26 серпня 2020 року № П/320/665/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 від 02.10.2019 №494, від 04.11.2019 №547 та від 02.12.2019 №604;
- скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , які були видані внаслідок видання протиправних наказів від 02.10.2019 №494, від 04.11.2019 №547 та від 02.12.2019 №604, а саме рішення про позбавлення частини грошового забезпечення та рішення щодо клопотання про пониження позивача у посаді (протокол засідання атестаційної комісії від 16.01.2020).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.01.2020 під час розгляду атестаційною комісією військової частини НОМЕР_1 оцінної карти ОСОБА_1 за 2019 рік, з'ясувалось, що протягом 2019 року відповідач тричі притягав позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі наказів від 02.10.2019 №494, від 04.11.2019 №547 та від 02.12.2019 №604. При цьому, перелічені накази стали підставою для позбавлення позивача частини грошового забезпечення та прийняття рішення про пониження його у посаді.
На думку позивача, спірні накази є протиправними та не обґрунтовуються законним чином. Пояснив, що службове розслідування, за результатами якого виданий наказ від 02.10.2019 №494 було проведено з порушенням законодавства, а саме, висновки службового розслідування не ґрунтуються на фактичних обставинах та не підтверджуються належними доказами. Зазначив, що з матеріалами розслідування його не ознайомили, копії матеріалів не надали та не ознайомили з висновками службового розслідування (не ознайомлено з актом проведення розслідування). Також, до відома ОСОБА_1 взагалі не були доведені оскаржувані накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності під підпис, що позбавило позивача права на належний захист своїх інтересів.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, не скористався, із відзивом до суду не звертався.
Ухвалою суду від 03.02.2020 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.
06 травня 2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 20.05.2020 сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились. Разом з цим, матеріали справи містять заяву позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження, тому суд, керуючись приписами статті 205 КАС України, перейшов у письмове провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2019 №388, відповідно до рапорту офіцера відділення морально-психологічного забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 30.07.2019, призначено службове розслідування щодо не усунення недоліків, виявлених під час перевірки морально-психологічного забезпечення у військовій частині майором ОСОБА_3 (а.с. 25).
У відповідності до розписки позивача, він ознайомлений із зазначеним наказом 06.09.2019.
Згідно змісту акту службового розслідування від 02.10.2019, обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування, є наступними (а.с. 28-30).
08 липня 2019 року робочою групою повітряного командування "Центр" під час перевірки окремих питань стану повсякденної діяльності та організації несення бойового чергування у військовій частині НОМЕР_2 встановлено, що план морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 на місяць відпрацьований з порушенням вимог організаційно-методологічних вказівок щодо організації морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України на 2019 рік.
17 липня 2019 року під особистий підпис майору ОСОБА_1 було вручено план усунення недоліків, виявлених під час перевірки, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2019.
31 липня 2019 року під час перевірки усунення недоліків встановлено, що вказані недоліки майор ОСОБА_1 не усунув.
Заступник командира військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення майор ОСОБА_1 пояснення, чому він не виправив вказані недоліки, не надав.
На підставі вищенаведеного, за результатами службового розслідування, відповідачем прийнято наказ від 02.10.2019 №494, яким, за низьку виконавчу дисципліну заступника командира військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення майора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено "Догану" (а.с. 50).
Також, наказами відповідача від 04.11.2019 №547 та від 02.12.2019 №604, заступнику командира військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення майора ОСОБА_1 оголошено догани (а.с. 18-22).
Так, пунктом 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2019 №547 наказано заступнику командира військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення майору ОСОБА_1 за порушення ст. 45 Дисциплінарного статуту, а саме за не відпрацювання телеграми №127 від 07.10.2019 "Про надання доповіді про військовослужбовців щодо яких було складено протоколи про вчинення військового адміністративного правопорушення за 2019 рік", порушення вимог та термінів відпрацювання телеграми №128 від 21.10.2019 "Про надання донесення про морально-психологічний стан військової дисципліни у військовій частині, за формою №3, №4" та телеграми №135 від 24.10.2019 "Вимоги до відпрацювання донесень з морально-психологічного забезпечення", оголошено "Догану" (а.с. 18-20).
