29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"25" серпня 2020 р. Справа № 924/835/20
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Мізик М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ідек-2006" Рівненська область, Острозький район, с.Верхів
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" Хмельницька область, Славутський район, с.Ганнопіль
про стягнення 155767,67 грн., з яких: 141633,00 грн. - заборгованість за договором суборенди №18-11/2019 від 18.11.2019р.; 10185,20 грн. - неустойка; 1683,34 грн. - 3% річних; 2266,13 грн. - інфляційні втрати.
Без повідомлення (виклику) сторін
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 20.07.2020р. відкрито провадження у справі №924/835/20, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, позивачу - строк для надання відповіді на відзив.
Позиції учасників справи.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором суборенди №18-11/2019 від 18.11.2019р. Зокрема, вказує, що Позивач виконав свої зобов'язання за договором та передав відповідачу в строкове платне володіння і користування сільськогосподарську техніку, що підтверджується Актом передачі-приймання майна від 18.11.2019р. Строк суборенди був погоджений сторонами в додатку №1 від 18.11.2019р. до договору та складав 8 днів у період: 18.11.2019р. по 25.11.2019р. Повідомляє, що після закінчення строку суборенди майно було повернене відповідачем з суборенди за Актом передачі-приймання майна з суборенди від 26.11.2019р., однак сума орендної плати відповідачем в розмірі 141633,00 гривень не сплачена.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвала суду від 20.07.2020р. була отримана відповідачем 24.07.2020р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції від 21.07.2020р.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
18.11.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ідек-2006" (суборендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (суборендар) було укладено договір суборенди №18-11/2019 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого суборендодавець зобов'язується передати, а суборендар зобов'язується прийняти в строкове платне володіння і користування сільськогосподарську техніку (надалі - майно або орендоване майно, об'єкт суборенди). Склад, вартість, технічні та інші характеристики майна погоджуються сторонами у додатках до даного договору.
Згідно з п. 1.2. договору майно передається в суборенду разом з екіпажами - відповідно до кількості одиниць техніки.
Відповідно до п. 1.3. Договору майно передається в суборенду з метою використання в господарській діяльності відповідача та відповідно до його цільового призначення, яке зазначено у технічній документації (інструкціях по експлуатації) виробника майна.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що відповідач вступає у користування майном з моменту передачі його в суборенду за Актом передачі-приймання.
Згідно п. 2.4. договору майно вважається поверненим суборендодавцю з моменту підписання сторонами Акту повернення майна з суборенди.
Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата сплачується суборендарем на користь суборендодавця до 05.02.2020 р. включно.
У п. 8.2. договору сторони узгодили, що у випадку порушення строків сплати орендної плати суборендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період від загального розміру орендної плати за весь період користування майном за кожний день такого порушення.
Відповідно до п. 9.1. договір укладено строком по 31.12.2020р. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору та належного виконання зобов'язання за договором.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
В додатку №1 від 18.11.2019р. до договору суборенди №18-11/2019 від 18.11.2019р. сторонами погоджено: найменування майна, яке передається в оренду - сільськогосподарська техніка СLAAS LEXION 580 2004 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; строк оренди - з 18.11.2019р. по 25.11.2019р. (8 днів) та розмір орендної плати - 141633,00 грн.
У додатку №2 від 18.11.2019р. до договору суборенди №18-11/2019 від 18.11.2019р. визначено склад екіпажу - працівник ОСОБА_1 .
Передача позивачем сільськогосподарської техніки СLAAS LEXION 580 2004 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 в суборенду відповідачу підтверджується актом передачі-приймання майна від 18.11.2019р.
Після закінчення строку суборенди майно було повернуто відповідачем позивачу за актом передачі-приймання майна з суборенди від 26.11.2019р.
Надання позивачем послуг суборенди майна вартістю 141633,00 грн. також підтверджуються Актом №ОУ-т000100 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2020 р.
10.06.2020р. позивачем була направлена відповідачу вимога від 09.06.2020р. №09/06-20-3, в якій вимагав протягом 3-х банківських днів з моменту її отримання сплати 141633,00 грн. заборгованості за суборенду майна.
Враховуючи, що відповідач не розрахувався за надану в оренду сільськогосподарську техніку з екіпажем, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ідек-2006" (суборендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (суборендар) було укладено договір суборенди №18-11/2019 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого суборендодавець зобов'язується передати, а суборендар зобов'язується прийняти в строкове платне володіння і користування сільськогосподарську техніку.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму (ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог cт. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 798 ЦК України визначено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також: наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.
Передача позивачем сільськогосподарської техніки СLAAS LEXION 580 2004 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 в суборенду відповідачу підтверджується актом передачі-приймання майна від 18.11.2019р.
Надання позивачем послуг суборенди майна вартістю 141633,00 грн. також підтверджуються Актом №ОУ-т000100 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2020 р.
Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту міститься в ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата сплачується суборендарем на користь суборендодавця до 05.02.2020 р. включно.
Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Розмір орендної плати встановлений в додатку №1 від 18.11.2019р. до договору суборенди №18-11/2019 від 18.11.2019р. та становить 141633,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку суборенди майно було повернуто відповідачем позивачу за актом передачі-приймання майна з суборенди від 26.11.2019р. Однак орендна плата у визначений договором строк не сплачена.
З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 141633,00 грн. заборгованості є обґрунтовані, підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У п. 8.2. договору сторони узгодили, що у випадку порушення строків сплати орендної плати суборендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період від загального розміру орендної плати за весь період користування майном за кожний день такого порушення.
З аналізу розрахунку пені вбачається, що позивачем правомірно здійснено нарахування неустойки в розмірі 10185,20 грн. за період з 06.02.2020р. по 29.06.2020р. Тому зазначена сума неустойки підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Як вбачається із розрахунку наявного в матеріалах справи, позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних в розмірі 1683,34 грн. за період з 06.02.2020р. по 29.06.2020р. та інфляційні втрати в розмірі 2266,13 грн. за період з лютого по травень 2020р.
З огляду на вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (30030, Хмельницька область, Славутський район, с.Ганнопіль, вул. Миру, буд. 16, код ЄДРПОУ 30929334) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ідек-2006" (35825, Рівненська область, Острозький район, с. Верхів, вул. Центральна, буд. 22, код ЄДРПОУ 33840626) 141633,00 грн. (сто сорок одну тисячу шістсот тридцять три гривні 00 коп.) заборгованості, 10185,20 грн. (десять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 20 коп.) неустойки, 1683,34 грн. (одну тисячу шістсот вісімдесят три гривні 34 коп.) 3% річних, 2266,13 грн. (дві тисячі двісті шістдесят шість гривень 13 коп.) інфляційних втрат, 2336,52 грн. (дві тисячі триста тридцять шість гривень 52 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 25.08.2020р.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу, товариство з обмеженою відповідальністю "Ідек-2006" (35825, Рівненська область, Острозький район, с.Верхів, вул. Центральна, буд.22);
3- відповідачу - товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (30030, Хмельницька область, Славутський район, с.Ганнопіль, вул. Миру, буд.16).
Всім рекомендованим листом з повідомленням про вручення