Справа № 263/4527/20
Провадження № 2-а/263/183/2020
25 серпня 2020 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Ничипорук А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу в порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Лісенка Володимира Вікторовича, третя особа - СРПП Волноваського ВП ГУНП про визнання противоправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що інспектором СРПП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Лісенком В. В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 548674 від 03.04.2020 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень. У вищевказаній постанові було зазначено, що 02.04.2020 року о 12-25 год., в м. Волноваха по вул. Центральна, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем - FORD SIERRA, номерний знак НОМЕР_1 , що має технічні несправності, а саме: не горять задні гальмові сигнали, чим порушив п.9.9 б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Свій позов мотивував тим, що 03.04.2020 року він рухався на транспортному засобі марки FORD SIERRA, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Центральна в м. Волноваха , де його зупинив патруль поліції, вказав на технічну несправність транспортного засобу - несправність задніх гальмових світлових сигналів. Позивач надав пояснення співробітнику поліції, що перед початком руху перевіряв технічну справність покажчиків, та вони були у робочому стані, а отже, він не міг знати, що вони будуть несправними під час зупинки, несправність була усунута під час зупинки, але незважаючи на це, співробітниками патрульної поліції була складена постанова.
Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, що не відображає дійсним обставинам справи, складеною за відсутністю належних доказів та без дотримання вимог чинного законодавства, без з'ясування всіх обставин справи. З огляду на вищевикладене, просив суд скасувати постанову серії БАА № 548674 від 03.04.2020 року, винесену інспектором СРПП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Лісенком В. В.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні від 30.06.2020 р. позов підтримав, просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Вислухавши думку позивача, дослідивши докази, долучені до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 548674 від 03.04.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 02.04.2020 року о 12-25 год., в м. Волноваха по вул. Центральна, 2, керував автомобілем - FORD SIERRA, номерний знак НОМЕР_1 , що має технічні несправності, а саме: не горять задні гальмові сигнали, чим порушив п.9.9 б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Даною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425,00 гривень.
Пунктом 9.9 б) Правил дорожнього руху України передбачено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди
Згідно зі ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч.1, 3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом, про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Будь-яких доказів на спростування адміністративного позову відповідачем не надано.
Європейський суд з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
При винесенні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неналежне з'ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З огляду на вищезазначене, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій, відповідно до ст.77 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 73-78, 241-246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 122, 245, 251, 283, 284 КУпАП, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Лісенка Володимира Вікторовича, третя особа - СРПП Волноваського ВП ГУНП про визнання противоправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 548674 від 03.04.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень - скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.Г. Шатілова