Справа № 461/8420/19 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 33/811/48/20 Доповідач: Белена А. В.
17 серпня 2020 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі:
судді - Белени А.В.,
за участю представника митниці - Зирянова О.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника - адвоката Домашовця Віталія Степановича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2019 року, щодо ОСОБА_1 , за ст. 484 МК України, -
встановив:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, який проживає: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 01.11.2011, орган що видав 6127, персональний номер НОМЕР_2
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 МК України та накладено стягнення у виді конфіскації, транспортного засобу марки «FORD TRANSIT» номер кузова НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Галицької митниці Держмитслужби витрати на зберігання транспортного засобу у розмірі 48 975,25 грн.
На дану постану подав апеляційну скаргу представник - адвокат Домашовець В.М., в інтересах ОСОБА_1 в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 17.12.2019 та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суддя неправильно застосував норми матеріального права та порушила норми процесуального права, що потягло за собою неповне з'ясування обставин справи та безпідставне винесення даної постанови. Апелянт наполягає, що постанова є незаконною винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апелянт покликається, що на задані представнику митниці питання по суті справи останній не відповів і судом ці питання з'ясовані не були. Також суд не звернув увагу на пояснення ОСОБА_1 , що даний автомобіль у нього з 2008-2010 років та був ввезений на територію України через митний пост «Шегині», а суд чомусь взяв до уваги дані за період з 11.04.2014 по 05.05.2019. Таким чином судом не в повній мірі перевірені обставини справи. Відтак висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні митних правил за ст. 484 МК України є передчасним. Рішення суду не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом.
Згідно постанови суду першої інстанції, 06.05.2019, близько 02 год. 10 хв. в зону митного контролю МАПП «Шегині» Львівської митниці ДФС на виїзд з України під керуванням ОСОБА_1 смугою руху «червоний коридор» заїхав транспортний засіб марки «FORD TRANSIT 120 VAN(TN-2)» реєстраційний номер НОМЕР_4 номер кузова НОМЕР_3 . Відповідно до наявних баз даних митних органів ДФС, відомості про факт ввезення на митну територію України транспортного засобу марки «FORD TRANSIT» номер кузова НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_4 через пункти пропуску на державному кордоні України та оформлення у встановленому порядку відсутні. Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 зберігав та перевозив товар, а саме транспортний засіб, який було ввезено на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
Заслухавши доповідача, думку представника Галицької митниці Держмитслужби Зирянова О.Ю., який заперечив дану апеляційну скаргу та просив залишити без зміни постанову суду першої інстанції, а апеляційну скаргу - без задоволення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.1 ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження в справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил та запобігання таким правопорушенням, при цьому згідно зі ст.487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.484 МК України, полягає зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
Обов'язковою умовою суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 484 МК України є вина в діях правопорушника.
Згідно зі статтею 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ст. 484 МК України настає у разі зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі, оскільки висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку.
Так винуватість ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про порушення митних правил № 2018/209000/19 від 12.05.2019 про те, що відносно транспортного засобу марки «FORD TRANSIT 120 VAN(TN-2)», реєстраційний номер НОМЕР_4 номер кузова НОМЕР_3 , відсутні дані про ввезення на митну територію України (а.с.1-3);
- оригіналомсвідоцтва про реєстрацію т. з. та контрольним талоном (а.с.5,7);
- витягами з системи АСМО Інспектор та витяг з ЄАІС Держмитслужби про відсутність даних по перетину автомобіля з р.н. НОМЕР_4 та номером кузова НОМЕР_3 (а.с.10-14) .
та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.
Судом апеляційної інстанції була досліджена ксерокопія паспорту ОСОБА_1 , який неодноразово перетинав кордон України у 2009 році, однак будь-яких підтверджень про те, що кордон він перетинав у ТЗ марки «FORD TRANSIT 120 VAN(TN-2)», реєстраційний номер НОМЕР_4 номер кузова НОМЕР_3 , немає.
Згідно пояснень представника Галицької митниці Держмитслужби Зирянова О.Ю. та довідки наданої по даній справі контроль переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів покладений на митні органи України. Цей контроль здійснюється у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України № 393 від 25.06.1999, яким зокрема встановлено, що « Прикордонні митні органи для звітності та формування статистичних даних ведуть облік усіх транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і належать громадянам, при цьому окремо зазначають (виділяють) транспортні засоби (вузли та агрегати):
- що переміщуються через митний кордон України і належать громадянам, причому окремо зазначаються (виділяються) транспортні засоби (номерні вузли та агрегати):
- що надходять в Україну вантажем (перевозяться транспортними організаціями тощо);
- що ввозяться в Україну громадянами для постійного користування;
- що ввозяться в Україну громадянами для тимчасового користування;
- що ввозяться в Україну громадянами з метою транзиту;
- що вивозяться (пересилаються) з України громадянами для постійного користування
(відчуження);
- що вивозяться з України громадянами для тимчасового користування.
Крім того наказом Державної митної служби України від 05.06.2000 № 321 затверджено «Положення про порядок введення в дію та застосування електронних журналів обліку переміщення транспортних засобів через митний кордон України» (далі - Положення). Вказаним положенням визначено порядок і алгоритм ведення «Електронного журналу обліку» - складової частини системи контролю за доставкою вантажів, що забезпечує введення інформації до Центральної бази даних Державної митної служби (далі - ЦБД Держмитслужби).
Згодом, у відповідності до вимог Наказу Держмитслужби України від 04.11.2010 № 1341 ЦБД Держмитслужби було трансформовано в Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ).
Отже, внесення інформації щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, до інформаційних комплексів Держмитслужби є невід'ємною складовою їх митного контролю та митного оформлення.
Відсутність у вказаних інформаційних ресурсах інформації про факт ввезення на митну територію України (вивезення з за її межі) товарів і транспортних засобів вказує на те, що ці товари не було ввезено (вивезено) або на те, що їх було ввезено (вивезено) поза митним контролем.
Таким чином, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, правильно кваліфіковано за ст. 484 МК України, з чим повністю погоджується і апеляційний суд, оскільки доказів офіційного ввезення транспортного засобу на територію України правопорушником судам першої та апеляційної інстанції представлено не було.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги представника митниці в суді апеляційної інстанції не знайшли підтвердження, а тому не підлягають задоволенню, відтак постанову суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 530 МК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника - адвоката Домашовця Віталія Степановича - залишити без задоволення.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 17 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення митних правил за ст. 484 МК України та накладено стягнення у виді конфіскації, в дохід держави, транспортного засобу - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду А.В. Белена