Пунктом 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2019 №604 наказано заступнику командира військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення майору ОСОБА_1 за порушення ст. 45 Дисциплінарного статуту, а саме за не відпрацювання телеграми №157 від 21.11.2019 "Про надання копії справи про військове адміністративне правопорушення вчинене капітаном ОСОБА_4 , командиром окремого радіолокаційного взводу військової частини НОМЕР_2 ", оголошено "Догану".
Заступнику командира військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення майору ОСОБА_1 за порушення ст. 45 Дисциплінарного статуту, порушення вимог та термінів відпрацювання телеграми №128 від 21.10.2019 "Про надання донесення про морально-психологічний стан військової дисципліни у військовій частині, за формою №3, №4" та телеграми №135 від 24.10.2019 "Вимоги до відпрацювання донесень з морально-психологічного забезпечення", оголошено "Догану" (а.с. 21-22).
У зв'язку із прийняттям вищенаведених наказів, позивачу виплачувалась премія у зменшених розмірах на 10% та 20% (накази від 04.12.2019 №609 та від 05.11.2019 №549), а також прийнято рішення про клопотання щодо пониження позивача у посаді, оформлене протоколом засідання атестаційної комісії військової частини НОМЕР_1 від 16.01.2020 №2.
Позивач вважає, що накази військової частини НОМЕР_1 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та прийняті на їх підстави рішення є протиправними та порушують його права, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з п. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. №551-XIV, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно з п. 83, 84, 85, 86, 87 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджено наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 р. № 608.
Згідно з п. 1, 3, 8, 9, 12, 13 р. ІІІ Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування.
Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Згідно з п. 3 р. IV Порядку №608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Згідно з п. 1 р. V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У відповідності до пункту розділу VІ Порядку № 608, дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Згідно з вимогами п. 3 розділу VІ Порядку № 608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Судовим розглядом справи встановлено, що всупереч наведеному вище, відповідачем не було забезпечено вказані вище права позивача під час організації та проведення службового розслідування на підставі наказу від 05.08.2019 №388, а також під час видання наказів від 04.11.2019 №547 та від 02.12.2019 №604.
Зокрема, ОСОБА_1 не було доведено до відома його права та обов'язками під час проведення службового розслідування, не надано можливість ознайомитись з актом службового розслідування та не доведено під підпис накази про притягнення до відповідальності.
Матеріали справи та надані відповідачем докази свідчать лише про ознайомлення 06.09.2019 (через місяць після видання) позивача із наказом про призначення службового розслідування від 05.08.2019 №388. У той же час, матеріали службового розслідування по факту низької виконавчої дисципліни військовослужбовця не містять доказів про ознайомлення позивача із ходом розслідування та прийнятих під час його проведення рішень.
Військовою частиною надано акт про відмову надання пояснень, який не містить дати його прийняття та опису обставин, за яких особа відмовилась від надання пояснень.
При цьому, не зважаючи на акт про відмову надання пояснень, матеріали службового розслідування містять аркуш бесіди з майором ОСОБА_1 від 06.09.2019, з якого неможливо встановити зміст та підстави бесіди, оскільки темою бесіди вказано загальне посилання на норму Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо завдань та обов'язків заступника командира бригади (полку, окремого батальйону) з морально-психологічного забезпечення.
Разом з цим, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.10.2019 №494 "Про результати службового розслідування" не був доведений до відома позивача, про що свідчить відсутність його особистого підпису та не оформлення акту про відмову. Вказана обставина жодним чином не заперечувалась відповідачем у ході розгляду справи та не спростовувалась будь-якими доказами.
До відома позивача також не були доведені накази командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2019 №547 "Про підсумки стану військової дисципліни у військовій частині НОМЕР_1 в жовтні 2019 року" та від 02.12.2019 №604 "Про підсумки стану військової дисципліни у військовій частині НОМЕР_1 в листопаді 2019 року" у частині оголошення майору ОСОБА_1 догани.
Дослідивши вказані накази, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Статтею 98 Дисциплінарного статуту визначено, що під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Отже, підставою притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності є невиконання (неналежного виконання) службових обов'язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку. Рішенню про накладення дисциплінарного стягнення повинно передувати встановлення: вини військовослужбовця у вчиненні проступку, характеру, обставин вчинення правопорушення, його наслідки. При цьому за приписами перелічених вище норм доведеність вини особи для накладення дисциплінарного стягнення є обов'язковою умовою.
