Справа № 420/7113/20
26 серпня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо обчислення з 01.01.2018 перерахунку належної йому - ОСОБА_1 пенсії у розмірі 77 % грошового забезпечення та зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року; зобов'язати ГУ ПФУ: здійснити перерахунок призначеної йому - ОСОБА_1 пенсії у розмірі 80 % грошового забезпечення з 01.01.2018 року; здійснювати виплату пенсії з урахуванням 100 % з 05.03.2019 суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року з урахуванням раніше здійснених виплат.
Позивач зазначив, що проходив службу в Збройних Силах, має вислугу 29 років.
З січня 2018 року набув право на перерахунок пенсії на підставі постанови Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103). Згідно отриманого розрахунку розмір його пенсії зменшений до 70% грошового забезпечення, тоді як призначена була з розоахунку 77%.
Крім того, йому неправомірно з 05.03.2020 року виплачувалось лише 75% підвищення пенсії, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18 скасований п. 1 Постанови №103.
18.06.2020 року відповідач отримав його заяву про перерахунок пенсії з 01.01.2020 року у розмірі 77% грошового забезпечення та виплати 100% підвищення пенсії, проте отримав відповідь про відсутніть підстав для задоволення його заяви.
Позивач вважає, що зміна максимального розміру пенсії не розповсюджується на нього та не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії, адже зміни відбулись після її призначення та відповідач мав здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, з основним розміром 80% грошового забезпечення.
Крім того, пункти 1,2 Постанови КМУ№103, у тому числі щодо поетапної виплати підвищення перерахованої пенсії, визнани рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18 протиправними та нечинними.
Частиною 3 ст.53 Закону України № 2262-ХІІ встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Жодною нормою Закону не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому.
Ухвалою суду від 03.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с. 14-16).
Представник відповідача у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимогу та зазначив, що позивачу пенсія з 17.02.1995 року призначена пенсія у розмірі 77% від окладу. Перерахунок пенсії позивача проведено на виконання Постанови КМУ №103.
Здійснюючи виплату перерахованої пенсії з 1 січня 2018 року - 50 відсотків, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків, з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, ГУ ПФУ діяло у відповідності до Постанови КМУ№103.
Також представник відповідача зазначив, що перерахунок пенсії позивача на виконання постанови КМУ №103 проведено в 2018 році з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.05.2014 набули чинності зміни, внесені Законом України №1166-VІІ від 27.03.2014 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до ст.13 Закону України №2262-ХІІ викладено в редакції: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, встановлено у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідно до постанови КМУ №103 право на перерахунок пенсії позивача у зв'язку зі зміною посадового окладу виникло 01.01.2018, основний розмір грошового забезпечення встановлено 70%, відповідно до вимог діючого на цей час законодавства. Однак у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок.
Представник відповідача вказує, що в даному випадку зменшенням максимального розміру пенсії до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії, так само не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії», також, констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.
На думку представника відповідача, позивач отримує пенсійні виплати, сума яких не зменшувалась, право на перерахунок пенсії реалізовано. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій ГУ ПФУ відсутні.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 77% від грошового забезпечення (пенсійна справа №ЮО086210-Міноборони), що сторонами по справі не заперечується.
На виконання вимог Постанови № 103 ГУ ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року. Розмір пенсії визначено на рівні 70% грошового забезпечення. В розрахунку зазначено про виплату позивачу з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50 % підвищення - 1709,02грн, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75 % підвищення - 2563,52грн та з 01.01.2020 року 100% підвищення - 3418,03грн.
Не погоджуючись із зазначеним розрахунком щодо невиплати 100% підвищення пенсії та зниження до 70% грошового забезпечення позивач звернувся до відповідача із заявою, проте отримав відповідь про відсутність підстав для задоволення заяви.
Позивач вважаючи порушеними свої права звернувся до суду з даним позовом.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Позивачу пенсія за вислугу років ротзначена у розмірі 77% грошового забезпечення. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно зі ст. 63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року (далі Закон України №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України №1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014 року, до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ внесено зміни та відповідно цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Вказаними законами не змінені положення ст. 63 Закону №2262-ХІІ, якою встановлені підстави та порядок перерахунку пенсії військовослужбовцям, у зв'язку з чим доводи позивача є обґрунтованими.
Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 зазначив обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;
б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;
в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.
Частиною 3 ст.291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Правові висновки Верховного Суду в постанові від 04.02.2019 року по зразковій справі №240/5401/18 полягають у наступному.
Ст.13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до ст.63Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону№3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст.63Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ , яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін постанову від 04.02.2019 року Верховного Суду по зразковій справі №240/5401/18, в постанові від 16.10.2019 року зазначила, що погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення з 01.01.2018 перерахунку належної йому пенсії у розмірі 77 % грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної йому пенсії у розмірі 80 % грошового забезпечення з 01.01.2018 року підлягають частковму задоволенню, а саме шляхом визнання протиправними дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію з 01.01.2018 року у розмірі 77% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії. Позивач помилково зазначає про перерахунок йому пенсії з розміру 80% грошового забезпечення, оскільки сам не заперечує про призначення її з розрахунку 77%.
Крім того, Закон України № 2262-ХІІ не передбає випадків виплати перерахованої пенсії не у повному обсязі.
Верховним судом прийнято 06.08.2019 року рішення по зразковій справі № 160/3586/19 (провадження № Пз/9901/12/19) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Верховний Суд зазначив обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: 1) позивачами є особи, звільнені з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закон України № 2262-ХІІ; 2) відповідачами є суб'єкти владних повноважень (територіальні органи Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку яких перебувають позивачі; 3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з неперерахунком та невиплатою (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року); 4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).
Правові висновки Верховного Суду в рішенні від 06.08.2019 року по зразковій справі № 160/3586/19 полягають у наступному.
В силу приписів ст. 63 Закону України, п. 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови КМУ № 103. При цьому КМУ уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку № 45. Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року , пункт 1 Постанови КМУ № 103 скасовано.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 постанови КМУ № 704 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 103) ця постанова набирає чинності з 01.03.2018 року. Постанова КМУ № 103 в частині внесення змін до постанови КМУ № 704 є чинними.
Отже, з набранням чинності постанови КМУ № 704 , якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 постанови КМУ № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18 не впливає на вказані підстави.
Відповідно до п. 2 постанови КМУ № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови КМУ № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення від 06.08.2019 року Верховного Суду по зразковій справі № 160/3586/19, погодилась з висновками суду першої інстанції та в постанові від 11.03.2020 року зазначила, що згідно з частинами 1 та 2 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до закону україни віж 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року «Гайгузус проти Австрії», якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відкидаючи доводи відповідача щодо відсутності постанови про встановлення умов та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103, суд першої інстанції правильно указав, що порядок проведення перерахунку пенсій встановлений Порядком № 45. Постановою № 704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року і є чинною на момент виникнення спірних відносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
У відповідь на твердження відповідача про наявність у нього права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії відповідно до положень ст. 63 Закону України № 2262-ХІІ та Постанови № 103 Верховний Суд у зразковій справі зазначив про таке.
Згідно із ч. 3 ст. 52 Закону України № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону України № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз ст.ст. 51, 52, 63 Закону України № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».
Далі суд першої інстанції визнав необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як на підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.
Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року).
Зазначена позиція викладена Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанова Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на викладені вище норми законодавства, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою № 103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Постанова № 103 в частині внесення змін до Постанови № 704 та власне Постанова № 704 є чинними.
Враховуючі ці обставини, Велика Палата Верховного Суду визнала правомірним висновок суду першої інстанці що з набранням чинності Постановою № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 не впливає на указані підстави.
Верховний суд у зразковій справі вирішив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення від 06.08.2019 року Верховного Суду по зразковій справі №160/3586/19.
У висновках Верховного Суду по зразковій справі зазначено, що у зв'язку із скасуванням п.2 постанови КМУ №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Частиною 3 ст.291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року та зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року з урахуванням раніше здійснених виплат.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 750,00грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ПФУ у Одеській області.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення при проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення, щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити пенсію з 01.01.2018 року у розмірі 77% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії визначеної станом на 01.03.2018 року; провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 року у розмірі 100% підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 750,00грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.