справа №380/6798/20
про залишення позовної заяви без руху
26 серпня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Вимоги до оформлення письмових доказів визначені у статті 94 КАС України, відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).
Додані позивачем до позовної заяви додатки для відповідача не містять вищезазначених відміток.
На виконання вимог частини п'ятої статті 94 КАС України позивачу слід завірити належним чином додані до позовної заяви копії доказів для відповідача.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Предметом розгляду у справі є вимога відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 05.06.2018 №Ф-64827-17.
Позивач зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі № 380/2327/20, яке залишеного без змін постановою Восьмого Апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.07.2018 №Ф-64827-17У.
Зазначає, що, судовим рішенням у даній справі встановлені обставини щодо відсутності обов'язку нараховувати та сплачувати єдиний внесок у період 2017-2018 роки, у зв'язку з тим, що позивач не займався підприємницькою діяльністю, а єдиний внесок за позивача в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець.
Вважає, що вимога від 05.06.2018 №Ф-64827-17 на суму 7 598 грн також є протиправною та прийнятою з порушенням чинного законодавства.
Позивач вказує, що саме у день набрання законної рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі № 380/2327/20 (20.07.2020) він дізнався про відсутність у контролюючого органу правових підстав для нарахування йому єдиного соціального внеску за період з 2017 по 2018 рік, і відповідно про порушення своїх прав та інтересів, що виразилося у безпідставному формуванні вимог про сплату боргу (недоїмки), та незаконному стягненні з нього боргу по єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З огляду на наведене суддя зазначає таке.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною першої статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Отже облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає Закон № 2464-VI.
У відповідності до вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно з абзацом 4-10 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Отже, вказаними нормами визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманим рішенням про нарахування пені та застосування штрафів, згідно яких платник єдиного внеску може оскаржити вимогу (рішення) контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня отримання в адміністративному чи судовому порядку.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №480/1192/19.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позовну заяву згідно штампу поштового відділення на конверті позивачем відправлено 17.08.2020. Вказане свідчить, що позивачем пропущено встановлений Законом №2464-VI десятиденний строк звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем до позовної заяви не долучено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та відповідних доказів.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 160, 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.
Керуючись ст.ст. 94, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Позивачу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018):
- належним чином завірених доданих до позовної заяви копій доказів для суду та відповідача або шляхом завіряння наявних у матеріалах справи копій доказів в приміщені суду;
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Хома