Справа № 560/3002/20
іменем України
26 серпня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у наданні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 , оформлену листом від 30.03.2020 №1425-1196/В-03/8-2200/20.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи на посаді вихователя з 30.11.1987 по 18.02.1990; з 30.08.1990 по 30.06.2003 Понінківського професійно-технічного училища №2; з 01.07.2003 по 31.11.2016 на посаді вихователя Понінківського професійного ліцею; з 01.12.2016 по 02.08.2017 на посаді вихователя Понінківського професійного аграрного ліцею; з 03.08.2017 по 31.12.2018 на посаді вихователя в Державному навчальному закладі - Понінківський аграрно-промисловий центр професійної освіти.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.07.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області їй призначено пенсію за віком з урахуванням страхового стажу 41 рік 8 місяців 26 років. До педагогічного стажу зараховано лише період роботи на посаді вихователя дитячого дошкільного закладу з 01.08.1979 по 30.08.1984, всього 8 років 3 місяці 28 днів. Вважає протиправним не зарахування відповідачем до стажу періодів роботи: на посаді вихователя з 30.11.1987 по 18.02.1990; з 30.08.1990 по 30.06.2003 Понінківського професійно-технічного училища №2; з 01.07.2003 по 31.11.2016 на посаді вихователя Понінківського професійного ліцею; з 01.12.2016 по 02.08.2017 на посаді вихователя Понінківського професійного аграрного ліцею; з 03.08.2017 по 31.12.2018 на посаді вихователя в Державному навчальному закладі - Понінківський аграрно-промисловий центр професійної освіти.
Відмовляючи в призначенні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, відповідач діяв протиправно.
Ухвалою від 12.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
02.07.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплату, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок). Стверджує, що згідно записів трудової книжки педагогічний стаж позивачки, який дає право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти, за період роботи на посаді вихователя дитячого дошкільного закладу з 01.08.1979 по 30.08.1984 становить 8 років 3 місяці 28 днів. Зазначає, що оскільки посада вихователя гуртожитку не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.1993 №909, тому при визначенні права на грошову допомогу період роботи позивачки на посаді вихователя гуртожитку з 30.11.1987 по 18.02.1990 та з 30.08.1990 по 02.07.2019 (дату подачі заяви для призначення пенсії) не зараховується до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років як працівнику освіти.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.
Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.07.2020 від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що твердження викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву не спростовують обставини, що викладені в позовній заяві. Також вказує, що посаду вихователя може обіймати лише громадянин України з педагогічною освітою, яка у неї є.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 з 02.07.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
28.02.2020 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги як педагогічний працівник, що має стаж роботи на посаді більше 30 років.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №1425-1196/В-03/8-2200/20 від 31.03.2020 у виплаті грошової допомоги відмовлено. Зазначено, що згідно записів трудової книжки педагогічний стаж позивачки, який давав би право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти, за період роботи на посаді вихователя дитячого дошкільного закладу з 01.08.1979 по 30.08.1984 становить 8 років 3 місяці 28 днів. З 30.11.1987 по 18.02.1990 та з 30.08.1990 по 02.07.2019 (дата звернення за призначенням пенсії за віком) позивачка працювала вихователем гуртожитку в СПТУ №2, в подальшому реорганізованому в Полонський аграрний ліцей, ДНЗ "Полонський агропромисловий центр професійної освіти". Розділом 1 "Освіта" Переліку передбачено, що у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах правом на пенсію за вислугу років користуються директори, їх заступники за навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших гурткової роботи. Посада вихователя гуртожитку як така, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, Переліком не передбачена. Оскільки посада вихователя гуртожитку не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.1993 №909 (зі змінами), тому при визначенні права на грошову допомогу період роботи ОСОБА_1 на посаді вихователя гуртожитку з 30.11.1987 по 18.02.1990 та з 30.08.1990 по 02.07.2019 (дату подачі заяви для призначення пенсії) не зараховується до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років як працівнику освіти.
