26 серпня 2020 р. № 400/2176/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства "ДУМІТРАШ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 00070421401, -
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства "ДУМІТРАШ" (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 00070421401.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №1811/14-29-14-01/32143136 від 25.07.2018 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.200.4 ст.200, п.209.1, п.209.6, п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями. На підставі висновків акту перевірки, у зв'язку із встановленим порушенням, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 00070421401. Позивач не погоджується з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним і необґрунтованим та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 00070421401, оскільки під час проведення перевірки директором позивача надавалися усні пояснення стосовно того, що будівельні матеріали, які було списано на загальну суму 9 789 307,00 грн., використовувалися при модернізації об'єктів нерухомості, належних підприємству на праві власності, зокрема: СТФ (свинотоварну ферму), мехотряд (комплекс будівель, Степова, 23), ангар, ЗАВ-50 (зерноочисний агрегат). Зокрема, позивачем надавалися для ознайомлення: Акти здачі-приймання за формою ОЗ - 2, якими підтверджується факт відображення у бухгалтерській документації вартості робіт по кожному з об'єктів; Договір з ТОВ Первомайський «Райагробуд» від 10.05.2016 року щодо виконання комплексу робіт з виготовлення і монтажу безкаркасного ангару, кошторисна документація та акти приймання-передачі цього об'єкту надавалися під час перевірки. Вказав, що Комісія, якою складено акт технічного огляду об'єкта основних засобів, що підлягає ремонту, з зазначеними термінами початку та закінчення ремонту, перераховуванням виявлених дефектів, переліком деталей, які необхідно замінити, кошторисні витрати на ремонт в постатейному розрізі та висновки про характер та обсяг робіт - не призначалася. Відповідне рішення було прийнято директором позивача, який водночас є і одноосібним власником підприємства. Наряд-замовлення на ремонтні роботи не складався з огляду на те, що роботи проводилися власними силами позивача, про що директор підприємства усно зазначав під час перевірки та повторно було зазначено у запереченнях до Акту. Зазначив, що Інвентарна картка обліку основних засобів не заводилася з огляду на те, що вона передбачалася для бюджетних установ та підприємств, до того ж ця форма була скасована спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної служби статистики України від 13.09.2016 № 819/180. Зміни до технічного паспорту відремонтованих об'єктів не вносилися, оскільки ремонтні роботи з модернізації цих об'єктів тривають. Вказав, що з цієї ж причини відсутні і інвентарні картки відремонтованих основних засобів. Накази щодо тимчасового виведення об'єктів основних засобів з експлуатації в період ремонтних робіт не видавалися з огляду на те, що об'єкти на яких проводилися роботи з модернізації - не виводилися з експлуатації, об'єкти ж які було зведено - ще не вводилися в експлуатацію. Інші документи було надано разом із запереченнями на Акт, що передбачено абз. 2 п.44.6, абз.2.п.44.7 ст.44 ПК України. Твердження щодо відсутності серед працівників позивача кваліфікованих працівників спростовується тим, що директор позивача ОСОБА_1 має будівельну освіту за фахом «промислове і цивільне будівництво». На доказ цього відповідачу було надано копію диплома ОСОБА_1 . Протягом періоду, за який здійснювалася перевірка, середня кількість працівників позивача становила 36,3 особи. При цьому, переважну більшість з них складають чоловіки. Враховуючи темпи проведення сільськогосподарських робіт, ремонтно- будівельні роботи здійснювалися цими працівниками у вільний від основних обов'язків час, але у межах загального робочого часу. Отже, міркування відповідача стосовно неможливості підприємства забезпечити проведення ремонтно-будівельних робіт власними трудовими ресурсами - є цілком необґрунтованими та безпідставними. Не відповідає дійсності й твердження стосовно відсутності у позивача необхідних для проведення будівельно-ремонтних робіт машин та механізмів, оскільки у власності підприємства перебувають дві стріли гідравлічні тракторні модифіковані, екскаватор навантажувач JCB 4СХ та навантажувач телескопічний 531-70 АgrisJCB, які можуть використовуватися і під час проведення ремонтно-будівельних робіт. Крім того, характер робіт, які проводилися не передбачав необхідності у використанні спеціалізованої техніки та обладнання. Таким чином, висновок відповідача про «документальне оформлення первинних матеріалів з метою безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ» є необґрунтованим, оскільки первинними бухгалтерськими документами, а саме - актами списання товарів підтверджується факт списання будівельних матеріалів та актами за формою ОЗ-2 підтверджується факт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів позивача. Щодо зауважень відповідача до форми проектно - кошторисної документації на модернізацію та реконструкцію об'єктів, зазначив, що враховуючи здійснення ремонтно-будівельних робіт власними силами, така документація може носити виключно інформативний характер і не є обов'язковою. Крім того, Верховний Суд в постанові від 21.03.2018р. по справі № 822/1815/17 зазначав, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції або непідтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце. Тобто, позивачем не допущено порушень вимог діючого законодавства, які призвели до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту на суму 160 921, 00 грн., тому податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 00070421401, прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 10.06.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/2176/20 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 01.07.2020 року.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Лебедєвої Г.В. у відпустці, підготовче судове засідання, призначення на 01.07.2020 року, відкладено на 12.08.2020 року.
