Справа № 420/6936/20
25 серпня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та скасування постанов, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому (з урахуванням документів, наданих на виконання ухвали суду 03.08.2020 року) позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про розшук майна від 24.06.2020 року ВП № 34793627 та скасувати постанову;
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про зміну зберігача від 13.07.2020 року ВП № 34793627 та скасувати постанову.
Ухвалою суду від 12.08.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:
- 15.10.2012 року старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису, виданого 13.09.2012 року приватним нотаріусом міського нотаріального округу Фроловою Р.В. на підставі заяви ПАТ «ЕРСТЕ БАНК», та присвоєно номер виконавчого провадження 34793627, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження;
- згідно акту опису та арешту майна від 22.12.2014 року було описано, арештовано автомобіль Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 та передано на відповідальне зберігання боржнику, а саме - ОСОБА_1 . Автомобіль у неї зберігався стільки років і все було добре, до поки 13.07.2020 року зателефонували до її чоловіка по попрохали його приїхати до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та показати машину. Коли він приїхав до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), то йому повідомили, що машина перебуває у розшуку і її потрібно відвести до якогось чоловіка і надали постанову про заміну зберігача;
- 14.07.2020 року коли позивач повернувся до міста і йому чоловік повідомив та надав постанови, що нібито 04.06.2020 року позивачу був направлений лист з вимогою надати автомобіль для огляду, хоча такого листа позивач не отримував і що 24.06.2020 року нібито державний виконавець виходив за місцем мешкання позивача і зберігання машини, а саме АДРЕСА_1 , і не виявив машину і у зв'язку з цим склав акт, хоча такого теж не було так як 24.06.2020 року позивач перебував вдома, ніхто не приходив та не проникав, замок з гаражу, в якому знаходився транспортний засіб не зривав;
- в матеріалах виконавчого провадження у державних виконавців є як номер телефону позивача так і номер його чоловіка, за цей час ніхто його не змінював, та і відповідно по факту вони викликали чоловіка по телефону і зробили те що зробили;
- є рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04.12.2012 року про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, де зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі № 1684 від 13.09.2012 року, яке на сьогоднішній день знаходиться у виконавчому проваджені і ніким не скасовано;
- відповідно до реєстру юридичних осіб ПАТ «ЕРСТЕ БАНК» код ЄДРПОУ 34001693, був перейменований в ПАТ «ФІДОКОМБАНК» і відповідно до реєстру припинений. Відповідно до ч. 2 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування. На сьогоднішній день будь-яких заяв зі сторони стягувача не поступало і з 2014 року будь-яких підстав не наступало, що могли би призвести до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування;
- посилання в постанові про те, що був направлений лист 04.06.2020 року з вимогою надати автомобіль для огляду є надуманий так як такого листа не отримувала. Посилання в постанові на акт виходу державного виконавця від 24.06.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено не було теж є надуманим і цього не могло бути так як до домівки позивача ніхто не приходив і не проникав замок з гаражу в якому знаходився транспортний засіб не зривав;
- 23.07.2020 року позивачем було подано до державного виконавця заяву про надання можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження і надати йому копію відправлення листа з вимогою надати автомобіль для огляду від 04.06.2020 року з повідомленням про вручення, та надати йому копію акту виходу державного виконавця від 24.06.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , але цього позивачу не було надано і тому при подачі позову позивач не має можливості надати ці докази і відповідно це обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити факт отримання позивачем повідомлення про надання машини для огляду і складання акту не виявлення майна, та позивач вважає, що ці докази апріорі відсутні і ніким не складались;
- 23.07.2020 року була подана заява (скарга) на начальника Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), але ніякої відповіді позивач не отримав.
Станом на 25.08.2020 року відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, про причини ненадання відзиву у встановлений судом строк відповідач суд не повідомив, заяву про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані позивачем, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
15.10.2012 року старшим державним виконавцем першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34793627 (а.с.53), якою відкрито виконавче провадження з виконання вик. напису № б/н, виданого 13.09.2012 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., про стягнення з боржника - позивача на користь стягувача - ПАТ «ЕРСТЕ БАНК» грошової суми 487596,73 грн.
