ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 серпня 2020 року м. Київ № 640/21097/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України
про зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), в якому просить: зобов'язати відповідача виготовити макет індивідуального номерного знаку, який складається із трьох символів - літер "F", "B", "I" для автомобіля HYUNDAI (державний номерний знак НОМЕР_1 ) на підставі замовлення ОСОБА_1 від 07 липня 2019 року; зобов'язати відповідача видати позивачці комплект індивідуальних номерних знаків, які складаються із трьох символів - літер "F", "B", "I" для автомобіля HYUNDAI (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів; розглядати справу за участі позивача або його представника.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона звернулась до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України із заявою про встановлення можливості оформлення індивідуального номерного знаку на належний їй автомобіль, який складається із трьох символів F B I . Листом від 31 липня 2019 року відповідачем відмовлено в оформленні індивідуального номерного знаку на належний їй автомобіль, який складається із трьох символів F B I. Позивач вважає, що така відмова прийнята за відсутності визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2000 року №1081 «Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників» підстав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що відмова в оформленні індивідуального номерного знаку на належний ОСОБА_1 автомобіль, який складається із трьох символів F B I, ґрунтується на нормах Порядку замовлення, виготовлення, видати та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року №174, оскільки F B I є офіційною скороченою назвою Федерального бюро розслідувань федерального кримінального слідчого органу і внутрішньої розвідки США.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що положення підпункту 3 пункту 8 розділу І Порядку замовлення, виготовлення, видати та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року №174, поширюються виключно на підприємства, установи, організації зареєстровані на території України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
07 липня 2019 року ОСОБА_1 через ІС «Електронний кабінет водія» подала заяву на забезпечення виготовлення індивідуального номерного знаку на транспортний засіб HYUNDAI державний номерний знак НОМЕР_1 та нанесення запису FBI для регіону Харківська область.
За результатом розгляду заяви позивача засобами електронного зв'язку відповідачем повідомлено про те, що індивідуальний номерний знак з написом FBI не може бути замовленим, оскільки це офіційна скорочена назва федерального бюро розслідувань кримінального слідчого органу і внутрішньої розвідки США з посиланням на підпункту 3 пункту 8 розділу І Порядку замовлення, виготовлення, видати та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року №174.
22 липня 2019 року представником позивача направлено до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України адвокатський запит про надання інформації про результати перевірки, проведеної за заявою ОСОБА_1 .
Листом від 31 липня 2019 року №31/611од представника позивача повідомлено про результати проведеної перевірки за заявою ОСОБА_1 .
09 серпня 2019 року представник позивача звернулась зі скаргою до Міністерства внутрішніх справ України на рішення Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, прийняте за результатом розгляду заяви позивача.
Листом від 14 серпня 2019 року №31/677 представника позивача повідомлено про відмову у задоволенні скарги з огляду на невідповідність напису FBI підпункту 3 пункту 8 розділу І Порядку замовлення, виготовлення, видати та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року №174, та повідомлено, що відповідно до пункту 16 розділу І названого Порядку не можуть бути замовлені онлайн індивідуальні номерні знаки, що, зокрема, містять абревіатури чи скорочені назви установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності. Замовлення таких індивідуальних номерних знаків здійснюється в територіальних сервісних центрах МВС.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 12 Закону України «Про дорожній рух» на транспортні засоби закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.
Відповідно до частини 13 Закону України «Про дорожній рух» єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються державними стандартами України.
Єдині вимоги до замовлення, виготовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників установлені Порядком замовлення, виготовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року № 174 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2018 року № 1058), зареєстрованим Міністерством юстиції України від 01 квітня 2016 року за № 494/28628 (далі -Порядок).
Згідно пунктів 1-5 розділу ІІІ Порядку для замовлення індивідуального номерного знака онлайн власник транспортного засобу проходить процедуру ідентифікації та автентифікації за допомогою мережі Інтернет із накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Електронна взаємодія сервісних центрів МВС та власників транспортних засобів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та КЕП.
Для забезпечення електронної взаємодії власник транспортного засобу під час проходження електронної ідентифікації та автентифікації зазначає свою електронну адресу, підтверджує правильність своїх ідентифікаційних даних та визначає спосіб взаємодії із сервісними центрами МВС (через мобільний зв'язок або електронну пошту).
За достовірність відомостей, зазначених під час електронної ідентифікації та автентифікації, відповідає власник транспортного засобу.
Після ідентифікації та автентифікації власник транспортного засобу зазначає регіон, в якому зареєстрований транспортний засіб, та напис, який бажає нанести на номерний знак.
Напис автоматично перевіряється. Якщо напис було замовлено раніше в регіоні реєстрації транспортного засобу, власник транспортного засобу отримує онлайн-відповідь про неможливість його оформлення.
Якщо замовлений напис не повторюється у зазначеному регіоні, власникові транспортного засобу надається доступ для переходу до заповнення заяви про забезпечення виготовлення комплекту індивідуальних номерних знаків в електронній формі, в якій замовник заповнює зазначені в ній поля.
Заповнену заяву про забезпечення виготовлення комплекту індивідуальних номерних знаків в електронній формі замовник підписує шляхом накладення КЕП.
Упродовж здійснення замовлення індивідуального номерного знака зазначений у заяві напис у регіоні замовлення не може бути замовлений іншим замовником.