14.07.2020 року за вх. № 14141 до Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, контролюючий орган посилаючись на висновки акту №1811/14-29-14-01/32143136 від 25.07.2018 року про результати документальної планової виїзної перевірки позивача, зазначає, що ним встановлено, що ПП «ДУМІТРАШ» в періоді, що перевірявся закуповує будівельні матеріали, які у подальшому у бухгалтерському обліку списує на об'єкти, що знаходяться за адресою: Миколаївська область, Новоодсський район, с. Троїцьке, вулиця Рогозина, будинок 57 та за адресою: Миколаївська область, Новоодсський район, с. Троїцьке, вулиця Степова, будинок 23 (комплекс будівель та споруд в тому числі свинотоварна ферма, ангар для зернових культур, склади для зберігання матеріалів та іноді об'єкти. Нежитлові приміщення за вказаними адресами відповідно до свідоцтва про право власності па нерухоме майно від 05.10.2011 є власністю підприємства). В періоді з 01.06.2015 року по 30.04.2018 року підприємством до перевірки надано акти списаних будівельних товарів (матеріалів) на загальну суму 9789307,29 грн., в тому числі: за період з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року - 1135841,51 грн., за 2016 рік - 5615552,87 грн., за 2017 рік - 1642870,93 грн., за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року - 1395041,98 грн. В актах відображено номенклатуру списаних будівельних матеріалів, вартість окремої позиції, загальна сума, на який об'єкт списано, назва об'єкту будівництва та рахунок списання. Вказав, що на дату підписання акту перевірки документів та детальної розишфровки щодо здійснених ремонтних робіт, які підтверджують списання будівельних матеріалів не надано. Разом з тим, з запереченнями на акт перевірки від 25.07.2018 року №1811/14-29-14-01/32143136 ПП "ДУМІТРАШ" надано копії первинних документів, які визначені в акті перевірки, як відсутні стосовно списаних будівельних матеріалів на ремонтні роботи. В ході аналізу наданих разом із запереченнями документів встановлено, що в дефектних актах на модернізацію будівель та споруд визначено обсяг робіт, найменування робіт і витрат у кількості та одиницях виміру. У більшої частини актів відсутня інформація щодо дати їх складення, відсутні ПІБ, та посада відповідальної особи, яка їх затверджувала. В дефектних актах у графі «складено» та «перевірено» зазначено лише підпис та також не має ПІБ, посади відповідальної особи, яка складала та перевіряю обсяги дефектних робіт. В актах не має інформації про інших підприємств, інформація щодо укладених договорів з генпідрядником або з субпідрядником відсутня. Дані, які відображені в актах за формою №КБ-2в свідчать про те, що ПП «ДУМІТРАШ» здійснював роботи власними силами та не залучав сторонніх організацій для виконання будівельних робіт. В актах не зазначено номеру та дати виконаних робіт, тільки місяць. Таким чином, за результатами аналізу актів виконаних будівельних робіт за Формою №КБ-2в (поданих із запереченнями) з даними перевірки встановлено, що підприємство значно більше списує будівельних матеріалів у порівнянні з даними перевірки за вищевказаний період. Недостовірні дані по використаним будівельним матеріалам свідчать лише про документальне оформлення первинних документів з метою безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ. Також, вказав, що у підприємства відсутні трудові ресурси, які необхідні для виконання обсягів робіт з будівництва да загальну суму списаних будівельних матеріалів у сумі 9789307,29 грн. Значний обсяг операцій щодо списаних будівельних матеріалів нібито використаних підприємством для будівельних робіт нежитдових приміщень господарським способом (власними силами), передбачає значно більшого обсягу трудозатрат із відповідними фаховими знаннями. В зв'язку з цим ПП «ДУМІТРАШ» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна та відсутності працівників. ПП «ДУМІТРАШ» до заперечень надано первинні документи