22.12.2014 року, згідно з актом опису й арешту майна (а.с.124-127), було описано і накладено арешт на таке майно: автомобіль Lexus RX 350, державний номер НОМЕР_1 , описане майно прийняв на відповідальне зберігання позивач, місце зберігання майна: АДРЕСА_1 .
24.06.2020 року старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яцків І.І. складено акт державного виконавця ВП № 34793627 (а.с.140), у якому встановлено:
- виходом за адресою: АДРЕСА_1 , боржника та транспортного засобу Lexus RX 350, д/н НОМЕР_1 виявлено не було;
- зі слів сусідів боржник - позивач не проживає за вказаною адресою.
24.06.2020 року старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яцків Іриною Ігорівною, керуючись ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», прийнято постанову про розшук майна боржника ВП № 34793627 (а.с.142-143), якою постановлено:
- оголосити в розшук майно боржника: Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузв, рама, коляска) НОМЕР_2 , що належить боржнику - позивачу.
Відповідно до змісту вказаної постанови державним виконавцем встановлено:
- згідно акту опису та арешту майна від 22.12.2014 р. було описано, арештовано автомобіль Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузв, рама, коляска) НОМЕР_2 та передане не відповідальне зберігання боржнику - позивачу;
- 04.06.2020 р. позивачу був направлений лист з вимогою надати автомобіль для огляду. Станом на 24.06.2020 р. боржник не з'явився, автомобіль для огляду не надала;
- у зв'язку з вищезазначеним є необхідним оголосити транспортний засіб Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузв, рама, коляска) НОМЕР_2 в розшук.
13.07.2020 року головним державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шенгелая М.А., керуючись ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», прийнято постанову про зміну зберігача ВП № 34793627 (а.с.144-145), якою постановлено:
- припинити відповідальне зберігання транспортного засобу Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 , який перебуває на зберіганні у боржника - позивача;
- призначити відповідальним зберігачем та попередити його про кримінальну відповідальність представника ДП «СЕТАМ» Бутенко О.В .
Відповідно до змісту вказаної постанови державним виконавцем встановлено:
- згідно акту опису та арешту майна від 22.12.2014 р. було описано, арештовано автомобіль Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 та передане не відповідальне зберігання боржнику - позивачу;
- 04.06.2020 р. позивачу був направлений лист з вимогою надати автомобіль для огляду;
- станом на 24.06.2020 р. боржник не з'явився, автомобіль для огляду не надав;
- згідно акту виходу державного виконавця від 24.06.2020 р. боржника та транспортного засобу за адресою: АДРЕСА_1 виявлено не було;
- у зв'язку з вищезазначеним 24.06.2020 р. транспортний засіб Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 оголошено в розшук.
Не погоджуючись з постановами відповідача про розшук майна від 24.06.2020 року ВП № 34793627 та про зміну зберігача від 13.07.2020 року ВП № 34793627, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.
На виконання ухвали суду відповідачем суду надано копії матеріалів виконавчого провадження номер за АСВП: 34793627 (а.с.36-149), які, крім вищенаведеного, містять, зокрема:
- лист відповідача від 04.06.2020 року № 16036, адресований позивачу, у якому зазначено, зокрема:
- на примусовому виконанні у Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження АСВП № 34793627 з виконання виконавчого напису нотаріуса б/н від 13.09.2012 р. про звернення стягнення на транспортний засіб Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 ;
- згідно акту опису та арешту майна від 22.12.2014 р. було описано, арештовано автомобіль Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 та передане на відповідальне зберігання боржнику - позивачу;
- старший державний виконавець Яцків І.І. вимагає терміново з'явитись до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для надання вищезазначеного транспортного засобу для огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5).
