Справа № 450/1394/20 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Провадження № 33/811/977/20 Доповідач: Гуцал І. П.
20 серпня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Гуцал І.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його представника - адвоката Дегтяренка Олексія Олександровича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2020 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130КУпАП,
постановою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 420 гривень 40 копійок судового збору.
Згідно з постановою судді, 1 травня 2020 року о 21 год. 30 хв. на а/д Київ-Чоп 560 км + 500 м (в напрямку до м. Львова) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ауді А8», р.н. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «ВАЗ», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Крім того, водій ОСОБА_1 на а/д Київ-Чоп 560 км + 500 м керував транспортним засобом марки «Ауді А8», р.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків, результат огляду 0,52 проміле. Такими своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3б, 12.1, 13.1, 2.9а Правил дорожнього руху.
На постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2020 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження мотивує тим, що у нього були наявні симптоми, притаманні для коронавірусної інфекції, через що був змушений самоізолюватись від родини та соціального оточення. Наслідком цього стало подання апеляційної скарги з пропуском встановленого законодавцем строку.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова судді місцевого суду є незаконною та необгрунтованою, оскільки він не вчиняв правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, вказує, що дійсно 1 травня 2020 року о 21 год. 30 хв. знаходився в автомобілі «Ауді А8», р.н. НОМЕР_1 , однак перебував на передньому пасажирському сидінні. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_3 . Вказує, що познайомився з останнім в той самий день, не знав його анкетних даних, а тому не міг повідомити їх працівникам поліції.
Вказує, що після ДТП він, разом із ОСОБА_3 , відійшли шукати номерний знак, що відлетів на узбіччя. ОСОБА_3 почав втрачати свідомість, тому зателефонував своїй дівчині ОСОБА_5 , яка приїхала і забрала їх до його друга ОСОБА_6 . Коли ОСОБА_3 стало краще, разом з ОСОБА_6 поїхали на місце ДТП. Там вже були працівники поліції, які склали щодо нього протоколи про адміністративні правопорушення, не зважаючи на його пояснення, що він не керував транспортним засобом.
Посилається на те, що він не був водієм, а тому не мав проходити огляд на визначення стану сп'яніння, однак пройшов такий огляд на вимогу працівників поліції. Результат огляду 0,52 проміле, адже в цей день він дійсно вживав алкогольні напої. Разом з тим, факт керування автомобілем не засвідчений свідками, їх пояснень також немає, а тому, на думку апелянта, такий огляд слід вважати недійсним.
Крім того, вказує, що у судовому засіданні наполягав на встановленні особи водія, проте не мав його повних анкетних даних.
З огляду на наведене, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: не правильно досліджено обставини справи, зокрема не взято до уваги його показань та інші докази у справі, а тому просить оскаржувану постанову скасувати.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, передбаченого ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, з урахуванням наведених у клопотанні про поновлення цього строку обставин, вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його адвоката Дегтяренка О.О., які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що в задоволенні такої слід відмовити.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В апеляційній ОСОБА_1 вказує, що дійсно вживав алкогольні напої, однак вказує, що не керував транспортним засобом, водієм автомобіля-учасника ДТП була інша особа.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП (у редакції станом на 1 травня 2020 року) передбачала відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У своїй постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
В той же час, відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху дорожньо-транспортною пригодою є подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, учасниками даної дорожньо-транспортної пригоди були автомобіль марки «Ауді А8», р.н. НОМЕР_1 , та автомобіль марки «ВАЗ», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
При цьому, в автомобіля марки «Ауді А8», р.н. НОМЕР_1 в результаті ДТП пошкоджено передній бампер з правої сторони, решітка радіатора, права передня декоративна накладка передньої правої фари, пошкоджений капот. В автомобіля марки «ВАЗ», р.н. НОМЕР_2 , пошкоджений задній бампер зліва, заднє ліве крило, вм'ятина на даху автомобіля тощо.