по контрагенту-постачальнику ТОВ «Псрвомайський "Райагробуд", який виконував для підприємства комплекс робіт з виготовлення та монтажу без каркасного ангару з власних матеріалів та не має ніякого відношення щодо списаних ПП «ДУМІТРАШ» будівельних матеріалів. Таким чином, за результатами аналізу первинних документів, а саме актів виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та інших документів підприємством відображені недостовірні дані, встановлено їх дефектність та невідповідність та наявність порушень щодо формування підприємством податкового кредиту, які не підтверджують фактичність ніби то списаних будівельних матеріалів. Тобто в порушення п.187.1 ст.187. п. 189.1 ст.189. п. 198.5 ст. 198 ПК України ПП «ДУМІТРАШ» не нараховано податкові зобов'язання на списані будівельні матеріали, які не пов'язані з гослодарською діяльністю підприємства. Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
16.07.2020 року за вх. № 14340 до Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач підтверджує позицію позивача, що наявність порушень та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №00070421401 від 17.08.2018 року Форми «В4» перебуває в прямій залежності від порушень, що були встановлені в попередніх розділах та знайшли своє відображення в податковому повідомленні-рішенні №00070431401 від 17.08.2018 року Форми «Р» про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 245 208 грн. 75 коп. (в т.ч. за основним зобов'язанням 1 796 167 грн. та за штрафними санкціями 449 041 грн. 75 коп.), а визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00070431401 від 17.08.2018 року Форми «Р» автоматично тягне за собою аналогічні наслідки й для податкового повідомлення-рішення №00070421401 від 17.08.2018 року Форми «В4».
Ухвалою від 12.08.2020 року суд ухвалив закрити підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою приватного підприємства "ДУМІТРАШ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 р. № 00070421401 та призначив справу № 400/2176/20 до судового розгляду по суті на 12 серпня 2020 року.
В судовому засіданні 12.08.2020 року предстаник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив.
В судовому засіданні, призначеному на 12.08.2020 року, представники сторін заявили про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд клопотання представників сторін задовольнив та на підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 21.06.2018 року №1894/14-29-03-01-28, №1895/14-29-03-01-28, виданих Головним управлінням ДФС у Миколаївській області головним державним ревізор - інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС в Миколаївській області Рябчиць Валентиною Петрівною, головним державним ревізор - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Миколаївській області Дорофєєвим Віталієм Владиславовичем, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, п. 75.1 ст. 75, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, на підставі наказу ГУ ДФС в Миколаївській області від 04.06.2018 року №1202, проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «ДУМІТРАШ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2015 року по 30.04.2018 року, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2015 року по 30.04.2018 року, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.05.2015 року по 30.04.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 30.04.2018 року.
Копію наказу ГУ ДФС в Миколаївській області від 04.06.2018 року №1202 надіслано платнику податків 11.06.2018 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З направленнями від 21.06.2018 року №1894/14-29-03-01-28, №1895/14-29-03-01-28 ознайомлено директора ПП "ДУМІТРАШ" ОСОБА_1 під підпис 26.06.2018 року.
Перевірку проведено з відома директора ПП "ДУМІТРАШ" ОСОБА_1 та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_2 .
Перевірка проводилась з 26.06.2018 року по 18.07.2018 року.