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Згідно з п. 8 розділу І Інструкції № 512/5 акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.
Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.
У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.
У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.
У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).
Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.
До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 1404-VIII у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону № 1404-VIII майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону № 1404-VIII зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.
Згідно з ч. 4 ст. 58 Закону № 1404-VIII виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. 6 ст. 58 Закону № 1404-VIII порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.
Згідно з п. 13 розділу ІХ Інструкції № 512/5 у разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі необхідності (наявність інформації про псування або розтрату майна тощо) виконавець до моменту передачі майна новому зберігачу може здійснити вихід за місцем зберігання майна для його огляду. У разі зміни кількісних чи якісних характеристик майна про це зазначається в постанові про призначення нового зберігача, при цьому виконавець готує повідомлення до органів досудового розслідування щодо притягнення зберігача до кримінальної відповідальності.
Факт передачі майна новому зберігачу засвідчується актом виконавця або актом приймання-передавання майна, який долучається до постанови про заміну зберігача.
Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме.
Згідно зі змістом оскарженої позивачем постанови від 24.06.2020 року про розшук майна боржника ВП № 34793627, її прийнято відповідачем з таких підстав:
- згідно акту опису та арешту майна від 22.12.2014 р. було описано, арештовано автомобіль Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 та передане не відповідальне зберігання боржнику - позивачу;
- 04.06.2020 р. позивачу був направлений лист з вимогою надати автомобіль для огляду. Станом на 24.06.2020 р. боржник не з'явився, автомобіль для огляду не надала;
- у зв'язку з вищезазначеним є необхідним оголосити транспортний засіб Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузв, рама, коляска) НОМЕР_2 в розшук.
Згідно зі змістом оскарженої позивачем постанови від 13.07.2020 року про зміну зберігача ВП № 34793627, її прийнято відповідачем з таких підстав:
- згідно акту опису та арешту майна від 22.12.2014 р. було описано, арештовано автомобіль Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 та передане не відповідальне зберігання боржнику - позивачу;
- 04.06.2020 р. позивачу був направлений лист з вимогою надати автомобіль для огляду;
- станом на 24.06.2020 р. боржник не з'явився, автомобіль для огляду не надав;
- згідно акту виходу державного виконавця від 24.06.2020 р. боржника та транспортного засобу за адресою: АДРЕСА_1 виявлено не було;
- у зв'язку з вищезазначеним 24.06.2020 р. транспортний засіб Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 оголошено в розшук.
По-перше, як встановлено судом, на виконання ухвали суду відповідачем суду надано копії матеріалів виконавчого провадження номер за АСВП: 34793627, які містять, зокрема, лист відповідача від 04.06.2020 року № 16036, адресований позивачу, у якому зазначено, зокрема:
- на примусовому виконанні у Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження АСВП № 34793627 з виконання виконавчого напису нотаріуса б/н від 13.09.2012 р. про звернення стягнення на транспортний засіб Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 ;
- згідно акту опису та арешту майна від 22.12.2014 р. було описано, арештовано автомобіль Lexus RX 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 та передане на відповідальне зберігання боржнику - позивачу;
- старший державний виконавець Яцків І.І. вимагає терміново з'явитись до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для надання вищезазначеного транспортного засобу для огляду.
Проте, на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем суду не надано та в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази надсилання або вручення позивачу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 28 Закону № 1404-VIII тощо листа відповідача від 04.06.2020 року № 16036 (наприклад, витягу з журналу вихідної поштової кореспонденції, розрахункового документу, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку тощо).
Як встановлено вище, відзив відповідача на позовну заяву в тому числі із поясненнями/запереченнями щодо встановлених обставин до суду не надійшов.
Отже, відповідачем не доведена обставина щодо надсилання або вручення позивачу листа відповідача від 04.06.2020 року № 16036, яка заперечується позивачем у позові.
По-друге, згідно з п. 8 розділу І Інструкції № 512/5 акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.
Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.
У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.
У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.
У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).
Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.
До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Як встановлено судом 24.06.2020 року старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яцків І.І. складено акт державного виконавця ВП № 34793627, у якому встановлено:
- виходом за адресою: АДРЕСА_1, боржника та транспортного засобу Lexus RX 350, д/н НОМЕР_1 виявлено не було;
- зі слів сусідів боржник - позивач не проживає за вказаною адресою.
При цьому, в порушення вимог п. 8 розділу І Інструкції № 512/5 в наведеному акті державного виконавця не зазначено:
- місце його складання;
- підстава для складання акта;
- особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних;
- мета і завдання складання акта;
- відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).
Крім того, в даному акті факти встановлено державним виконавцем зі слів сусідів, проте, державним виконавцем не зазначено жодних наявних (доступних) даних про цих осіб (їх кількість, чиїми сусідами вони є, їх прізвище, ім'я, по батькові, адреса місце проживання, контактні дані тощо).
Інших доводів та/або фактичних обставин щодо обґрунтування прийняття оскаржених постанов останні не містять.
Крім того, як встановлено судом вище, станом на 25.08.2020 року відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, зокрема, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, про що також зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження у справі,
При цьому також слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд дійшов висновку, що:
- оскаржувані постанови про розшук майна боржника ВП № 34793627 від 24.06.2020 року та про зміну зберігача ВП № 34793627 від 13.07.2020 року прийняті відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому ці постанови є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог: визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про розшук майна від 24.06.2020 року ВП № 34793627 та постанови про зміну зберігача від 13.07.2020 року ВП № 34793627, - слід зазначити таке.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тобто, оскаржені позивачем дії, які передували прийняттю відповідачем оскаржених постанов, входять до предмета перевірки (дослідження, встановлення, доказування) правомірності прийняття оскаржених позивачем постанов.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ вказав, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Сутність цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечать при цьому виконання своїх зобов'язань. Суд визнав, що вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачені національним законодавством (пункт 145 рішення).
У пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» ЄСПЛ зазначив, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення від 10 липня 2003 року у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45 та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002 II).
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції можливий за наявності двох обов'язкових умов: забезпечення поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відсутність "бажаного результату" виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки "бажаний результат" встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, який полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме в цих межах.
Виходячи з висновків суду про протиправність оскаржених позивачем постанов та їх скасування, суд вважає такий спосіб захисту прав та інтересів позивача ефективним та достатнім, відповідно таким, що не потребує окремого визнання певних дій відповідача, які передували прийняттю (зумовили прийняття) оскаржених позивачем постанов, протиправними.
Наведена позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 21 лютого 2020 року по справі № 826/17123/18 (адміністративне провадження № К/9901/25669/19), відповідно
суд дійшов висновків, що:
- в задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанови про розшук майна від 24.06.2020 року ВП № 34793627 та постанови про зміну зберігача від 13.07.2020 року ВП № 34793627, - слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем до позовної заяви додано дублікати квитанцій № 0.0.1779944524.1 від 23.07.2020 року та № 0.0.1793472103.1 від 07.08.2020 року щодо сплати судового збору за подання даного позову на загальну суму 1681,60 грн. (а.с.4, 25)
Виходячи з вищенаведених висновків суду про задоволення позовних вимог в частині скасування двох постанов відповідача, належна сума судового збору, яка підлягає стягненню з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача, складає 1681,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 262, 272, 287, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: вул. Генерала Петрова, 42, м. Одеса, 65072; ідентифікаційний код юридичної особи: 41405395) про визнання протиправними дій та скасування постанов - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яцків Ірини Ігорівни про розшук майна боржника ВП № 34793627 від 24.06.2020 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шенгелая М.А. про зміну зберігача ВП № 34793627 від 13.07.2020 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).
Апеляційні скарги на рішення суду можуть бути подані в поряду, передбаченому ч. 6 ст. 287 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя М.Г. Цховребова
.