Справа №266/4327/20
Провадження№ 2-о/266/210/20
25 серпня 2020 року м. Маріуполь
Суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Д'яченко Д.О., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті,
Заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Макіївка, Донецької області.
Згідно зі ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Згідно з ч.1 ст.316ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
В свою чергу, у відповідності до ч.1 ст.317ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Так, на відміну від абзацу першого частини 1 статті 317 ЦПК України, яка врегульовує підсудність справ про встановлення факту народження та закріплює право родичів на звернення до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника, абзац другий частини 1 статті 317 ЦПК України такого права для заявників щодо встановлення факту смерті не визначає, а лише передбачає можливість звернення до суду за межами такої території. Тобто для справ про встановлення факту смерті діють загальні правила підсудності справ окремого провадження.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , місцем її реєстрації є: АДРЕСА_1 . Будь-яких документів, що підтверджують факт її проживання чи реєстрації в Приморському районі міста Маріуполя, що надавали би їй право на звернення із заявою про встановлення факту смерті саме до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області, не надано.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно зі ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, заявницею, на порушення вимог ст. 318 ЦПК України, до заяви про встановлення факту смерті не додано оригіналу довідки про причину смерті № 437 від 11.12.2019 року, а додано тільки копію довідки про причину смерті, походження якої не відомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених уст. 318 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Таким чином, заява підлягає залишенню без руху до усунення заявником вказаних порушень ст. 318 ЦПК України, надання документів, що підтверджують факт її проживання чи реєстрації в Приморському районі міста Маріуполя та надання оригіналу довідки про причину смерті.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 185, 318 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявниці, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк заява буде вважатися неподаною і повернута їй.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д'яченко Д. О.