про залишення позовної заяви без руху
20 серпня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1894/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Жирош С.Ю.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Коваленко О.М.
представника відповідача - Чубелка О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області згідно якого просив суд: 1. Визнати незаконним та скасувати наказ № 2097 від 25.10.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з органів поліції; 2. визнати незаконним та скасувати наказ ГУ НП В Закарпатській області № 221 о/с від 26.10.2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 з Національної поліції; 3.поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Також у позовній заяві позивач зазначає, що ним було подано аналогічну позовну заяву до Закарпатського окружного адміністративного суду. З Єдиного державного реєстру судових рішень позивачу стало відомого про повернення позовної заяви , хоча ні матеріали позовної заяви ні самої ухвали на час звернення до суду позивачем не отримано. Враховуючи викладене, та на підставі того що строк оскарження рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності фактично не є пропущений так як першочерговий позов було подано вчасно, в межах строку оскарження, а тому позивач просив строк оскарження Постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності поновити та рахувати з дня коли позивач та представник позивача довідались про наявність ухвали про повернення позовної заяви, тобто з 25.12.2019 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаною заявою.
При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі судом ні з позовної заяви, ні з поданих позивачем доказів неможливо було встановити, коли саме позивач дізнався або коли повинен був дізнатися про існування вищевказаного оскаржуваного ним наказу, а тому на момент відкриття провадження у даній справі судом не встановлено пропуск строку, визначеного ст. 122 КАС України для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
В ході проведення судового розгляду у справі позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та наданих до неї письмових доказів.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов та доданих до нього письмових доказів. Крім того зазначила, що позивачу було відомо про порушення його прав та інтересів з 02.11.2019 року, оскільки оскаржувані позивачем накази були направлені на адресу позивача по справі рекомендованим листом з повідомлення про вручення 29.10.2019 року за вих.№8800021724888 і вручені позивачу 02.11.2019 року.
Натомість, позивач зазначив, що жодних наказів від відповідача не отримував, а ознайомився з оскаржуваними наказами та отримав витяги з таких лише 22.11.2019 року, про що свідчить його особистий підпис на оскаржуваних наказах оригінали яких знаходяться у відповідача, і саме з цього часу у позивача виникло право на оскарження таких протягом строку визначеного ст. 122 КАС України.
Розглянувши матеріали даної адміністративної справи, заслухавши думку представників сторін з приводу строків звернення до суду із даним позовом, суд приходить до наступних висновків.
Частинами першою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України " Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до преамбули вищезазначеного статуту встановлено, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною 1 статті 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Такий строк в даному випадку визначений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який є спеціальним для такої категорії справ.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом оскарження є визнання протиправним та скасування наказу № 2097 від 25.10.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з органів поліції.
Таким чином, беручи до уваги те, що спір між сторонами виник у зв'язку з проходженням позивача служби в органах Нацполіції, тому такий віднесений до спорів з приводу проходження публічної служби і відповідно до вимог ст. 122 КАС України такий позов має бути поданий до суду в межах строку, визначений частиною п'ятою даної статті КАС України, тобто у місячний строк з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом із матеріалів справи та пояснень позивача, такий про оскаржуваний наказ дізнався 22 листопада 2019 року, тобто з моменту отримання ним витягів, що підтверджується особистим підписом, а тому місячний строк для звернення до суду з даним позовом визначений ч. 5 ст. 122 КАС України слід рахувати саме з цієї дати, так як ці обставини представником відповідача у судовому засіданні не спростовані.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Зважаючи на норму вищевикладеної статті КАС України, перебіг процесуального строку у позивача на звернення до суду із даним позовом виник саме з 23 листопада 2019 року, та завершився відповідно 23 грудня 2019 року.
Як встановлено судом та вбачається із штемпеля вхідної кореспонденції №18359 Закарпатського окружного адміністративного суду позивач звернувся за захистом свого порушеного права лише 26 грудня 2019 року, тобто із пропуском строку звернення до суду визначеного як Дисциплінарним статутом Національної поліції України, так і ч. 5 ст. 122 КАС України.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року).
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, який не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Частиною 3 ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В даному випадку представником позивача заявлено про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до суду було виявлено після відкриття провадження у даній адміністративній справі.
Так, згідно вимог ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовну заяву подано позивачем з пропуском строку, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України, а тому, з урахуванням вимог статей 122, 123, 161, 169 КАС України та встановлених судом обставин, а також беручи до уваги те, що представник позивача заявив в судовому засіданні про поновлення строків звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати позивачу можливість подати суду відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу та його представнику наслідки, передбачені ч. 3 ст. 123 КАС України, що якщо підстави, вказані позивачем або його представником у заяві про поновлення строку звернення до суду будуть визнані судом неповажними, то суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано судом 25.08.2020 року.
Суддя С.А. Гебеш