За результатами вказаної вище перевірки ГУ ДФС в Миколаївській області складено акт №1811/14-29-14-01/32143136 від 25.07.2018 року "Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП "ДУМІТРАШ" (код за ЄДРПОУ 32143136), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2015 року по 30.04.2018 року, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2015 року по 30.04.2018 року, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.05.2015 року по 30.04.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 30.04.2018 року, яким встановлено, зокрема, порушення ПП "ДУМІТРАШ":
- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.209.1, п.209.6, п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість загальної декларації в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 796 16,007 грн.;
- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.200.4 ст.200, п.209.1, п.209.6, п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищена суми від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 160 921,00 грн.;
- п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755, із змінами і доповненнями, в результаті чого не зареєстровано у ЄРПН податкові накладні по операціях з нарахування ПДВ на безкоштовні послуги, які надані підприємством своїм працівникам та списані будівельні матеріали на загальну суму 632 004,00 грн.;
- пп.168.1.2 п. 168.1, п. 168.4 ст. 168, пп.а) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 із змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 69027,35 грн.;
- п. 16 прим. 1 підр. 10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 зі змінами та доповненнями., а саме несвоєчасної сплати військового збору під час виплати заробітної плати у сумі 685,58 грн.
ПП "ДУМІТРАШ" надано до ГУ ДФС в Миколаївській області заперечення від 06.08.2018р. до акту перевірки №1811/14-29-14-01/32143136 від 25.07.2018 року.
ГУ ДФС в Миколаївській області надано відповідь на заперечення 06.08.2018 року, за результатами розгляду яких, до акту перевірки №1811/14-29-14-01/32143136 від 25.07.2018 року змін не внесено.
На підставі акта перевірки №1811/14-29-14-01/32143136 від 25.07.2018 року, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:
- №00070431401 від 17.08.2018 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 245 208 грн. 75 коп. (в т.ч. за основним зобов'язанням 1 796 167 грн. та за штрафними санкціями 449 041 грн. 75 коп.);
- №00070411401 від 17.08.2018 року про встановлення відсутності складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 632 004 грн. та застосування штрафу в розмірі 316 002 грн.;
- №00070421401 від 17.08.2018 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 160 921,00 грн.;
- №00070331307 від 17.08.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 25 005 грн. 47 коп.
- №00070321307 від 17.08.2018 року Форми «Д» про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 2 975 грн. 46 коп.
Не погодившись з висновками податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та прийнятими ГУ ДФС в Миколаївській області податковими повідомленнями-рішеннями від 17.08.2018 року №00070431401, №00070411401, №00070331307 та №00070321307, позивач оскаржив вказані рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у справі №400/2925/18 позов приватного підприємства "ДУМІТРАШ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 17.08.2018 року №00070431401 про збільшення ПП «Думітраш» грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 2245208,75 гривень, з яких 1796167 гривень за податковим зобов'язанням та 449041,75 гривень за штрафними санкціями та №00070411401 про застосування штрафу за відсутність складення або реєстрації податкових накладних на суму 316002 гривень. В задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 17.08.2018 №00070331307 та №00070321307 відмовлено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 року у справі № 400/2925/18 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року по справі за позовом приватного підприємства "Думітраш" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2018 року № 00070431401, №00070411401, №00070331307, №00070321307.
Не погодившись з висновками податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та прийнятим ГУ ДФС в Миколаївській області податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2018 року № 00070421401, позивач оскаржив вказане рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
ПП «Думітраш» зареєстровано юридичної особою Новоодеським районним управлінням юстиції 14.08.2002. Основними видами діяльності ПП «Думітраш» є оброблення насіння для відтворення, допоміжна діяльність у рослинництві, розведення свиней, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та інше.
Як вбачається з акту перевірки №1811/14-29-14-01/32143136 від 25.07.2018 року, перевіряючі дійшли висновку про те, щопозивачем занижено суми податку на додану вартість на загальну суму 1 796 167 грн., в тому числі по періодах:
- липень 2015 року у сумі 118148 грн.;
- серпень 2015 року у сумі 1839 грн.;
- вересень 2015 року у сумі 29002 грн.;
- жовтень 2015 року у сумі 39994 грн.;
- листопад 2015 року у сумі 2272 грн.;
- грудень 2015 року у сумі 582 грн.;
- січень 2016 року у сумі 3611 грн.;
- лютий 2016 року у сумі 7322 грн.;
- березень 2016 року у сумі 28179 грн.;
- квітень 2016 року у сумі 55081 грн.;
- травень 2016 року у сумі 30967 грн.;
- червень 2016 року у сумі 505664 грн.;
- липень 2016 року у сумі 4302 грн.;
- серпень 2016 року у сумі 188028 грн.;
- вересень 2016 року у сумі 89157 грн.;
- жовтень 2016 року у сумі 51716 грн.;
- листопад 2016 року у сумі 48819 грн.;
- грудень 2016 року у сумі 120401 грн.;
- липень 2017 року у сумі 263834 грн.;
- серпень 2017 року у сумі 12503 грн.;
- вересень 2017 року у сумі 38273 грн.;
- жовтень 2017 року у сумі 27696 грн.;
- листопад 2017 року у сумі 2786 грн.;
- грудень 2017 року у сумі 1538 грн.;
- січень 2018 року у сумі 1654 грн.;
- лютий 2018 року у сумі 122799 грн.
Перевіркою встановлено, що ПП «Думітраш» в періоди, що перевірявся закуповував будівельні матеріали, які в подальшому у бухгалтерському обліку списує на об'єкти, які знаходяться за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, вулиця Рогозина, будинок 57 та будинок 23 - комплекс будівель та споруд, в тому числі свинотоварна ферма, ангар для зернових культур, склади для зберігання матеріалів та інші об'єкти, які є власністю ПП «Думітраш». За період з 2015-2018 рік, підприємство списало будівельних матеріалів на загальну суму 9789307,29 гривень: арматура, цемент, клейковий суміш, кути, саморізи, бетон, газобетон та інше.
Контролюючий орган дійшов висновку, що ПП «Думітраш» не має право на податковий кредит, сплачений за придбані будівельні матеріали, оскільки, на думку контролюючого органу, відсутні докази використання цих матеріалів у ремонті чи будівництва, а за таких обставин зазначені витрати не пов'язані з господарською діяльність підприємства, а тому не можуть впливати на податковий облік платника податків.
Зазначений висновок обґрунтовано відповідачем тим, що в дефектних актах на модернізацію будівель та споруд визначено обсяг робіт, найменування робіт і витрат у кількості та одиницях виміру. У більшої частини актів відсутня інформація щодо дати їх складення, відсутні ПІБ, та посада відповідальної особи, яка їх затверджувала. В дефектних актах у графі «складено» та «перевірено» зазначено лише підпис та також не має ПІБ, посади відповідальної особи, яка складала та перевіряла обсяги дефектних робіт.
В актах виконаних робіт відсутня інформація про інших підприємств, інформація щодо укладання договорів з генпідрядником або субпідрядником. В актах не зазначено номеру та дати виконаних робіт, тільки місяць. За даними перевірки в період з червня 2015 року по квітень 2018 року, згідно документів наданих до перевірки, списання будівельних матеріалів в бухгалтерському обліку проводилося щомісячно. А згідно актів виконання будівельних робіт за формою КБ-2в, ремонт та будівництво об'єктів здійснювалось у грудні 2015, грудні 2016 та грудні 2017 років.
Згідно штатного розкладу ПП «Думітраш» на підприємстві працює 36 осіб, серед яких наступні посади: директор, головний бухгалтер, керуючий с/г дільницею, агроном, інженер з охорони праці, медпрацівник, тракторист, водій, слюсар, охоронець, свинар, робітники низько кваліфікованих ручних робіт, кухонний працівник.
Таким чином, на думку контролюючого органу, у підприємства відсутні трудові ресурси, які необхідні для виконання обсягів робіт з будівництва на загальну суму списаних будівельних матеріалів у сумі 9789307,29 гривень. Значний обсяг операцій щодо списаних будівельних матеріалів нібито використаних підприємством для будівельних робіт нежитлових приміщень господарським способом (власними силами), передбачає значно більшого обсягу трудовитрат із відповідними фаховими знаннями. В зв'язку з цим ПП «Думітраш», на думку відповідача, не могло фактично здійснювати господарські операції з врахування часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна та відсутності працівників. В зв'язку з великим обсягом площ земельних ділянок, що обробляються, вирощування тваринництва (свинотоварна ферма) зазначена кількість трудового персоналу не могла фактично здійснювати на підприємстві ще й будівельні роботи господарським способом. ПП «Думітраш» не надано документів, які свідчать про залучення сторонніх підрядних організацій для виконання робіт.
