25 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/3899/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 в порядку статей 383, 382 Кодексу адміністративного судочинства України по справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 620/3899/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі: визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Чернігівській області щодо ненадання письмової відповіді на заяву ОСОБА_1 від 06.05.2019 про здійснення перерахунку пенсії; зобов'язано ГУПФ України в Чернігівській області надати відповідно до вимог законодавства України письмову відповідь на заяву від 06.05.2019.
Копію рішення суду від 14.02.2020 направлено на адресу ГУПФ України в Чернігівській області листом від 14.02.2020 за № 620/3899/19/4345/20 та отримано ним 19.02.2020.
На виконання вказаного рішення суду, 19.03.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 620/3899/19, пред'явлений стягувачем до примусового виконання.
Постановою відділу примусового виконання рішень у Управління забезпечення Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 23.03.2020 відкрито виконавче провадження та стягнуто із боржника виконавчий збір (ВП № 61632347).
Постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 16.07.2020 поновлено вчинення виконавчих дій у ВП № 61632347.
28.07.2020 до суду від позивача надійшла заява в порядку 383, 382 КАС України, в якій останній просить суд: визнати дії відповідача - боржника, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, щодо відмови виконати рішення суду щодо надання нової відповіді на заяву ОСОБА_1 від 06.05.2019, з урахуванням постановленого рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі № 620/1690/19, та пов'язану з цим бездіяльність щодо виконання рішення суду по справі № 620/3899/19, протиправними, встановити судовий контроль за виконанням рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі № 620/3899/19, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За приписами частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Заява відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України та подана у строк, встановлений ч. 4 ст. 383 КАС України. Підстави для повернення заяви відсутні.
В силу вимог ч. 5 ст. 383 КАС України, суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішення, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ.
Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 620/3899/19, яке набрало законної сили, надано позивачу - ОСОБА_1 лист - відповідь від 23.07.2020 за вих. № 2500-0325-8/26792 на його заяву від 06.05.2019, у якому повідомило про те, що перерахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, немає законних підстав, оскільки пенсія обчислена з грошового забезпечення за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу ГУ Національної поліції, а також повідомлено, що для перерахунку пенсії ОСОБА_1 необхідно самостійно визначитися щодо виду пенсії, який буде передбачено відповідним Законом України, а саме: Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» або Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вимоги яких чітко передбачають обчислення пенсії з грошового забезпечення чи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року (а.с. ).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у відповідності до норм чинного законодавства України надало відповідь на звернення ОСОБА_1 від 06.05.2019.
Таким чином, рішення суду від 14.02.2020 в частині зобов'язання ГУПФ України в Чернігівській області надати відповідно до вимог законодавства України письмову відповідь на заяву від 06.05.2019 фактично виконане.
У спірному випадку заявник фактично не погоджується тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у своїй відповіді на заяві від 06.05.2019 зазначило, що перерахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, у відповідача немає законних підстав, та, як наслідок вказує на неправомірність дій Головного управління щодо відмови у такому перерахунку, та наполягає на невиконанні судового рішення.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Заявник не надав до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень. Зазначеними доказами можуть виступати рішення, оформлені листом, протоколом, з яких вбачається, що відповідач проігнорував висновки суду та (або) відмовився від виконання рішення суду повністю або частково.
При цьому, на переконання суду, твердження позивача про те, що невиконання рішення суду свідчить ніби-то відмова відповідача у перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, у відповідача немає законних підстав, та, як наслідок вказує на неправомірність дій Головного управління щодо відмови у такому перерахунку, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2019, яке набрало законної сили, не можуть братися до уваги оскільки рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 620/3899/19 не вирішувалось питання про зобов'язання здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
В спірному випадку судом не встановлено свідомого вжиття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області неправомірних дій щодо невиконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутні протиправні дії управління щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 620/3899/19.
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Отже, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 по справі № 620/3899/16 судовий контроль за виконанням судового рішення не встановлювався.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд приходить до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд наділений правом саме під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018.
З огляду на зазначене, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Оскільки позивач не довів протиправність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви від 28.07.2020 про встановлення судового контролю за виконанням рішення та визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень.
Керуючись статтями 248, 256, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383, 382 КАС України у справі № 620/3899/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали суду складений 25.08.2020.
Суддя Д.В. Лобан