Справа № 461/3293/20 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.
Провадження № 33/811/1103/20 Доповідач: Березюк О. Г.
26 серпня 2020 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участю захисника Мицика О.В., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Мицика О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 10 червня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП,
встановив:
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 10.06.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40 гривень.
Згідно постанови суду 06 квітня 2020 року о 14.10 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме у під'їзді житлового будинку на АДРЕСА_1 , знаходився без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіратора або захисної маски та без будь-яких документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, чим порушив вимоги підпунктів 1, 16 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №255 від 02.04.2020 року.
На дану постанову захисник Мицик О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з малозначністю вчиненого. При цьому апелянт зазначає, що суд першої інстанції в повній мірі не враховано всіх обставин справи, зокрема те, що згідно відеозаписів наявних в матеріалах справи ОСОБА_1 був одягнути в захисну маску, однак така була приспущена на обличчя під час перенесення важких речей до будинку. Також захисник вказує на те, що хоча дії ОСОБА_1 містять формально ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, однак ними не заподіяно жодної шкоди, при зверненні працівників поліції ОСОБА_1 назвав всі необхідні дані для своєї ідентифікації.
Також захисником в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, при цьому зазначає, що ОСОБА_1 жодним чином не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом першої інстанції 10.06.2020 року, а тому вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційні вимоги, розглянувши матеріали справи № 461/5240/20 та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Апеляційний суд вважає доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджується з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як встановлено Кодексом України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, притягуються особи, які здійснили порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до п.п.1 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року заборонено до 11 травня 2020 року з 6 квітня 2020 року перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.
Згідно з п.п.16 п.2 цієї ж Постанови заборонено до 11 травня 2020 року перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус.
Протоколом про адміністративне правопорушення АА №151975 від 06.04.2020 року, ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вище вказаних норм законодавства.
Як вбачається з оглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи при зверненні працівників поліції ОСОБА_1 перебував в захисній масці, а тому зазначеним доказом спростовується твердження в протоколі про адміністративне правопорушення про її відсутність та порушення останнім п.п.1 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року (а.с.2).
Також не знаходить підтвердження матеріалами справи факт порушення ОСОБА_1 п.п.16 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року, оскільки відеозаписом встановлено, що ОСОБА_1 на час вчинення йому інкримінованих дій знаходився в під'їзді будинку, а не на вулиці (а.с.2).
Крім цього, апеляційний суд не може залишити поза увагою наступний факт.
Відповідно до ст.264 КУпАП особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів Національної поліції, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митного органу і органів прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. Огляд здійснюється в присутності двох понятих. Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.
В протоколі про адміністративне правопорушення АА №151975 від 06.04.2020 року, складеному відносно ОСОБА_1 зазначено те, що особистий огляд та огляд речей не проводився.
Однак таке твердження в протоколі не відповідає дійсності, оскільки з оглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що відносно ОСОБА_1 був здійснений особистий огляд, на вимогу працівників поліції останній виклав всі особисті речі на службовий автомобіль працівників поліції без присутності понятих та зазначений факт належним чином працівниками поліції зафіксований не був. А тому з огляду на вказану обставину, протокол про адміністративне правопорушення АА №151975 від 06.04.2020 року слід вважати неналежним доказом у справі, оскільки складений з порушенням вимог ст.256, 264 КУпАП.
Інших належних та допустимих доказів, які стверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення АА №151975 від 06.04.2020 року, суду надано не було.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнаний винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
постановив:
Поновити захиснику Мицику О.В. строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Мицика О.В. задоволити.
Постанову Галицького районного суду м.Львова від 10 червня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, скасувати та провадження у справі № 461/3293/20 відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.