З таким висновком відповідача суд погодитись не може з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач здійснював будівельні роботи власними силами у господарський спосіб. Директор підприємства Чєрнеуціан В.М. має будівельну освіту за фахом «промислове і цивільне будівництво», а характер будівельних та ремонтних робіт, які проводилися власними силами підприємством, та на які було списано відповідні спірні будівельні матеріали не потребують взагалі будь-яких спеціальних знань та високої кваліфікації. Будь-яка людина розуміється як пофарбувати стіни чи перекрити дах.
ПП «Думітраш» є сільськогосподарським підприємством, специфіка якого передбачає сезонне навантаження на працівників. Але, у підприємстві на постійній основі працює 36 осіб, для яких не весь рік є роботи за спеціальністю. Підприємство мало можливість використовувати наявні у нього трудові ресурси для проведення модернізації власної матеріальної бази, без залучення сторонніх підрядників, з метою економії коштів. Окрім трудових ресурсів, у підприємства є відповідний вантажний транспорт, екскаватор, дві стріли гідравлічні тракторні модифіковані та інше обладнання.
Щодо недоліків у первинних документах, суд зазначає, що специфіка проведення ремонт-будівельних робіт власними силами, на відміні від проведення таких робіт підрядною організацією полягає в тому, що низка документів (таких, як дефектні акти, відомості ресурсів, акти за формою КБ-2в) взагалі носять не обов'язковий, а факультативний характер. При проведенні робіт власними силами, акти приймання-передачі за формою КБ-2в не передбачені. Мінрегіонбуд у листі від 12.01.2012 №7/15-488 зазначив, що за об'єктами, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування (не бюджетні кошті), застосування примірних форм, затверджених ДСТУ, обумовлюють договором підряду. У випадках проведення модернізації та реконструкції власними засобами, складаються акти за формою ОЗ-2. Позивачем складалися зазначені акти КБ-2в виключно до власного внутрішнього обліку виконаних робіт. Зазначені відповідачем розходження виникли в результаті вибіркового підходу до результатів перевірки. Акти за формою КБ-3 складалися по окремим об'єктам не щомісяця, а наприкінці року. Таким чином, у первинній бухгалтерській документації відображено дати фактичного списання товарів (будівельних матеріалів) зі складу підприємства, в той час як у актах КБ-2в зазначено вартість тих самих матеріалів, але використаних за певний період, за який видано акт.
Первинними документами, які у достатній мірі підтверджують здійснення господарських операцій є акти списання будівельних матеріалів, акти приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів за формою ОЗ-2.
Стосовно кошторисної документації та недоліків у її оформленні суд зазначає, що вона складалася з суто інформативною метою для розрахунку обсягів необхідних для проведення робіт матеріалів та кількості людино-годин.
Судом встановлено, що вказана документація була надана відповідачеві разом із запереченнями на Акт перевірки, а потім і разом із цією скаргою з метою пояснення органу ДФС України центрального рівня змісту та обсягів ремонтно-будівельних робіт, які проводилися протягом 2015-2018 р.р.
Висновок відповідача про документальне оформлення первинних матеріалів з метою безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ є необґрунтованим, оскільки первинними бухгалтерськими документами, а саме актами списання товарів підтверджується факт списання будівельних матеріалів та актами за формою ОЗ-2 підтверджується факт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів позивача.
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.44.1. ст. 44 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.44.2. ст. 44 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до п.44.6. ст.44 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Пункт 185.1 ст. 185 ПК України визначає об'єкт оподаткування ПДВ. Зокрема, до об'єкту оподаткування включаються: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу (п. 187.1 ст. 187 ПК України).
Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ст. 189 ПК України).
Відповідно до пункту 198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Зі змісту норми, викладеної у пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України випливає, що у Позивача, який придбав товари, використані у подальшому для проведення власними силами ремонтно-будівельних робіт на об'єктах, які належать до необоротних активів, виникло право на формування податкового кредиту.
Відповідно до п. «б» п.ст.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1. цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України платник податків має право на податковий кредит із ПДВ у сумі податку, сплаченого (нарахованого) у вартості послуг із ТО, ремонту та поліпшень, а також у вартості запчастин, матеріалів і т. п., придбаних для виконання даних робіт за правилом першої події.
Враховуючи, що позивачем використовувалися придбані будівельні матеріали для ремонту свинотоварної ферми, ангару для зернових культур, склади для зберігання матеріалів та інші об'єкти та ін., тобто об'єктів нерухомості, які є виробничими основними засобами, прямо пов'язані з господарською діяльність підприємства, він має право на врахування сплачених коштів у власному податковому обліку в якості податкового кредиту.
Відповідачем не заперечується факти придбання позивачем будівельних матеріалів та сплати за них ПДВ. Також, не заперечується цивільна та податкова дієздатність контрагентів позивача, на користь яких ними був сплачений ПДВ. Не викликає сумнівів у контролюючого органу і підтвердження первинними документами операцій з придбання будівельних матеріалів позивачем.
Всі висновки контролюючого органу грунтуються лише на невизнанні факту використання позивачем зазначених будівельних матеріалів під час ремонту основних засобів.
Суд з таким твердженням відповідача погодитися не може, оскільки позивачем надані як перевіряючим так і суду акти списання та актами за формою ОЗ-2, якими підтверджується факт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів позивача.
Суд зазначає, що саме зазначені два документи є достатніми для підтвердження виконання будівельних робіт власними силами. У будь-якому разі, невідповідності на які вказує відповідач у актах форми КБ-2в, не можуть вплинути на оцінку зазначеної господарської операції, оскільки вони по-перше не є обов'язковими у цьому випадку, а по-друге, відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Наведений контролюючим органом розрахунок необхідного робочого часу для виконання будівельних робіт, на думку суду, є непереконливим. Крім того, контролюючим органом взагалі не заперечується той факт, що фактично будівельні роботи з ремонту відповідних основаних засобів були виконані.
Отже, позивачем використовувались будівельні матеріали, які придбані зі сплатою податкового кредиту для поліпшення основних засобів, які використовуються ним у господарської діяльності. Зазначені факти підтверджені належними документами. А та обставина, в якій спосіб були проведенні ремонтні та будівельні роботи, чи власними силами, чи підрядної організацією, чи навіть в порушенням вимог законодавства з використанням готівкових коштів з неоформленими найманими працівниками чи підрядниками, є другорядними та не впливає на право позивача на врахування сплачених коштів у податковому кредиті.
Позивач не враховував у власному податковому обліку витрати на заробітну плату чи оплату підрядника за ремонтні та будівельні роботи, а тому, у цьому випадку не важливим характер таких відносин. Факт виконання таких робіт, у будь-якій спосіб, відповідач не спростував.
Натомість, надані позивачем акти списання та форми ОЗ-2 є достатніми доказами на підтвердження проведення таких робіт.
Перевіркою встановлено, що ПП «Думітраш» для ведення господарської діяльності використовує основні засоби, в том числі об'єкт нерухомого майна-комплекс будівель та споруд загальною площею 1712,2 кв.м., яке розташоване за адресою: Миколаївська області, Новоодесьткий район, с. Троїцьке, вулиця Степова, 23. В складову частину об'єкту нерухомого майна входить нежитлове приміщення: їдальня загальної площею 240 кв.м.
В періоді, що перевірявся підприємство використовувало їдальню як нежитлове приміщення для підігріву та прийому харчів для працівників. В штатному розкладі підприємства рахується постійний кухарний працівник зі встановленням місячним окладом заробітної плати. В їдальні встановлена електрична плита. ПП «Думітраш» забезпечує роботу їдальні та надає безкоштовні послуги, які пов'язані з харчуванням працівників. Собівартість понесених витрат, які складаються з послуг електроенергії, амортизаційних відрахувань, нарахованої заробітної плати, відрахування на пенсійне забезпечення увійшли до складу загальних витрат та відображені у звітах Ф№2 про фінансові результати за період, що перевірявся.
Основним видом діяльності ПП «Думітраш» є вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції. У перевіреному періоді ПП «Думітраш» було зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість: з 20.08.2002 по 31.12.2016, свідоцтво від 20.08.2002 анульовано за рішенням контролюючого органу у зв'язку з втратою чинності спеціального режиму оподаткування ПДВ. З 01.01.2017 по 30.04.2018 свідоцтво №20031376 видане контролюючим органом від 01.01.2017 - діюче.