Відомості про транспортний засіб та його власника, внесені до заяви про забезпечення виготовлення комплекту індивідуальних номерних знаків в електронній формі, автоматично перевіряються за Єдиним державним реєстром транспортних засобів.
Уповноважена особа ГСЦ МВС упродовж двох робочих днів перевіряє відомості про транспортний засіб та його власника за реєстрами і базами даних МВС та замовлений напис на відповідність вимогам пунктів 5 - 11 розділу I цього Порядку й у разі його відповідності розробляє макет індивідуального номерного знака.
Якщо під час перевірки буде встановлено факт перебування транспортного засобу або його власника в розшуку, невідповідності замовленого напису вимогам пунктів 5 - 11 розділу I цього Порядку або відсутності відомостей про транспортний засіб в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, у замовленні відмовляється, власнику транспортного засобу надається відповідь в електронній формі із зазначенням причини відмови.
Як зазначено вище, 07 липня 2019 року ОСОБА_1 через ІС «Електронний кабінет водія» подала заяву на забезпечення виготовлення індивідуального номерного знаку на транспортний засіб HYUNDAI державний номерний знак НОМЕР_1 та нанесення запису FBI для регіону Харківська область.
За результатом розгляду заяви позивача засобами електронного зв'язку відповідачем повідомлено про те, що індивідуальний номерний знак з написом FBI не може бути замовленим, оскільки це офіційна скорочена назва федерального бюро розслідувань кримінального слідчого органу і внутрішньої розвідки США з посиланням на підпункту 3 пункту 8 розділу І Порядку замовлення, виготовлення, видати та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року №174.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до вказаних норм Порядку під час розгляду заяви позивача.
Щодо посилання відповідача на підпункт 3 пункту 8 розділу І Порядку замовлення, виготовлення, видати та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2016 року №174, при відмові у забезпечення виготовлення індивідуального номерного знаку на транспортний засіб HYUNDAI державний номерний знак НОМЕР_1 та нанесення запису FBI для регіону Харківська область, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку індивідуальні номерні знаки мають відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2000 року №1081 "Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників" (із змінами) та чинним державним стандартам України.
Пунктом 6 розділу І Порядку визначено, що на індивідуальному номерному знакові можна розміщувати: 1) літери; 2) літери і цифри; 3) літери, цифри і графічний елемент; 4) літери і графічний елемент.
Згідно пункту 7 розділу І Порядку напис на індивідуальних номерних знаках для автомобілів має містити від трьох до восьми символів (від трьох до восьми літер чи від трьох до семи літер і цифр).
Напис на індивідуальних номерних знаках для мотоциклів має містити від трьох до шести символів (від двох до п'яти літер і цифр).
Літер у написі на індивідуальному номерному знакові має бути не менше ніж дві.
Одночасно підпунктом 3 пункту 8 розділу І Порядку визначено, що на індивідуальні номерні знаки забороняється наносити: символіку, абревіатури або скорочені назви установ, організацій, підприємств без їх письмової згоди (на індивідуальні номерні знаки транспортних засобів, що належать фізичним чи юридичним особам); знак (торговельну марку) фізичної чи юридичної особи, що належить іншій фізичній або юридичній особі, без їх письмової згоди.
Також, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників» від 11 липня 2000 року №1081 номерний знак транспортного засобу, який виготовляється за індивідуальним замовленням його власника: дійсний лише на території України; відповідає вимогам державних стандартів щодо визначення габаритних розмірів, шрифту літер і цифр; містить від трьох до восьми символів (від трьох до восьми літер чи від трьох до семи літер і цифр) для автомобілів та від трьох до шести символів (від двох до п'яти літер і цифр) для мотоциклів; видається лише на один транспортний засіб; не може містити повне або скорочене найменування органу державної влади, зображення Державного Герба або Державного Прапора України, державних символів інших країн та міжнародних організацій; напису ненормативного походження, дискримінаційного напису за мовними, національними, релігійними, расовими та іншими ознаками.
Як вказує відповідач та не заперечується позивачем FBI офіційна скорочена назва Федерального бюро розслідувань - кримінального слідчого органу і внутрішньої розвідки США.
Натомість позивач вказує, що установою, організацією, підприємством в розумінні підпункту 3 пункту 8 розділу І Порядку є виключно установи, підприємства, організації зареєстровані на території України відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Так, дійсно, юридична особа Федеральне бюро розслідувань не зареєстрована на території України в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Проте, судом встановлено, що Федеральне бюро розслідувань має міжнародні офіси - правові аташе в тому числі аташе з правових питань Посольства США в Україні.
Оскільки підпункт 3 пункту 8 розділу І Порядку містить заборону наносити на індивідуальні номерні знаки абревіатури або скорочені назви установ, організацій, підприємств без їх письмової згоди (на індивідуальні номерні знаки транспортних засобів, що належать фізичним чи юридичним особам), без застереження, що такі установа, підприємство, організація мають бути зареєстровані на території України, з урахуванням того, що Федеральне бюро розслідувань має міжнародні офіси - правові аташе в тому числі Аташе з правових питань Посольства США в Україні, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість відмови відповідача у забезпеченні позивачу виготовлення індивідуального номерного знаку на транспортний засіб HYUNDAI державний номерний знак НОМЕР_1 та нанесення запису FBI для регіону Харківська область.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування виконав та довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваної позивачем відмови з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 143, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення», Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко