Справа № 560/2759/19
26 серпня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.
розглянувши в письмовому провадженні заяву Міністерства оборони України про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №46 від 12 квітня 2019 року в частині відмови в призначені і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі, передбаченому ч.1 ст.16-2 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року - без змін.
Тобто рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року набрало законної сили 10 січня 2020 року.
14 серпня 2020 року до суду надійшла заява Міністерства оборони України, в якій заявник просить постановити ухвалу про роз'яснення рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року по справі №560/2759/19, в якій роз'яснити вказане рішення з огляду на висновки щодо застосування норм права які були надані судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 15.07.2020 по справі №240/10153/19. Також просить розглянути питання про роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою від 14.08.2020 суд призначив до розгляду в судовому засіданні заяву Міністерства оборони України про роз'яснення судового рішення по адміністративній справі №560/2759/19 на 25.08.2020. У зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці по 25 серпня 2020 року включно розгляд заяви відкладено на 26.08.2020.
Заявник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву в якій просив провести розгляд заяви про роз'яснення судового рішення без його участі.
Позивач подав до суду клопотання про розгляд заяви про роз'яснення судового рішення у цій справі без його участі, просить відмовити в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити виходячи з наступного.
Частиною 1, 2 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло частину рішення, розуміння якої викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
В наданій до суду заяві Міністерство оборони України просить роз'яснити порядок та спосіб виконання рішення суду та фактично не погоджується з прийнятим рішенням на користь позивача.
При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз'яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз'яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.
Виходячи із системного тлумачення положень КАС України, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №127/27678/16-а.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
При цьому суд звертає увагу, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі № 800/416/17.
Питання, на які заявник хоче отримати роз'яснення у порядку ст. 254 КАС України, поставлені ним у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення, а це діючим законодавством не передбачено і є неприпустимим.
Разом з цим суд зауважує, що при розгляді заяви про роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2019 в адміністративній справі №560/2759/19 містить обґрунтування підстав його прийняття, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.
Заявником не доведено наявності обставин, що обґрунтовують незрозумілість рішення суду. Таким чином, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим та не потребує роз'яснення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява Міністерства оборони України про роз'яснення рішення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Міністерства оборони України про роз'яснення рішення у справі №560/2759/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя А.М. Ковальчук