465/3657/20
3/465/2237/20
Іменем України
25.08.2020 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, освіта вища, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, -
водій ОСОБА_1 01 червня 2020 року о 18 год. 50 хв., керуючи автомобілем ШКОДА Фабія д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. В.Великого, 61 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, враховуючи дорожню обстановку не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем ЩКОДА Супер Б д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5, 2.3 «Б», 2.10, 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 червня 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить по умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Крім того, відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
ОСОБА_1 обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, розглядом справи не цікавиться.
З урахуванням викладеного, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 відповідно положень ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган, п. 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Підпунктом «Б» п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Підпунктами «А, Д» п. 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди та повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні,.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , схему місця ДТП вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП, так як він порушив п. 2.5, 2.3 «Б», 2.10, 12.1, 13.1 ПДР України, що спричинило пошкодження транспортного засобу та залишив місце ДТП, не повідомивши уповноважений підрозділ Національної поліції.
Стягнення слід визначити з врахуванням особи винного в межах санкції з застосуванням ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 ( триста сорок ) грн. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя Г.П. Мигаль