Як убачається із наказів від 04.11.2019 №547 та від 02.12.2019 №604, пунктом 4 кожного з наказу майору ОСОБА_1 оголошено догану за не відпрацювання телефонограм №127 від 07.10.2019, №128 від 21.10.2019, №135 від 24.10.2019, №157 від 21.11.2019.
Суд зазначає, що відповідачем ні в оскаржуваних наказах, ні під час розгляду справи не обґрунтовано, які дії мав вчинити позивач, але не вчинив, з виконання функціональних обов'язків, які причини та умови такої бездіяльності, що саме було підставою для висновків відповідача про незадовільну роботу позивача. Жодного доказу та пояснень про те, що позивач не відпрацював телеграми №127 від 07.10.2019, №128 від 21.10.2019, №135 від 24.10.2019, №157 від 21.11.2019 суду не надано.
Між тим, суд двічі витребовував у відповідача докази та пояснення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі оскаржуваних наказів.
Водночас, суд наголошує, що двома наказами №547 та №604, командир військової частини НОМЕР_1 наклав на позивача ідентичні дисциплінарні стягнення у виді догани за одні й ті самі порушення, що є недопустимим в силу статей 86,91 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
Зокрема, пунктом 4 наказу №547 та другим абзацом пункту 4 наказу №604, позивачу оголошено догану за порушення ст. 45 Дисциплінарного статуту, порушення вимог та термінів відпрацювання телеграми №128 від 21.10.2019 "Про надання донесення про морально-психологічний стан військової дисципліни у військовій частині, за формою №3, №4" та телеграми №135 від 24.10.2019 "Вимоги до відпрацювання донесень з морально-психологічного забезпечення", оголошено "Догану".
Таким чином, всупереч приписам ч.7 ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, п.3 розділу IV наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, позивач був позбавлений можливості давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування осіб, яким відомо обставини, що стосуються правопорушення, був позбавлений можливості порушувати клопотання про витребування та доручення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації, був позбавлений можливості висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять, адже не був ознайомлений з актом службового розслідування.
Таким же чином, не доведення до позивача під підпис наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, позбавило його права протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику).
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом прийняття спірних наказів, діяв не на підставі і у спосіб, що визначені законами України, що свідчить про протиправність останніх та необхідність їх скасування. При цьому, суд звертає увагу, що наказ від 04.011.2019 №547 та наказ від 02.12.2019 №604 стосується не лише притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку із чим, є протиправними та підлягають скасуванню лише у частині оголошення майору ОСОБА_1 догани.
Суд також зазначає, що на підставі вищенаведених наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем прийняті рішення про позбавлення ОСОБА_1 частини грошового забезпечення та рішення про клопотання щодо пониження у посаді.
Відтак, позовні вимоги у частині скасування рішення про позбавлення частини грошового забезпечення та рішення щодо клопотання про пониження позивача у посаді (протокол засідання атестаційної комісії від 16.01.2020), є похідними та підлягають задоволенню.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про незаконність дій відповідача, а позовні вимоги визнає такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.10.2019 №494 "Про результати службового розслідування".
Визнати протиправним та скасувати пункт 4 розпорядчої частини наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2019 №547 "Про підсумки стану військової дисципліни у військовій частині НОМЕР_1 в жовтні 2019 року".
Визнати протиправним та скасувати пункт 4 розпорядчої частини наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2019 №604 "Про підсумки стану військової дисципліни у військовій частині НОМЕР_1 в листопаді 2019 року".
Визнати протиправним та скасувати рішення про клопотання щодо пониження у посаді ОСОБА_1 , оформлене протоколом засідання атестаційної комісії військової частини НОМЕР_1 від 16.01.2020 №2.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2019 №609 "Про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих підрозділів премії за листопад 2019 року" у частині виплати премії ОСОБА_1 у зменшених розмірах на 10%, від максимальних фіксованих розмірів, визначених додатком 3 рішення Міністерства оборони України від 28.12.202018 №248/9240.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2019 №549 "Про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих підрозділів премії за жовтень 2019 року" у частині виплати премії ОСОБА_1 у зменшених розмірах на 20%, від максимальних фіксованих розмірів, визначених додатком 3 рішення Міністерства оборони України від 28.12.202018 №248/9240.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.