Справа № 420/3427/20
25 серпня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стефанова С.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс 2010» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року №1449341/37114010, №1449342/37114010, №1449343/37114010 та зобов'язати вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 21 квітня 2020 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс 2010» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 04.02.2020 року №1449341/37114010, 1449342/37114010, №1449343/37114010 комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі накладних, складені ТОВ «Діоніс 2010» податкові накладні №40 від 24.09.2019 року, №49 від 24.09.2019 року, №2 від 02.10.2019 року датою їх фактичного подання;
- стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що за результатами виконання договорів укладених між ПАТ «МТБ БАНК» та ТОВ «Діоніс 2010» №БЧ-14-381 від 01.08.2019 року та №0-4/1 від 19.09.2019 року, відповідно до приписів п.201.10. ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, позивачем складались податкові накладні №40 від 24.09.2019 року, №49 від 24.09.2019 року, №2 від 02.10.2019 року та направлялись для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначені податкові накладні приймались, але їх реєстрація була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України.
Позивач не погоджуючись із зупиненням реєстрації вищевказаних податкових накладних направляв засобами електронного зв'язку на адресу Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, з копіями відповідних документів.
На зазначені повідомлення позивач отримав Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року №1449341/37114010, №1449342/37114010, №1449343/37114010, якими було відмовлено у реєстрації відповідних податкових накладних.
Позивач не погоджується з висновками зробленими посадовими особами контролюючого органу в зазначених Рішеннях через їх протиправність, безпідставність, необґрунтованість, необ'єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам позивача та вимогам діючого цивільного та податкового законодавства України.
Процесуальні дії
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
21.05.2020 року (вхід. №19629/20) через канцелярію суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого ДПС України та Головне управління ДПС в Одеській області адміністративний позов не визнають з огляду на те, що ТОВ «Діоніс 2010» разом з повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, не було надано всіх необхідних документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Таким чином, відповідачі вважають, що рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «Діоніс 2010» із посиланням на підставу - не надання платником податку всіх необхідних копій документів, - є повністю обґрунтованим, а даний адміністративний позов - таким, що не підлягає задоволенню.
01.06.2020 року від представника позивача через канцелярію суду (вхід.№20876/20) надійшла відповідь на відзив у якій представник позивача наголошує на тому, що документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та в повній мірі засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов'язань.
03.08.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи з додатками (вхід.№29965/20).
Вирішуючи дану справу судом враховано, що особливості її розгляду визначені статтею 262 КАС України. Однак розгляд даної справи припав на період дії на території України карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із наступними змінами).
У зв'язку з цим пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-IX (далі - Закон України №540-IX від 30.03.2020 року), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено автоматичне продовження визначених статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу процесуальних строків, в тому числі і строків розгляду справи, подання інших заяв по суті справи, тощо на період дії карантину.
В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-IX (далі - Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 року) , пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, згідно якої встановлені цим Кодексом процесуальні строки поновляються судом лише за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом).
Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 року також було визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 року набрав чинності 17.07.2020 року, відповідно продовжені Законом України №540-IX від 30.03.2020 процесуальні строки закінчилися 06.08.2020 року.
Оскільки жодних заяв від учасників справи щодо можливості продовження процесуальних строків по справі до визначеного терміну подано не було, тому наразі суд вважає що жодних перешкод для вирішення даної справи та ухвалення судового рішення не має.
Дана справа вирішується судом після виходу головючого по справі судді з чергової щорічної відпустки.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
Обставини справи встановлені судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діоніс 2010» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 37114010), основним видом діяльності якої є «Неспеціалізована оптова торгівля» (46.90).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Діоніс 2010» здійснює такі види діяльності:
- 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна (основний);
- 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
- 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;
- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
- 41.10 Організація будівництва будівель;
- 42.11 Будівництво доріг і автострад.
01.08.2019 року між ТОВ «Діоніс 2010» та ТОВ « 5Х АМР Сістемс» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №0-4/1 (а.с.26-29), відповідно до умов якого, позивачем придбано майнові права на новостворене майно - нежитлові приміщення за будівельними номерами №о-4/1 та о-29.
Пунктом 1.7. договору №0-4/1 від 01.08.2019 року встановлено, що покупець з моменту укладення договору має право відступити (продати) майнові права на новостворене майно третім особам. Пунктом 2.2 зазначеного договору встановлено, що позивач перераховує вартість майнових прав на користь продавця - ТОВ « 5Х АМР Сістемс» до 30.12.2021 року (а.с.26).