Таким чином, враховуючи характер ушкоджень, спричинених транспортним засобам, а також їх місцезнаходження після скоєння ДТП, відсутність даних про те, що хоча б один з автомобілів був припаркований, дає безумовну можливість припускати, що у момент зіткнення обидва автомобілі перебували у стані руху.
Під час допиту в суді першої інстанції свідки ОСОБА_2 (водій автомобіля «ВАЗ», р.н. НОМЕР_2 ) та ОСОБА_9 (пасажир автомобіля «ВАЗ», р.н. НОМЕР_2 ) підтвердили, що саме ОСОБА_1 був за кермом автомобіля «Ауді А8», р.н. НОМЕР_1 , та після вчинення дорожньо-транспортної пригоди втік з місця ДТП. Після цього приїхала інша машина (сірий «Гольф»), що привезла іншу особу, а ОСОБА_1 на цій машині поїхав.
При цьому суддя апеляційної інстанції бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 постійно змінює свої покази. Зокрема, після ДТП він вказував, що з місця пригоди поїхав, оскільки його дівчині було погано і вона потребувала його допомоги. В суді першої інстанції вказав, що поїхав з місця ДТП у власних потребах. В апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції він зазначає, що погано стало власнику автомобіля «Ауді А8», р.н. НОМЕР_1 , який, за версією ОСОБА_1 , керував даним транспортним засобом. Аналогічна ситуація і з показами, що стосуються встановлення особи, яка керувала автомобілем в момент дорожньо-транспортної пригоди. На відео ОСОБА_1 зазначає, що автомобілем керував чоловік, який присутній на відео, а вже в судах першої та апеляційної інстанцій вказав, що водієм був власник транспортного засобу. Більше того, під час розгляду справи місцевим судом ОСОБА_1 не знав імені власника автомобіля «Ауді А8» та наполягав, щоб дану особу встановив суд.
Разом з тим, власник автомобіля за дивним збігом обставин є однофамільцем друга ОСОБА_1 - ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_1 не зазначає, за яких обставин він познайомився з ОСОБА_3 , як опинився в його автомобілі та чому повернувся на місце пригоди і погодився пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, у матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_6 , відповідно до яких саме він керував автомобілем «Ауді А8», р.н. НОМЕР_1 , крім нього у салоні авто було ще два пасажири, з одним з яких він пішов шукати номерний знак.
З огляду на суперечливість показів ОСОБА_1 , а також його друга ОСОБА_6 , постійну зміну їхніх показів та їх невідповідність іншим матеріалам справи, суддя апеляційної інстанції оцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення особою, щодо якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальності за скоєне.
З аналогічних мотивів суддя не бере до уваги покази свідка ОСОБА_13 , надані в суді першої інстанції, а також свідка ОСОБА_3 , надані в суді апеляційної інстанції, оскільки такі жодними доказами не підтверджені та суперечать іншим матеріалам справи.
Стосовно посилання апелянта на те, що свідки ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_9 , переслідуючи мету отримання компенсації вартості ремонту автомобіля, надають неправдиві свідчення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, оскільки такі давали покази під присягою, будучи попередженими про кримінальну відповідальність. Крім того, до моменту ДТП вони не були знайомі з ОСОБА_1 та не мають підстав надавати щодо нього неправдиві свідчення.
Посилання апелянта на те, що після скоєння ДТП він не був відсторонений від керування автомобілем не спростовує факту керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на наведене, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_9 узгоджуються з іншими матеріалами справи та доводять факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП стверджується схемою місця ДТП від 1 травня 2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_9 . При цьому свідок ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях вказала, що ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Ауді А8», р.н. НОМЕР_1 , перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для зміни постанови судді першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, апеляційним судом не встановлено як з боку працівників патрульної поліції, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції, порушення вимог закону, а також невідповідність висновку суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим постанова судді є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Пустомитіського районного суду Львівської області від 18 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 .
Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Гуцал І.П.