25 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/8565/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2020, у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"
до Київської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Київської міської клінічної лікарні № 3,
про визнання незаконним та скасування рішення,
12.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 (повний текст складено 21.05.2020) і рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 у справі № 910/8565/18, подана 21.07.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв'язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" викладено обставини справи № 910/8565/18, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень. Також скаржник вважає, що судами не враховано вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 19.06.2019 у цій справі. Крім того, на думку скаржника, суди неправильно застосували рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009.
Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до змін, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, передбачено вичерпний перелік підстав касаційного оскарження судових рішень. Тому скаржнику слід дотриматися вимог процесуального закону при зверненні зі скаргою до суду касаційної інстанції.
З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено передбачених абзацом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" необхідно зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 287, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 у справі № 910/8565/18 залишити без руху до 21.09.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай