26 серпня 2020 року м. Київ № 320/4292/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку та стягнення недоплаченої пенсії ОСОБА_1 , інваліду 2 групи, потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 13.09.2010 №2-1367/2010, 17.12.2010 №2-а-2522/2010, 07.02.2011 №2-а-655/2011, з урахуванням виплачених сум, з листопада 2011 року (з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за період перерахунку); стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсії відповідно до постанов Іванківського районного суду Київської області від 13.09.2010 №2-1367/2010, 17.12.2010 №2-а-2522/2010, 07.02.2011 №2-а-655/2011, з урахуванням виплачених сум, з листопада 2011 року (з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за період перерахунку); допущення негайного виконання рішення суду у межах за один місяць, у зв'язку з чим зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області негайно провести нарахування та виплату з урахуванням вже виплачених сум та з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за період перерахунку.
Позов мотивовано безпідставністю зупинення відповідачем виплати з листопада 2011 року пенсії позивачу, як інваліду 2 групи, потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС і категорії, на виконання постанов Іванківського районного суду Київської області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано. Ухвалу суду від 25.05.2020 про відкриття провадження у справі, направлену на офіційну електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, отримано відповідачем 26.05.2020, що підтверджується витягом з електронної пошти Київського окружного адміністративного суду про отримання електронного листа.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та вкладкою до нього від 08.04.2003 № НОМЕР_3 .
Згідно довідки серії КИО-І №187526, позивачу встановлено з 01.04.2003 довічно інвалідність другої групи в зв'язку із захворюванням, пов'язаним із впливом аварії на ЧАЕС.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 13.09.2010 у справі №2-1367/2010, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області по призначенню, перерахунку та сплаті пенсії ОСОБА_1 , зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з встановлених розмірів 8-ми мінімальних пенсій за віком згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 50 зазначеного Закону за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 та вирішено стягнути перераховані кошти.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 17.12.2010 у справі №2-а-2522/2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити перерахунок та стягнути перераховану доплату як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 у розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 06.06.2010 з урахуванням проведених виплат.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 07.02.2011 у справі №2-а-655/2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2012, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 відповідно до статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основної пенсії із розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії із розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 25.07.2010 з урахуванням вже виплачених сум.
Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою від 24.12.2019 про поновлення виплати пенсії з часу припинення по теперішній час на підставі зазначених судових рішень.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 03.01.2020 №21/103 позивачу повідомлено про проведення виплат, передбачених статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до постанов Уряду №745 та №1210.
Вважаючи безпідставним зупинення відповідачем виплати з листопада 2011 року пенсії на виконання постанов Іванківського районного суду Київської області, позивач звернулась з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон №796-XII).
Відповідно до статті 39 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин), громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата (частина перша).
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати (частина друга).
Згідно статті 49 Закону №796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин), визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
З матеріалів справи убачається, що на підставі рішень Іванківського районного суду Київської області від 13.09.2010 у справі №2-1367/2010, від 17.12.2010 у справі №2-а-2522/2010, від 07.02.2011 у справі №2-а-655/2011, встановлено право позивача на перерахунок пенсії, виходячи з встановлених розмірів 8-ми мінімальних пенсій за віком згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на доплату як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 №3491-VI (далі по тексту - Закон №3491-VI), яким розділ VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4 наступного змісту - «установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) положення пункту 4 розділу VІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік».
Законами України про Державний бюджет України на 2012 рік та на 2013 рік передбачено аналогічні пункту 4 розділу VІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» положення щодо застосування окремих норм, зокрема, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на відповідні роки.
На виконання вимог Закону №796-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі по тексту - Порядок №1210).
Відповідно до пункту 13 Порядку №1210, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам IІ групи - 40 відсотків.
01.01.2014 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 №719-VII, прикінцевими положеннями якого не встановлювалось будь-яких обмежень щодо застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями Закону №796-ХІІ.
Законом України від 31.07.2014 №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі по тексту - Закон №1622-VII), розділ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.01.2014 №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 6-7, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік. Закон №1622-VII набрав чинності 03.08.2014.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надано повноваження встановлювати інші, ніж передбачено статтями 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - з 03.08.2014.
У період з 1 січня по 2 серпня 2014 року правове регулювання відносин щодо виплати підвищення до пенсії та додаткової пенсії особам, які мають статус осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими законами, крім Закону №796-XII, не встановлювалось.
Відтак, у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 виплата позивачу пенсії по інвалідності мала здійснюватись відповідно до статті 54 Закону №796-XII в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю позивача, мала здійснюватись відповідно до статті 50 Закону № 796-XII у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а також мала здійснюватись щомісячна доплата до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 39 Закону № 796-XII.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 розмір підвищення до пенсії, додаткової пенсії та доплат до пенсії був обчислений у розмірі, що не відповідає вимогам статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відтак позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, до 01.01.2014 та з 03.08.2014 розмір пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначався Кабінетом Міністрів України в інших розмірах, ніж передбачено, в тому числі, статтями 39, 50, 54 Закону №796-ХІІ.
Тому, підлягають задоволенню лише позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати основної і додаткової пенсії позивачу згідно статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно та в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити позивачу державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат , відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно абзацу другого частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів - громадян, віднесених до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідно звільнений від сплати судового збору. Оскільки сторонами не надано доказів понесення ними інших судових витрат, будь-які судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо здійснення перерахунку та виплати основної і додаткової пенсії ОСОБА_1 згідно статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат , відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 26 серпня 2020 року.