Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
25 серпня 2020 р. справа № 520/4693/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження за процедурою письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, платник, позивач, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги (з урахуванням уточнень позовних вимог) про: 1) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 32/5606-2033 від 25.02.2020р., щодо нарахування ОСОБА_1 транспортного податку за 2018 рік на суму 20833,33 грн.; 2) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0979108-1309-2032 від 20.08.2018р. щодо нарахування ОСОБА_1 транспортного податку за 2018 рік на суму 20833,33 грн..
Ухвалою суду від 25.08.2020р. залишено без розгляду позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 32/5606-2033 від 25.02.2020р.
Підставами позову є доводи про те, що рішення щодо збільшення податкового зобов'язання з транспортного податку, винесено контролюючим органом поза межами підстав та способів передбачених законом. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що автомобіль позивача, не належав до об'єктів оподаткування за об'ємом двигуна. Вказав, що відповідач протиправно округлив та збільшив об'єм двигуна автомобілю позивача з 4395 до 4,4 та відніс його до об'єктів оподаткування.
Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, з поданим позовом не погодився, зазначивши, що відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України громадянин повинен сплачувати транспортний податок за наявні у нього на праві власності автомобілі. Вказав, що об'єм двигуна автомобіля, що належить позивачу, за даними техпаспорту, зазначений у куб.см, та дорівнює 4395, а об'єм двигуна автомобіля, який за середньоринковою вартістю віднесений до об'єкта оподаткування транспортним податком у 2018 роках, визначений у літрах та дорівнює 4,4 л., отже відповідач вважає, що прирівняння вказаних технічних характеристик є правомірним, як еквівалентних величин.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
У ОСОБА_1 у 2018 році перебував у власності транспортний засіб, а саме: марки BMV, моделі M5, з об'ємом циліндрів двигуна 4395 куб.см., 2018 року випуску.
ГУ ДФС у Харківській області, правонаступником якого є позивач, було винесене відносно позивача податкове повідомлення рішення №0979108-1309-2032 від 20.08.2018р. щодо нарахування ОСОБА_1 транспортного податку за 2018 рік на суму 20833,33 грн.
Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення рішення протиправним, звернувся до суд з вказаним позовом.
Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб'єкта №0979108-1309-2032 від 20.08.2018р., суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Так, податковий обов'язок за публічним платежем транспортний податок був вперше запроваджений Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 р., котрий набрав чинності з 01.01.2015 р. та у новій редакції виклав положення ст.267 Податкового кодексу України, де в п. 267.1.1. вказано, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно пункту 267.2.1. ст. 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Законом України від 24.12.2015 р. №909-VIII та Законом України від 21.12.2016 р. №1797-VIII до абз.1 п. 267.2.1 ст. 267 Податкового кодексу України були внесені зміни, унаслідок яких об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів визначені легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
З приписів наведеної норми чітко слідує, що законодавцем запроваджено дві кваліфікуючі ознаки, за одночасної наявності яких у особи, як потенційного платника податку на майно (транспортного податку), і виникає податковий обов'язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) віковий ценз автомобіля - тобто існування (не закінчення, тривання, продовження) періоду часу в п'ять років від року випуску автомобіля, 2) вартісний ценз автомобіля - тобто перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.
У ході розгляду справи заявник не заперечував обставин належності на праві власності вказаного вище автомобілю у період винесення оскаржуваного податкового - повідомлення-рішення №0979108-1309-2032 від 20.08.2018р.
Суд зазначає, що відповідно до абзаців 2 і 3 п. 267.2.1 ст. 267 Податкового кодексу України вартість автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Представником позивача надано роздруківку офіційно оприлюднених відомостей Міністерства економічного розвитку України щодо віднесення вказаного транспортного засобу, а саме: марки BMV, моделі M5, з об'ємом циліндрів двигуна 4,4, 2018 року випуску до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
В той же час, з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, судом встановлено, що об'єм циліндрів двигуна автомобіля позивача марки BMV, моделі M5, становить 4395, тобто не досягає 4,4 об'єму циліндрів двигуна.
Отже, технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача.
Положенням статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).
Контролюючим органом під час судового розгляду справи та у відзиві на позовну заяву, не вказано норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.
Вказані висновки наведені в Постанові Верховного Суду 05 листопада 2018 року по справі №822/2687/17.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб'єкт не дотримався вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України при винесенні податкового повідомлення-рішення №0979108-1309-2032 від 20.08.2018р., що є підставою для задоволення позовних вимог.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування т.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0979108-1309-2032 від 20.08.2018р. щодо нарахування ОСОБА_1 транспортного податку за 2018 рік на суму 20833,33 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце знаходження - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (місце знаходження - м.Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ - 43143704) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).
Суддя О.В. Старосєльцева