Між позивачем та ПАТ «МТБ БАНК» було укладено договори купівлі-продажу майнових прав №БЧ-14-381 від 01.08.2019 року (а.с.30-35) та №0-4/1 від 19.09.2019 року (а.с.150-152).
Предметом вказаних договорів був продаж майнових прав на нежитлові приміщення в багатоквартирному житловому будинку за адресою: с. Фонтанка, вул. Гоголя, 23а , корп.2., за будівельними номерами №о-29 та №о-4/1.
Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу майнових прав №БЧ-14-381 від 01.08.2019 року встановлено, що покупець перераховує вартість майнових прав на рахунок продавця (ТОВ «Діоніс 2010») у наступному порядку: 96 000,00 грн. у строк до 29.09.2019 року; 1 944 000,00 грн. у строк до 30.12.2020 року (а.с.31).
Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу майнових прав №О-4/1 від 19.09.2019 року встановлено, що покупець перераховує вартість майнових прав на рахунок продавця (ТОВ «Діоніс 2010») у наступному порядку: 1 478 000,00 грн. у строк до 25.09.2019 року, 682 000,00 грн. у строк до 30.12.2019 року (а.с.150).
Фактично, платежі по договорах №БЧ-14-381 від 01.08.2019 року та №О-4/1 від 19.09.2019 року, було здійснено ПАТ «МТБ БАНК» швидше, а саме:
- за договором №БЧ-14-381 від 01.08.2019 року: 96 000,00 грн. - 12.09.2019 року
(меморіальний ордер №1819331 від 12.09.2020 року (а.с.38)), 1 944 000,00 грн. - 24.09.2019 року (меморіальний ордер №3365432 від 24.09.2020 року (а.с.37));
- за договором №О-4/1 від 19.09.2019 року: 1 478 000,00 грн. - 24.09.2019 року
(меморіальний ордер №3365557 від 24.09.2020 року (а.с.36)), 682 000,00 грн. - 24.09.2019 року (меморіальний ордер №4706260 від 02.10.2020 року (а.с.39)).
На підставі вищевказаних договорів, товариство з обмеженою відповідальністю «Діоніс 2010» в якості продавця склало (виписало) на адресу ПАТ «МТБ БАНК» наступні податкові накладні, які у подальшому були подані на реєстрацію:
- №40 від 24.09.2019 року, загальна сума з урахуванням ПДВ 1 944 000,00 грн. (а.с.6-7);
- №49 від 24.09.2019 року, загальна сума з урахуванням ПДВ 1 478 000,00 грн. (а.с.9-10);
- №2 від 02.10.2019 року, загальна сума з урахуванням ПДВ 682 000,00 грн. (а.с.12-13).
15.10.2019 року та 30.10.209 року позивач отримав квитанції №1 про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації, згідно яких реєстрацію ПН №№40, 49 та 2 зупинено на підставі п.201.16 ст.201 ПК України та у зв'язку з тим, що «...обсяг постачання товару/послуги 0011 (в ПН №2 - товару/послуги 0010) перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». У квитанціях пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.14 -16).
30.01.2020 року позивач надав до Головного управління ДПС в Одеській області Повідомлення №1, №2 та №3 «про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено», у яких надав пояснення та копії (скан-копії) документів, необхідних для прийняття відповідачем рішень про реєстрацію податкових накладних №40, №49 та №2 (а.с.94-96).
У подальшому позивач отримав наступні рішення «про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»:
- №1449341/37114010 від 04.02.2020 року, яким відмовлено в реєстрації ПН №40 у зв'язку з ненаданням позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (а.с.93);
- №1449342/37114010 від 04.02.2020 року, яким відмовлено в реєстрації ПН №49 у зв'язку з ненаданням позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (а.с.92);
- №1449343/37114010 від 04.02.2020 року, яким відмовлено в реєстрації ПН №2 у зв'язку з ненаданням позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (а.с.91).
Позивач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а податкові накладні від 24.09.2019 року №40, №49 та від 02.10.2019 року №2 такими, що підлягають реєстрації, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Релевантні джерела права та висновки суду
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до приписів п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (далі - Порядок №117, чинного на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до пункту 3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:
D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;
P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;
Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
При цьому, відповідно до змісту п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
За результатами аналізу квитанцій №1 про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації, згідно яких реєстрацію податкової накладної №40, 49 та 2 зупинено на підставі п.201.16 ст.201 ПК України та у зв'язку з тим, що «...обсяг постачання товару/послуги 0011 (в ПН №2 - товару/послуги 0010) перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». У квитанціях також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної №40, 49 та 2 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що обсяг постачання товару/послуги 0011 (в податкової накладної №2 - товару/послуги 0010) перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.2.1. п.2 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії ризиковості платника податку визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року (далі - Критерії №959).
З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, а і норми п.13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.
Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.2.1 п.2 Критеріїв №959.
Крім того, суд зазначає, що зупинення реєстрації вказаних податкових накладних відбулось з порушенням вимог п.7 Порядку №117 та принципу презумпції правомірності дій та рішень платника податків, оскільки у квитанціях №1 відсутні будь-які посилання на відсутність у позивача позитивної податкової історії чи будь-які відомості на спростування її наявності.
Згідно пп.2.1 п.2 Критеріїв №959 - обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
Натомість, відповідачем не вказано, зокрема, розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача відповідають податкові накладні позивача та не вказано конкретної пропозиції щодо переліку конкретних документів, з урахуванням специфіки господарських операцій відображених у податкових накладних №40, 49 та №2 від 24.09.2019 року та 02.10.2019 року, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У квитанції лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з положеннями п.п.201.16.2 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Судом було встановлено, що разом з повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 30.01.2020 року №1, 2, 3, позивачем до відповідача надавалися:
- договір купівлі-продажу майнових прав №0-4/1 від 01.08.2019 року між ТОВ «Діоніс 2010» та ТОВ « 5Х АМР Сістемс» (а.с.26-29);
- договір купівлі-продажу майнових прав №БЧ-14-381 від 01.08.2019 року між ТОВ «Діоніс 2010» та ПАТ «МТБ БАНК» (а.с.30-35);
- договір купівлі-продажу майнових прав №0-4/1 від 19.09.2019 року між ТОВ «Діоніс 2010» та ПАТ «МТБ БАНК» (а.с.150-152);
- копії платіжних доручень (меморіальних ордерів) №3365432 від 24.09.2020 року, №1819331 від 12.09.2020 року, №3365557 від 24.09.2020 року, №4706260 від 02.10.2020 року, ПАТ «МТБ БАНК» - ТОВ «Діоніс 2010» (а.с.36-39);
- виписка по рахунку ТОВ «Діоніс 2010» № НОМЕР_1 з 12.09.2019 до 25.09.2019 року (а.с.40);
- виписка по рахунку ТОВ «Діоніс 2010» № НОМЕР_2 (НОМЕР_1) з 02.10.2019 до 03.10.2019 року (а.с.41).
Дослідивши надані позивачем первинні документи, суд зазначає, що такі документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили.
Суд також зазначає, що враховуючи специфіку договорів купівлі-продажу майнових прав та сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарської операції з ПАТ «МТБ БАНК», а наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних №40, 49 від 24.09.2019 року та №2 від 02.10.2019 року.
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти, а також зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарської операції між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року №1449341/37114010, 1449342/37114010, №1449343/37114010 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм їх подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на ДПС України.
Згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічні положення закріплено в пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (чинному на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому, згідно з нормами п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №537 від 19 червня 2019 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», якою розпочато процес реорганізації органів Державної фіскальної служби України.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним, а твердження представника відповідачів, викладені у відзиві на позовну заяву спростовані належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Враховуючи встановлені судом обставини та відсутність законодавчо закріплених перешкод для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 24.09.2019 року №40, 49 та від 02.10.2019 року №2, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 24.09.2019 року №40, 49 та від 02.10.2019 року №2.
При цьому, у даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс 2010» підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ТОВ «Діоніс 2010» в загальній сумі 6 306 грн. 00 коп., що сплачені згідно платіжних доручень №2075 від 30 квітня 2020 року та №2098 від 04 травня 2020 року, підлягають солідарному стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс 2010» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року №1449341/37114010, №1449342/37114010, №1449343/37114010 та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року №1449341/37114010, №1449342/37114010, №1449343/37114010.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі накладних, складені ТОВ «Діоніс 2010» податкові накладні: №40 від 24.09.2019 року датою фактичного подання на реєстрацію 15.10.2019 року; №49 від 24.09.2019 року датою фактичного подання на реєстрацію 15.10.2019 року; №2 від 02.10.2019 року датою фактичного подання на реєстрацію 30.10.2019 року.
Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс 2010» (код ЄДРПОУ 37114010) суму сплаченого судового збору в розмірі 6 306,00 грн. (шість тисяч триста шість гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Суддя С.О. Cтефанов
.