У вказаному листі також зазначено, що у позивачки наявні лише 8 років 3 місяці 28 днів спеціального стажу на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти, а тому підстави для призначення грошової допомоги відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік №909).
Переліком №909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Згідно статті 28 Закону України «Про освіту» 23 травня 1991 року №1060-XII (який був чинний до 28.09.2017) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про освіту» №1060-XII структура освіти включає дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; самоосвіту.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року №2145-VIII (чинний з 28.09.2017), невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти, яка забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, грунтується на поєднанні сімейного та суспільного виховання, досягненнях вітчизняної науки, надбаннях світового педагогічного досвіду, сприяє формуванню цінностей демократичного правового суспільства в Україні визначені Законом України «Про дошкільну освіту».
Статтею 5 Закону України «Про дошкільну освіту» визначено, що систему дошкільної освіти становлять: заклади дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності; наукові і методичні установи; органи управління освітою; освіта та виховання в сім'ї.
Згідно пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні в від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.
З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення вихователів, які є працівниками освіти та мають право на отримання пенсії за вислугу років, а тому стаж роботи позивача на посаді вихователя гуртожитку з 30.11.1987 по 18.02.1990 та з 30.08.1990 по 02.07.2019 (дату подачі заяви для призначення пенсії) повинен зараховуватися до пільгового стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 233/4308/17, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 718/2293/16-а, від 05 березня 2019 року у справі № 686/9307/17, від 12 березня 2019 року у справі № 647/514/17, від 13 березня 2019 року у справі № 602/958/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.
Таким чином, позивачка, згідно з записами трудової книжки, має необхідний педагогічний стаж (більше 35 років) для одержання грошової допомоги відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області в наданні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно п. «е» статті 55 закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 , оформлена листом №1425-1196/В-03/8-2200/20 від 31.03.2020, є протиправною та підлягає скасуванню.
Крім того, спірна допомога виплачується відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не згідно п. «е» -«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд також зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про дошкільну освіту» визначено перелік педагогічніх працівників, якими є: директори, заступники директора з навчально-виховної (виховної) роботи, вихователі-методисти, вихователі, старші вихователі, асистенти вихователів, вчителі (усіх спеціальностей), вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з праці, інструктори з фізкультури, інструктори слухового кабінету, музичні керівники, керівники гуртків, студій, секцій, інших форм гурткової роботи та інші спеціалісти; помічники вихователів та няні; медичні працівники; батьки або особи, які їх замінюють; батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу; асистенти дітей з особливими освітніми потребами; фізичні особи, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.
Згідно з дипломом серії НОМЕР_1 , який виданий 05.07.1979, позивачка закінчила Бердичівське педагогічне училище за спеціальністю дошкільне виховання.
Отже позивачка в розумінні Закону України «Про дошкільну освіту» є вихователем, а тому незаконним є незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періодів роботи на посаді вихователя з 30.11.1987 по 18.02.1990; з 30.08.1990 по 30.06.2003 Понінківського професійно-технічного училища №2; з 01.07.2003 по 31.11.2016 на посаді вихователя Понінківського професійного ліцею; з 01.12.2016 по 02.08.2017 на посаді вихователя Понінківського професійного аграрного ліцею; з 03.08.2017 по 31.12.2018 на посаді вихователя в Державному навчальному закладі - Понінківський аграрно-промисловий центр професійної освіти.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачкою сплачено 840,80 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати необхідно присудити на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у наданні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 , оформлену листом від 31.03.2020 №1425-1196/В-03/8-2200/20.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи на посаді вихователя з 30.11.1987 по 18.02.1990; з 30.08.1990 по 30.06.2003 Понінківського професійно-технічного училища №2; з 01.07.2003 по 31.11.2016 на посаді вихователя Понінківського професійного ліцею; з 01.12.2016 по 02.08.2017 на посаді вихователя Понінківського професійного аграрного ліцею; з 03.08.2017 по 31.12.2018 на посаді вихователя в Державному навчальному закладі - Понінківський аграрно-промисловий центр професійної освіти.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.О. Михайлов