У свідоцтвах суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, виданих ПП «Думітраш», не зазначено вид діяльності, який відповідає про надання викладених вище послуг - безкоштовне харчування працівників. Тому, на думку відповідача, вартість наданих безкоштовних послуг, пов'язаних з харчуванням працівників підприємство мало відобразити у загальній декларації. Операції з надання послуг своїм працівникам сільськогосподарське підприємство повинно відображати в рядку 1 загальної декларації з ПДВ, де об'єктом оподаткування ПДВ є операція платників податків з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Суд зазначає, що оскільки ці витрати були понесені позивачем у зв'язку із реалізацією свого обов'язку з забезпечення можливості прийому їжі працівниками під час перерви протягом робочого дня.
Позивач пояснив, що користування їдальнею передбачено умовами чинного колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ПП «Думітраш» від 08.01.2014 року. Передбачене цим пунктом безкоштовне одноразове харчування реалізувалося у формі надання працівникам можливості підігріву самостійно приготованої їжі на електричній плиті та її прийому у приміщенні їдальні.
Відповідно до п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
У цьому випадку суд не вбачає жодної підстави, визначеної ст.185 Податкового кодексу України для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
Той факт, у сільськогосподарського підприємства облаштовано спеціальне приміщення для прийняття їжі протягом дня працівниками цього підприємства, жодним чином не свідчить, що це є операціями з надання послуг їдальні.
Місце приймання їжі, обладнання пристроєм для розігріву, не є послугою позивача, яку він надає своїм найманим працівникам. Це є елементом облаштування робочого місця та умовами праці найманого працівника.
Відповідно до ст.66 Кодексу законів України про праці працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.
На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу.
Відповідно до матеріалів перевірки не встановлено, що ПП «Думітраш» надав саме послуги з харчування найманих працівників, а саме виготовляв їжу та передавав оплатно чи безоплатно робітникам.
Судом встановлено, що позивач лише надав можливість користування робітникам власним приміщенням та обладнанням, для задоволення свої потреб. Це жодним чином не може вважатися надання послуги у розумінні Податкового кодексу України.
Разом з тим, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у справі №400/2925/18 за позовом приватного підприємства "ДУМІТРАШ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 17.08.2018 року №00070431401 про збільшення ПП «Думітраш» грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 2245208,75 гривень, з яких 1796167 гривень за податковим зобов'язанням та 449041,75 гривень за штрафними санкціями та №00070411401 про застосування штрафу за відсутність складення або реєстрації податкових накладних на суму 316002 гривень.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 року у справі № 400/2925/18 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року по справі за позовом приватного підприємства "Думітраш" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2018 року № 00070431401, №00070411401, №00070331307, №00070321307.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що ПП "ДУМІТРАШ" мав право на податковий кредит із ПДВ у сумі податку, сплаченого (нарахованого) у вартості послуг із ТО, ремонту та поліпшень, а також у вартості запчастин, матеріалів і т. п., придбаних для виконання даних робіт за правилом першої події.
Крім того, рішенням від 18 лютого 2019 року у справі №400/2925/18 встановлено, що ПП «Думітраш» не надав послуги з харчування найманих працівників, а лише надав можливість користування робітникам власним приміщенням та обладнанням, для задоволення своїх потреб.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив, і не довів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу даної позовної заяви майнового характеру у розмірі 2413,83 грн. згідно платіжного доручення від 03.06.2020 року №591.
Таким чином, оскільки вимоги позивача про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення судом задоволені, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2413,83 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов приватного підприємства "ДУМІТРАШ" (вул. Степова, 23, с. Троїцьке, Новоодеський район, Миколаївська область, 56610, ідентифікаційний код 32143136) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 00070421401 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00070421401 від 17.08.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) на користь приватного підприємства "ДУМІТРАШ" (вул. Степова, 23, с. Троїцьке, Новоодеський район, Миколаївська область, 56610, ідентифікаційний код 32143136) судові витрати в розмірі 2413,83 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.08.2020 року.
Суддя Г. В. Лебедєва