м., яка належить ОСОБА_1 .
Проте, відповідачем не вчиняються дії, визначені Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, щодо реалізації зазначеної квартири. При цьому позивач вказує, що неповнолітні діти були зареєстровані у вказаній квартирі боржником - ОСОБА_1 після укладання договору іпотеки без згоди Іпотекодержателя - Акціонерного товариства "Кредобанк", отже відсутні перешкоди щодо реалізації такої квартири.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та залучено до участі у справі в процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов відповідач вказує, що оскільки у квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 180,30 кв.м., житловою площею 118,30 кв.м., яка належить ОСОБА_1 зареєстровано неповнолітню дитину, є заборона для реалізації такої квартири.
Треті особи письмових пояснень по суті позову не надали.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича від 28 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження №60745312 з примусового виконання виконавчого напису №3542, виданого 20 листопада 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме п'яти кімнатну квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 180,30 кв.м., житловою площею 118,30 кв.м., яка належить ОСОБА_1 .
Також, 28 листопада 2019 року відповідачем прийнята постанова про арешт майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 180,30 кв.м., житловою площею 118,30 кв.м.
18 грудня 2019 року на запит відповідача з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної державної адміністрації надійшов витяг з Реєстру територіальної громади міста Києва, відповідно до якого у вказаній вище квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
26 грудня 2019 року відповідачем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 180,30 кв.м., житловою площею 118,30 кв.м.
В подальшому, постановою від 11 січня 2020 року призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості згадуваної квартири.
Згідно висновку про вартість майна станом на 23 січня 2020 року вартість квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 180,30 кв.м., житловою площею 118,30 кв.м. становить 4854217,0 грн.
28 січня 2020 року відповідачем направлено сторонам виконавчого провадження №60745312 висновок для ознайомлення з результатом визначення вартості майна.
Незгода позивача із бездіяльністю щодо передання вказаної вище квартири на реалізацію зумовила звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 4, 6, 7 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.
Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 41 Закону України «Про іпотеку» визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріусу проводиться якщо інше не передбачено рішенням суду шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Одночасно частинами 1, 4 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.
Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України від 30 вересня 2016 року №1301/29431 (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.
Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.
Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім'я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса);
відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали; кваліфікований електронний або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.
Виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.
Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.
Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії матеріалів виконавчого провадження №60745312, дозвіл органу опіки та піклування або відповідне рішення суду щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 - відсутні.
Так, звернення стягнення на предмет іпотеки є кінцевою стадією виконання договору іпотеки, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки).
Відповідно до пункту 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24 вересня 2008 року, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з'ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.
З системного аналізу викладеного вбачається, що відповідний дозвіл орган опіки та піклування надає саме при вчиненні правочину.
Відповідно до матеріалів справи Іпотечний договір укладено Акціонерним товариством «Кредобанк» з ОСОБА_1 22 грудня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 180,30 кв.м., житловою площею 118,30 кв.м.
Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва у зазначеній вище квартирі зареєстровано неповнолітню ОСОБА_4 11 лютого 2014 року, тобто після укладання Іпотечного договору.
При цьому, в матеріалах справи відсутній дозвіл іпотекодержателя Акціонерного товариства "Кредобанк" на реєстрацію вказаної вище неповнолітньої особи у квартирі АДРЕСА_1 .
Ймовірна протиправність дій щодо реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини у квартирі переданій в іпотеку без згоди іпотекодержателя не свідчить про протиправність дій відповідача, вчинених в рамках виконавчого провадження №60745312.
Отже, оскільки у вказаній квартирі зареєстрована неповнолітня дитина, пункт 3 розділу ІІ Порядку вимагає від відповідача разом із заявкою на реалізацію вказаної квартири надання копії дозволу органу опіки та піклування або рішення суду, які станом на час розгляду справи у матеріалах виконавчого провадження 60745312 відсутні.
З урахуванням наведеного суд не вбачає бездіяльності відповідача щодо непередання п'ятикімнатної квартири АДРЕСА_1 на реалізацію.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено наявність оскаржуваної бездіяльності відповідача, в той час, як відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правих підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх розподілу, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 72-77, частиною 2 статті 132, статтями 139, 143, 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволення адміністративного позову Акціонерного товариства «Кредобанк» відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко