ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
14 серпня 2020 року м. Київ № 640/18456/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Моторного (транспортного) Страхового бюро України
про визнання протиправними бездіяльність та зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України, яка полягає у неоприлюднені відомостей про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників, які містяться в Єдиній централізованій базі даних, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на сайті Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України та зобов'язати Моторне (Транспортне) Страхове Бюро України оприлюднити відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників, які містяться в Єдиній централізованій базі даних, на Єдиному державному веб- порталі відкритих даних та на сайті Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України;
- визнати протиправним ненадання Моторним (Транспортним) Страховим Бюро України Гарагуцу Ярославу Валерійовичу відомостей про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників, які містяться в Єдиній централізованій базі даних, на запит від 19 травня 2020 року вих. № 2020/МТСБУ/0031-90-ЭП1 та зобов'язати Моторне (Транспортне) Страхове Бюро України надати ОСОБА_1 відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників, які містяться в Єдиній централізованій базі даних, на запит від 19 травня 2020 року вих. № 2020/МТСБУ/0031 -90-ЗПІ у порядку та строки, встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний оприлюднювати, регулярно оновлювати та надавати на запит відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників, які містяться в Єдиній централізованій базі даних.
Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали, суд вважає, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Категорія справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів визначено у ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до п.7 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI від 13.01.2011р., розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно з ч.2 ст. 13 Закону № 2939-VI до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
1) інформацією про стан довкілля;
2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами (ч.3 ст. 13 Закону № 2939-VI).
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч.4 ст. 13 Закону № 2939-VI).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", згідно якої до розпорядників інформації відносяться інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У той же час, ч.2.1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (надалі по тексту - Закон).
Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі по тексту - МТСБУ) є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства. МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або мають на меті одержання прибутку (ч. 39.1 ст. 39 Закону).
Основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій; забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка" та виконання загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи; збирання необхідної інформації про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; співробітництво з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, координація обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів - нерезидентів у разі в'їзду їх на територію України та власників та/або водіїв транспортних засобів - резидентів - у разі їх виїзду за межі України; співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; розробка зразків страхових полісів і договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що затверджуються Уповноваженим органом; надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників (ч. 39.2 ст.39 Закону).
Виходячи з вищевикладеного МТСБУ не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України та не виконує владних (управлінських) функцій.
У той же час, згідно п.4 ч.1 ст. 13 Закону № 2939-VI суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, вважають розпорядниками публічної інформації стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
В свою чергу, запит позивача за своїм змістом не стосувався питань щодо умов постачання відповідачем товарів, послуг та цін на них. Позивач просив оприлюднити відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників, які містяться в Єдиній централізованій базі даних, на Єдиному державному веб- порталі відкритих даних та на сайті Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України, що виходить за межі п.4 ч.1 ст. 13 Закону № 2939-VI.
Відтак, у розумінні Закону № 2939-VI запитувана позивачем інформація не відноситься до публічної інформації, на надання якої поширюються положення названого Закону.
На переконання суду, у даному випадку Моторне (транспортне) Страхове бюро України не є розпорядником публічної інформації, а вказаний спір не є публічно-правовим.
Враховуючи суб'єктний склад та предмет спірних правовідносин даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки він не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 5 статті частини 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження та роз'яснює позивачу, що розгляд справи має здійснюватися місцевим судом за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
На підставі вищенаведеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Патратій